2.3. Розрахунок довжин поїздів

Довжина землеприбиральної машини ЗУБ:

м.

Довжина поїзда зі ЩОМ-4 дорівнює

м.

Довжина колієрозбирального поїзда:

,

де – довжина прийнятого колієукладального крана;

– довжина платформ немоторної, моторної та лебідочної.

Довжина колійних машин, локомотивів i вагонів приведена в додатку 3 методичних вказівок.

Кількість моторних (самохідних) платформ визначається з умови забезпечення перетягування пакетів ланок уздовж состава колієрозбирального поїзда. Звичайно такі платформи розташовують через десять немоторних платформ, виходячи з довжини троса 150 м. При застосуванні обвідних роликів розміщують моторні платформи через 15 немоторних. Крім того, потрібна ще одна моторна платформа для перевезення пакетів ланок від хвостової частини поїзда до основної.

Наприкінці состава розміщується лебідочна платформа, яка має трос довжиною 250 м, що дозволяє розмістити між нею та моторною платформою до 16 немоторних платформ.

Кількість немоторних платформ визначається з виразу

де – кількість ланок у пакеті

К_пл – кількість платформ під один пакет, при l_лн=12,5 м – К_пл=1,

при l_лн=25 м – К_пл=2.

Приймаємо шт.

Кількість моторних платформ визначається з виразу

шт.

Довжина колієрозбирального поїзда складатиме:

м

Довжина колієукладального поїзда визначається за тими ж принципами, що i довжина колієрозбирального поїзда. Однак при обчисленні його довжини необхідно враховувати, що замість лебідочної платформи він має звичайну платформу прикриття, до якої може примикати не більш десяти немоторних платформ.

Довжина хопер-дозаторної вертушки:

,

де – довжина відповідно хопер-дозаторного вагона, турного вагона i локомотива;

– кількість хопер-дозаторних вагонів.

Потрібне число хопер-дозаторів визначається з даного виразу та округляються до цілого числа

,

де – об’єм баласту, що вивантажується з хопер-дозаторів за нормою на 1 км (додатки 4 та 5 методичних вказівок);

– обсяг баласту в одному хопер-дозаторі, = 36 - 44 м³;

– об’єм щебеню, що потрібно резервувати на малу вертушку, в розрахунку на 1 км (100 м³/км).

Приймаємо 2 ХДВ по 26 вагонів у кожній.

м.

Довжина малої хопер-дозаторної вертушки:

шт.

м

Довжина поїзда з машиною ВПО-3000

м,

де, – довжина виправочно-підбивочно-опоряджувальної машини ВПО-3000.

Довжина поїзда з машиною ЕЛБ-3

,

де l_елб – довжина електробаластера ЕЛБ-3

Довжина поїзду з машиною ВПР1200 дорівнює довжині машини ВПР1200, бо вона самохідна: .

Довжина поїзда Р1200 дорівнює довжині машини Р1200 бо вона самохідна: l_Р1200=26м.

Довжина трактора зі зварювальним апаратом :

На закінчення будуємо схему ланцюжка машин, які застосовані при виконанні робіт у «вікно».

3. Визначення тривалості «вікна» для виконання колійних робіт

3.1. Розрахунок необхідної тривалості «вікна»

Тривалість «вікна», яка необхідна для виконання робіт, знаходиться з виразу:

де – час, необхідний для розгортання робіт, включаючи час на закриття перегону;

– час роботи ведучої машини (при модернізації чи капітальному ремонті колії – час роботи колієукладача чи колієрозбиральника, того з них що працює повільніше);

– необхідний час для згортання робіт і відкриття перегону для пропуску графікових поїздів.

За допомогою коефіцієнта враховуються додаткові витрати часу на пропуск поїздів, переходи в робочій зоні і фізіологічний відпочинок при роботах у „вікно”, після „вікна”, у підготовчий і основний період. Їх значення для мого випадку теба розраховувати для двоколійної ділянки за формулами:

хв.

, - норма часу на пропуск поїздів по сусідній колії,

n_гр, n_пас – кількість вантажних і пасажирських поїдів відповідно,

Т_о=6..7 годин,

Т_сут- кількість голин у добі – 24 години.

Т_см – тривалість зміни – 8 годин

n_рег=0

, - норма часу на пропуск поїзда по дільниці що ремонтують при огородженні сигнальними знаками «свисток»

, - норма часу на пропуск поїзда по дільниці що ремонтують при огородженні сигналами зупинки без зниження швидкості по місцю робіт.

У випадку, коли капітальний ремонт або модернізація колії виконується з очищенням баласту машиною ЩОМ, час розгортання дорівнює:

де – час на оформлення закриття перегону та npoбіг першого робочого поїзду від станції до місця виконання робіт хв;

– час на підготовку ЗУБ

;

- час необхідний для підготовки ЩОМ для вириву РШР з баласту

–час, необхідний для зарядки ЩОМ;

хв.

– інтервал часу між початком очищення баласту i початком розболчування стиків;

хв.

– інтервал часу між початком розболчування стиків i початком розбирання колії;

хв.

-

Тривалість виконання ведучої роботи з укладання нових або розбирання старих ланок укладальним краном визначається з формули

(3.7)

де, – обсяг роботи машини на ділянці довжиною , дорівнює кількості ланок, що укладаються, або розбираються;

– технічна норма часу на укладання чи розбирання однієї ланки в хв./ланку;

l_лн –довжина ланки.

Час на розгортання i згортання робіт визначається в залежності від прийнятої технологічної схеми виконання ремонту колії.

Час роботи колієукладального крана і колієрозбирача рівні, тому не має значення яку машину приймати за ведучу.

Час , який необхідний на згортання робіт, визначається в залежності від прийнятої технологічної схеми і дорівнює:

,

де – час на укладання рейкових рубок, приймається рівним 10 хв. При укладанні рубок головна частина колієукладального поїзда стоїть на місці i тому всі робочі поїзди та бригади, що знаходяться позаду нього припиняють виконання робіт;

– час на закінчення робіт останніх машин у ланцюжку, які були припинені в зв’язку з укладанням рейкових рубок. З’єднання частин колієукладального поїзда виконується за межами ділянки, що ремонтується, після зболчування всіх стиків;

.

_{- час на офромлення відкриття перегону}

= 5хв.