8. Форми підприємств за рівнем концентрації капіталу

В залежності від розмірів підприємства поділяються на великі, середні і малі.

Великі підприємства виникають на основі концентрації та централізації капіталу та виробництва.

Концентрація капіталу – це збільшення маси застосованого капіталу на окремому підприємстві за рахунок капіталізації прибутку (використання прибутку для створення нових інвестицій).

В результаті концентрації зростають виробничі і енергетичні потужності підприємства, число зайнятих, обсяг випуску продукції і обсяг товарообороту. Отже, концентрація капіталу зумовлює збільшення розмірів підприємств і веде до утворення великих капіталів.

Централізація капіталу – це об’єднання наявних капіталів, яке відбувається двома шляхами: насильницьким поглинанням слабких підприємств могутнішим конкурентом та добровільним об’єднанням індивідуальних капіталів у партнерства та акціонерні товариства.

Концентрація і централізація капіталу та виробництва зумовлюють утворення великих та гігантських підприємств, які домінують в економіці індустріальних країн. На них припадає значна частина виробництва національного продукту, торгового обороту і зайнятості. Наприклад, 800 найбільших корпорацій США, (1% від загальної кількості національних фірм), виробляють майже половину національного продукту країни. На них зайнята чверть робочої сили США.

Великі підприємства мають ряд економічних і організаційних переваг в порівнянні із середніми та малими. Вони виграють на економії від масштабу виробництва. Збільшення обсягу виробництва до певної межі супроводжується скороченням середніх витрат виробництва на одиницю продукції, що збільшує прибутковість підприємства.

Велике підприємство має також більше можливостей для повнішої реалізації НТП, впровадження нових технологій, прогресивних форм спеціалізації, кооперування, нових методів організації праці і серійного випуску продукції.

Однак, розмір підприємства має свою економічну межу, перевищення якої різко здорожчує виробництво продукції, ускладнює управління і робить його комерційну діяльність економічно неефективною. Надмірне збільшення розмірів підприємств суперечить раціональному територіальному розміщенню продуктивних сил, збільшує строк будівництва і окупності інвестицій.

В усіх країнах світу кількісно переважають малі та середні підприємства. У більшості випадків розмір підприємства визначається за кількістю працюючих. Зустрічаються також і такі критерії, як вартість активів фірми, розмір доданої вартості, річний обсяг продажу тощо.

У тій чи іншій країні до малих підприємств відносять різні за величиною підприємства. Наприклад, у США до малих відносять підприємства, на яких зайнято до 500 працівників, в Японії – до 300, у Франції – до 50 працюючих. В Україні до малих фірм відносять: у промисловості і будівництві – з чисельністю до 200 працюючих, в інших галузях виробничої сфери – до 25, в роздрібній торгівлі – до 15 осіб.

Дрібні підприємства виконують важливу роль в економіці країн. Зокрема, у США питома вага малих і середніх фірм складає 99% від загальної кількості підприємств. В Німеччині цей показник становить 95%, Великій Британії – 96%, Італії – 99%. На ці підприємства припадає близько 40% національного продукту у США і 66% – у Німеччині. Малі та середні підприємства створюють додаткові робочі місця. Наприклад, у США за 1981–1990 роки вони створили робочих місць для 25 млн. осіб, тоді як великі підприємства за той же час скоротили чисельність свого персоналу на 3 млн. осіб [5, 189] .

З метою інтеграції малого і великого підприємництва нині створюються змішані, гібридні, організаційні форми. Найпоширенішою серед них є система франчайзингу. Франчайз – це угода між великою корпорацією і малими фірмами-операторами або окремими бізнесменами, у відповідності до якої франчайзер (велика компанія) надає франчайзі (малій фірмі) свої товари для реалізації, рекламні послуги та відпрацьовану повну технологію бізнесу. За це мала фірма зобов’язується надавати франчайзеру послуги в галузі менеджменту та маркетингу з урахуванням місцевих умов, а також інвестувати в цю компанію якусь частку свого капіталу. Малі фірми отримують дохід у вигляді процента від обороту.

Система франчайзингу сприяє насиченню ринків якісними та різноманітними товарами й послугами. Вона найпоширеніша у ресторанному і комп’ютерному бізнесі, на станціях технічного обслуговування автомобілів, у побутовому обслуговуванні, сферах туризму, роздрібній торгівлі, дизайнерських послугах тощо. Серед найбільших франчайзерів-компанії “Адідас”, “Кока-кола”, “Макдональдс”, “Шелл”, “Вольво”, “Мерседес-Бенц” та ін.

Розповсюдженими формами інтеграції малого і великого бізнесу є інжинірингові та консалтингові фірми, які надають повний комплекс інженерно-будівельних та інженерно-консультативних послуг.