15. Взаємозв’язок культури та моралі

Как уже было отмечено, мораль является совокупностью правил (что есть хорошо и что есть плохо), передаваемых из поколения в поколение внутри какой-либо культуры. Вся общественная жизнь строится по этим правилам, хорошо известным всем членам общества и разделяемым ими. Культура, таким образом, обладает в значительной мере нравственной объективностью, так как мораль по своей природе не существует в рамках индивидуальных предпочтений. Индивиды не могут сами создавать мораль или называть моралью собственную линию поведения. Подобный нравственный индивидуализм является столь же сомнительным, как и анархизм в политике; немногие согласятся с утверждением, что человек исключительно самостоятельно формирует свои политические и иные пристрастия и верования. Точно таким же образом и отдельная корпорация не может формировать профессиональную этику сама по себе. Так, к примеру, медицинская корпорация не в состоянии создать этический кодекс, отмахиваясь от таких общепринятых вещей, как врачебная тайна или обязательное согласие больного на проведение операции. Аналогичным образом маклерская фирма не может разрешить конфликт интересов, опираясь лишь на собственные институциональные предпочтения. Если этические кодексы отклоняются от стандартных или общепринятых правил, их следует признать ошибочными и отказаться от них. Таким образом, создание новых этических норм или изменение старых ограничено определенным пониманием морали внутри данной культуры. Правила не могут стать моральными нормами просто потому, что индивид захотел сделать их таковыми. В силу того, что индивидуальный релятивизм предполагает возможность индивидуального создания моральных норм, данная теория представляется концептуально и фактически ошибочной.

16. Інтегративна та інформативна функції культури.

Важливу роль відіграє інформаційна функція культури, яка дає людству й суспільству відповідну інформацію. Культура є засобом, що виробляє інформацію. Разом з цим вона є також пристроєм, що запам'ятовує цю інформацію. Якщо порівнювати людське суспільство з комп'ютером, то роль культури в суспільстві аналогічна ролі математичного забезпечення в комп'ютері: вона вміщує у собі мову, пам'ять, програми дій.

Інформативна – передача нагромадженого соціального досвіду як за «вертикаллю» так і за «горизонталлю».

6. Інтегративна – виражається у здатності об’єднувати людей незалежно від їх світоглядної і ідеологічної орієнтації, нац.. приналежності у певні соціальні спільноти.

17. Періодизація світової культури.

Найпоширеніший тип періодизації — лінійна періодизація, під якою розуміють розчленування історико-культурного розвитку на відрізки, коли кожний наступний відрізок безпосередньо виростає з попереднього і має рівне з ним історичне значення. Світова культура поділяється на такі усталені хронологічні відрізки:

• культуру первісного суспільства (до 4 тис. років до н. е.),

• культуру Стародавнього світу (4 тис. до н. е - 5 ст. н. е.),

• культуру Середньовіччя (5-14 ст., див. також Європейська культура Середньовіччя);

• культуру Відродження, або Ренесансу (14—16 ст.);

• культуру Нового часу (кінець 16—19 ст.), що розпадається на три епохи — Реформації (початок 17 ст.), Просвітництва (17—18 ст.) та культуру 19 століття;

• культуру Новітнього часу (кінець 19—20 ст.).