Зміст
Вступ…………………………………………………………………..................3
Вихідні дані……………………………………………………………….….....6
1. Вибір способу виконання головних робіт…………………………………7
2. Знаходження основних параметрів, що необхідні для проектувальних робіт………………………………………………………………………………......9
2.1 Вибір ланцюжка машин для виконання основних робіт…………….…..10
2.2 Добова продуктивність колійної машинної станції і довжина фронту робіт у «вікно»………………………………………………………………….......11
2.3 Розрахунок довжин поїздів…………………………………………......…12
3. Визначення тривалості «вікна» для виконання основних робіт……….....19
3.1 Розрахунок необхідної тривалості «вікна»…………………………….…19
3.2 Розрахунок тривалості оптимального «вікна»…………………………22
4. Розробка технологічного процесу ремонту колії……………………….....25
5. Розробка графіка основних робіт……………………………………….......27
6. Визначення виробничого складу КМС та розробка графіка робіт по днях………………………………………………………………………………….33
5.2 Кількість монтерів колії на базі КМС………………………………….…33
6.
Розробка графіка виконання робіт «по
днях»………………………….….36
7. Опис виконання робіт та порядок їх виконання…………………………..37
7.1 Підготовчі роботи……………………………………………………....….37
7.2 Основні роботи ……………………………………………………………37
7.3 Опоряджувальні роботи………………………………………………...…40
8. Визначення техніко-економічної оцінки обраного варіанту виконання робіт…………………………………………………………………………………41
8.1 Собівартість ремонтно-колійних робіт ………………………………..…41
8.2 Витрати на роботу машин та механізмів ……………………………...…42
8.3. Продуктивність праці……………………………………………………46
8.4 Рівень механізації………………………………………………………..…49
8.5. Енергоозброєність і механоозброєність……………………………….49
9. Визначення кількості машин, механізованого інструменту для виконання робіт з модернізації колії……………………………..……….……....................51
10. Розробка заходів щодо забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні робіт з модернізації колії…………………………………………………………52
11. Охорона праці…………………………………………………………….53
Список використаної літератури ……………………………….…………….59
Вступ
Модернізація колії призначається для періодичної повної заміни рейко-пальної решітки на нову на коліях 1-, 2- і 3-ї категорій з одночасним очищенням і поповненням щебеневого баласту.
Капітальний ремонт колії призначається для заміни рейко-шпальної решітки з використанням старопридатних матеріалів на коліях 3- і 4-ї категорії (при вантажонапруженості більше 15 млн ткм/км бр. у рік).
Як правило, ці роботи виконують колійні машинні станції (КМС), оснащені високопродуктивними машинами і механізмами.
Для виконання ремонтів КМС розробляє робочий технологічний процес виконання колійних робіт, який є детальним планом найбільш ефективної їх організації. Це дозволяє виконувати роботи в зазначений термін з високою якістю та мінімальними витратами.
Робочі технологічні процеси розробляються на основі типових технологічних процесів з урахуванням всіх особливостей місцевих умов.
При розробці технологічного процесу необхідно керуватися наступними положеннями.
Технологічні процеси повинні передбачити найбільш ефективне використання сучасних технічних засобів залізничного транспорту, поліпшення використання колійних машин, передового досвіду і досягнень науки з метою підвищення темпу та якості робіт.
Чисельний склад КМС встановлюється розрахунком з урахуванням максимальної механізації робіт і найбільш ефективного використання машин та механізмів основного виробництва. У середньому він складає 100-200 чол. Чисельний склад бригад під керівництвом незвільненого бригадира повинен бути в межах 8-12 чол., при звільненому бригадирі – 15-20 чол.
Основні роботи виконуються із застосуванням машин у «вікно» тривалістю 4-14 годин. У курсовому проекті, у більшості випадків ми будемо приймати «вікно» тривалістю не більше 7 годин.
Час на оформлення закриття перегону і пробіг першої машини до місця робіт приймається при наявності автоблокування - 6 хв, без автоблокування - 12 хв, час на зняття напруги в контактній мережі - 8 хв.
