Порівняння централізованого та розподіленого оброблення даних

централізоване ;

розподілене оброблення інформації.

Перший варіант притаманний великим спеціалізованим організаціям (наприклад, регіональним обчислювальним центрам), де створюються підрозділи з оброблення інформації, працівники яких не є фахівцями в певній предметній галузі (оператори та системні адміністратори на противагу юристам і бухгалтерам).

В умовах розподіленого оброблення інформації відповідні операції покладаються на працівників окремих функціональних підрозділів, які діють у межах своїх професійних обов’язків. Розподілене оброблення інформації ґрун­тується на застосуванні персональних ЕОМ, які можуть бути відокремленими або пов’язаними в локальну чи глобальну мережу . Зауважимо, що за наявності великих і складних мереж ЕОМ деякі функції (підтримка мережі в дієздатному стані, супроводження програмного забезпечення і т. ін.) покладаються на персонал, який має спеціальну підготовку з комп’ютерної техніки.

За будь-якого варіанта реалізація інформаційної технології має ґрунтуватися на деяких принципах, найважливішими серед яких є зручність виконання операцій для користувача, мінімальні витрати ручної праці на оброблення інформації, можливість перевірки повноти та коректності розрахунків на ЕОМ, мінімальні витрати часу на поновлення інформації в разі її втрати, забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу.

Характеристика новостворюваної інформаційної технології

В даний час, незважаючи на підвищення комп'ютеризації суспільства, у сфері освіти до цих пір немає коштів, які у достатній мірі автоматизувати процес ведення документації та звітності.

Однією з складових завдань можна розглядати проблему складання розкладу навчального процесу, а так само оперативну коригування розкладу при виникненні необхідності в цьому.

Про своєчасності та актуальності даної проблеми свідчить той факт, що більшу частину свого часу адміністратори закладів та викладачі витрачають на оформлення різної документації та звітів. Величезна кількість навчальних закладів та відсутність пропозицій в даній сфері гарантують високу потребу в даному продукті.

Бази даних (БД) складають в даний час основу комп'ютерного забезпечення інформаційних процесів, що входять практично в усі сфери людської діяльності.

Дійсно, процеси обробки інформації мають спільну природу і спираються на опис фрагментів реальності, виражене у вигляді сукупності взаємопов'язаних даних. Бази даних є ефективним засобом представлення структур даних та маніпулювання ними. Концепція баз даних припускає використання інтегрованих засобів зберігання інформації, що дозволяють забезпечити централізоване керування даними та обслуговування ними багатьох користувачів. Ускладнення науково-практичної діяльності, з одного боку, та інформатизація суспільства, з іншого, породили значні зміни попиту на інформаційному ринку. Це виразилося в розширенні номенклатури послуг, що надаються, а також залученні в інформаційну сферу нових установ, в тому числі і тих, які за основним профілем власне інформаційними не є. У цих умовах, як ніколи раніше, співробітникам служб НТІ, маркетингових підрозділів і бібліотек необхідно вміти орієнтуватися на інформаційному ринку.

Одним із дієвих засобів упорядкування різнохарактерних об'єктів і явищ з метою орієнтації в їх сукупності є класифікації. Спроби розробки класифікації інформаційних продуктів і послуг робилися неодноразово в різних сферах діяльності: спочатку в бібліотечній, а потім і в сфері науково-інформаційної діяльності. Класифікація інформаційних продуктів і послуг у сфері бібліотечної діяльності обмежилася рамками лише тих продуктів і послуг, які пропонуються бібліотеками. Гідність класифікації, складеної фахівцями в області інформатики, полягає в розгляді всіх інформаційних товарів, незалежно від типу установ, їх пропонують. Вдалим є і вибір принципу класифікації напрямів науково-інформаційної діяльності, за видами продукції та послуг (наприклад, аналітична, патентно-ліцензійна, перекладацька та ін напрямки роботи). Однак, будучи лінійної, ця схема не призначена для багатовимірної характеристики інформаційних товарів і крім напрямів діяльності враховує лише вид (форму) кінцевого продукту .