Трудові витрати на виконання робіт з ремонту колії визначаються за технічними нормами з урахуванням витрат праці машиністів, що обслуговують колійні машини й механізми.
6. Очищення щебеню виконується щебенеочисними машинами. У курсовому проекті очищення щебеню виконується до заміни рейко-шпальної решітки. Вибір типу щебенеочисної машини залежить від вихідних даних, таких як забрудненість, необхідна глибина очищення і т.д.
7. Встановлення нормальних стикових зазорів виконується одночасно з укладанням ланок, за допомогою трактора з торцевою плитою.
8. Щебеневий баласт вивантажується з хопер-дозаторів пошарово, як правило, тричі: перед роботою машини ВПО-3000 по всій ширині баластової призми, після роботи машини ВПО-3000 - на торці шпал і в опоряджувальних роботах - в місцях нестачі. Виправлення колії з суцільним підбиттям шпал виконується у «вікно» машиною ВПО-3000, ВПР-02 чи іншими машинами перед відкриттям перегону. При опоряджувальних роботах виконується повторне суцільне підбиття шпал машиною типу ВПР.
9. Виправлення колії в місцях відступів від норм після проходу машини ВПО-3000 виконується машиною типу ВПР або з застосуванням електро-шпалопідбийок.
10. Рихтування колії виконується: у «вікно» з постановою на вісь за допомогою РГУ, потім суцільно за допомогою машин, в опоряджувальних роботах за допомогою машин, у тому числі у кривих за розрахунком.
11. Технологічні процеси повинні бути розроблені таким чином, щоб після виконання комплексу основних робіт у «вікно» і додаткових робіт після «вікна» стан колії забезпечував можливість безпечного руху поїздів з наступними швидкостями по закінченні «вікна»: після відкриття руху пропуск перших одного-двох поїздів зі швидкістю 25 км/год, і наступних - 60 км/год. Наприкінці робочого дня повинна бути відновлена нормальна швидкість, установлена графіком руху, але не більш 100 км/год.
Швидкість більш 100 км/год установлюється після стабілізації колії (пропуску не менш 350 тис. т брутто або пропуску динамічного стабілізатора колії) та особистої перевірки її стану начальником дистанції колії.
При визначенні чисельності робітників у окремих видах робіт у відомості підрахунку трудових витрат допускається відхилення по завантаженню у бік збільшення до 10 %, у бік зменшення до 5 %.
Тривалість робочого дня 8 годин при 40-годинному робочому тижні. Обідня перерва при виконанні основних робіт у «вікно» тривалістю до п'яти годин надається після відкриття перегону для руху поїздів. При тривалості «вікна» більше п'яти годин обідня перерва надається бригадам по черзі по мірі їх звільнення з робіт у потоці.
14. У курсовому проекті не розробляються технологічні процеси на виконання робіт з заміни інвентарних рейок плітями безстикової колії та заміни плітей безстикової колії на інвентарні рейки.
Вихідні дані
Верхня будова колії до ремонту:
Тип рейок – Р65
Довжина рейок – 800 м.
Рід шпал – З/Б
Епюра шпал (шт/км.) – 1840
Тип скріплень – КБ
Рід баласту – щебеневий
Забрудненість баласту – 38%
Товщина баластного шару – 25 см
Вантажонапруженість – 58 млн. т. км. брутто / рік
Число пар поїздів:
- вантажних – 48 шт.
- пасажирських – 12 шт.
Кількість головних колій – 2
Верхня будова колії після ремонту:
Довжина рейок – 800 м.
Рід шпал – ЗБ
Тип рейок – Р65
Тип скріплень – КБ
Рід баласту – щебеневий
Спосіб поїзного блокування – автоблокування
Тяга поїздів – електрична
Об’єми робіт на сезон – 87 км
Кількість робочих днів на сезон - 120
Категорію лінії вибираємо по вантажонапруженості, у моєму випадку вантажонапруженість 47 млн.т.км.бруто, отже 2 категорія.
1. Вибір способу виконання головних робіт
Велике зазначення при складанні технологічних процесів має вибір методів і способів виконання робі та розстановка монтерів колії.
Колійні роботи можуть виконуватись одним із двох способів:
комплексно;
роздільно.
При комплексному способі декілька робіт виконуються одночасно, а при роздільному – всі роботи виконуються послідовно.
При комплексному методі ланки рейко-шпальної решітки (далі РШР) збираються заздалегідь на базах КМС за допомогою автоматичної чи напівавтоматичної лініях, завантажуються на спеціальний рухомий склад, перевозяться на перегін і за допомогою кранів типу УК-25 укладаються на баласт. Таким чином при комплексному способі до 40% робіт можна перенести з перегону на КМС, за рахунок цього витрати часу на перегоні зменшуються, збільшується якість збирання ланок.
В курсовому проекті обрано комплексний спосіб виконання робіт тому, що він має ряд переваг перед роздільним способом:
знижується трудомісткість робіт, так як відпадає необхідність в повторному виконанні ряду операцій;
максимально використовуються колійні машини та обладнання;
полегшується технічне керування роботами та контроль за якістю робіт;
покращується якість виконання робіт;
Але комплексний спосіб має недоліки, так як частина робіт переноситься на базу КМС, то необхідно створювати відповідні бази.
Існує три способи розстановки монтерів колії (далі МК):
поточний;
ланковий;
змішаний (поточно-ланковий).
При поточному способі бригади діляться на групи по числу послідовно виконуваних робіт або операцій, які називаються потоками. Всі роботи або операції виконуються в темпі ведучої операції або роботи. Якщо виконується окрема робота, то всі операції виконуються в темпі ведучої операції, а якщо робота виконується в комплексному - то в темпі ведучої роботи. За ведучу роботу приймається найбільш трудомістка робота, що вимагає найбільшої кваліфікації робітників.
При ланковому способі ділянки діляться на ланки, число яких рівняється кількості бригад і на кожній ланці кожна бригада виконує всі роботи.
Переваги та недоліки:
При поточному способі можлива спеціалізація монтерів колії, тобто менш кваліфіковані монтери можуть бути поставлені на роботи, що вимагають меншої кваліфікації. А більше кваліфіковані - на виконання робіт потребуючої більшої кваліфікації.
Провідну роботу будуть виконувати монтери найвищої кваліфікації.
Крім того, щоденне виконання робіт тими самими монтерами сприяє підвищенню продуктивності праці.
Крім того, при поточному способі полегшується контроль якості виконання робіт, тому що наступна група зацікавлена у виконанні попередньої роботи.
При поточному способі потрібно менше інструментів, полегшується механізація робіт (впровадження важких колійних машин ). Однак потоковий спосіб має недоліки:
при збої якої-небудь роботи, порушується виконання всіх наступних робіт;
для того, щоб почати кожну наступну роботу треба забезпечити віддалення попередньої роботи на безпечну відстань;
період розвороту й згортання робіт виробляється неодночасно й витрачається час.
При ланковому способі немає витрат часу в період розвороту й згортанні робіт. Зате потрібно більше інструментів, витрачається час на заміну інструментів при переході від однієї роботи до наступної. Через те, що всі монтери виконують всі роботи, то темп виконання робіт диктують монтери меншої кваліфікації. Практично неможливо впровадити машини важкого типу й при виконанні комплексу робіт, головні роботи виконують поточним способом. При виконанні більших комплексів робіт організовують неодночасний вихід монтерів колії до місця роботи й у момент розвороту робіт залучають вільних монтерів для виконання робіт ланковим способом, а при згортанні робіт переводять вільних монтерів на іншу роботу. Ланковий спосіб застосовують у тому випадку, якщо роботи ведуть на малому фронті й немає можливості одержати вікно необхідного розміру.
В курсовому проекті використовуємо змішаний спосіб: головні роботи виконуються поточним способом, а другорядні - ланковим.