Як правило, користувач цікавиться не всією інформацією, що міститься в БД, тому необхідно забезпечити йому можливість виділення окремої частини (подмодели, локальної моделі). Структура організації даних у БД повинна враховувати зв'язки між різними видами даних і забезпечувати швидкий доступ до них.

Існує три основних типи логічної організації даних: ієрархічна модель - має структуру у вигляді графа та висловлює тільки вертикальні зв'язки типу підпорядкування нижнього рівня верхнього; мережева модель - представляється у вигляді графи загального вигляду, де присутні горизонтальні і зворотні зв'язки; реляційна модель - сукупність таблиць, званих «стосунками», над якими виконуються операції, що формулюються в термінах реляційної алгебри, для реалізації автоматизованого відповіді на запити користувачів системи. Найбільшого поширення в даний, час мають реляційні БД. За призначенням міститься інформації розрізняють БД: ділової інформації (соціальна інформація, статистична, комерційна, фінансова, дані про продукцію); інформації для фахівців (науково-технічна, економічна, маркетингова, правоохоронна, дослідницька, технологічна інформація тощо); масової інформації (правова, бібліотечно-бібліографічна, архівна, навчальна, довідкова, інформація про культуру, спорт, дозвілля тощо) [17].

Розглянемо класифікацію БД, з позицій їх використання для систематизації інформаційних послуг і продуктів. БД прийнято розділяти на бібліографічні та небібліографіческіе. Бібліографічні БД містять вторинну інформацію про документи, включаючи реферати та анотації.

Небібліографіческіе БД мають безліч видів:

- Довідкові, що містять інформацію про різні об'єкти та явища, наприклад, адреси, розкладу руху, телефони магазинів;

-Повного тексту, що містять первинну інформацію, наприклад статті, журнали, брошури;

-Числові, що містять кількісні характеристики та параметри об'єктів і явищ, наприклад хімічні і фізичні дані, статистичні та демографічні дані;

-Текстово-числові, що містять описи об'єктів та їх характеристики, наприклад з промислової продукції, фірмам, країнам;

-Фінансові, що містять фінансову інформацію, подану банками, біржами, фірмами;

-Юридичні, містять правові документи по галузях, регіонах, країн.

За способом доступу БД ділять на розміщені, на хост-вузлах (доступні через обчислювальні мережі); тиражовані в комунікативних форматах; тиражовані програмними засобами (включаючи CD-ROM); локальні.

Стандартні форми БД доповнюються сьогодні мультимедійними документами, графічними образами, хронологічними рядами, процедурними, або активними, даними. Джерела для формування БД - первинні документи: технічна документація, звіти, спеціальні журнали, монографії, аналітичні огляди, матеріали конференцій, виставок і т.д.

Все більше використовуються також вторинні джерела інформації: засоби масової інформації (ЗМІ) - статті з газет і журналів, реферати, ліцензії, каталоги вітчизняних, і зарубіжних фірм, рекламні оголошення, реєстраційні картки, листи, анкети, договори, прейскуранти.

Найважливіші характеристики БД - тематичний склад (БД законодавчої інформації, інформації про персоналії, адресно-довідкові, комерційної, інформації); повнота інформаційних ресурсів (охоплення різних тематичних предметних областей) і повнота їх відображення в оригінальних БД, а також міра задоволення відповідності користувачів пропонованими формами і режимами надання інформації. БД повинна відображати об'єкти реального світу однозначно і несуперечливо.

Для підтримки інформаційної бази в робочому стані застосовують комплекс програмних і мовних засобів - систему управління базою даних (СКБД).

Доступ до даних здійснюється у вигляді запитів, які формулюються на стандартному мовою запитів. Дія, здійснюване над БД, називається трансакцією.

У реляційній моделі вважається, що всі дані ІС представлені у вигляді таблиць. Рядки в кожній таблиці - це кортеж неструктурованих одиниць даних.

47