112 Первинні засоби пожежогасіння

Частіше використовують такі види первинних засобів пожежогасіння:

• вогнегасники;

• пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полот­на, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати);

• пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

Первинні засоби пожежогасіння можуть розміщуватися на пожежних щитах (стендах).

Пожежні щити (стенди) встановлюються на території об'єкта з розра­хунку один щит (стенд) на площу до 5000 м2.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщаються на ньому, слід включати: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м -1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.

Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу «ПЩ».

Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати:

• захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів;

• зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті (стенді) комплектуючих виробів.

Ручний пожежний інструмент, розміщуваний на щитах, необхідно пе­ріодично очищати від пилу, бруду та слідів корозії, а також відновлювати потрібні кути загострювання інструмента та пофарбування після викорис­тання на пожежі або практичного заняття.

Ящики для піску повинні мати місткість 0,5; 1,0 або 3.0 м3 та бути укомплектованими совковою лопатою. Конструкція ящика (вмістилища) повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати попадання опадів. Для запобігання злежуваності піску його необхідно систематично спушувати.

Бочки з водою встановлюються у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водопроводу та за наявності горючих матеріалів, а також на території об'єктів, у садибах індивідуальних жилих будинків, дачних будиночків тощо, їх кількість у приміщеннях визначається з розрахунку установки однієї бочки на 250-300 м2 захищуваної площі.

Покривала з негорючих матеріалів повинні мати розмір не менш як 1x1 м. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж у разі зай­мання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання ЛЗР та ГР розміри покривал можуть бути збільшені до величин: 2x1,5 м, 2x2 м. Покривала слід застосовувати для гасіння пожеж класів А, В, (Е).

Пожежний інвентар має бути пофарбований в червоний та білий ко­льори, а пожежний інструмент - в чорний.

Вогнегасники

Встановлено, що з використан­ням вогнегасників успішно ліквідують загоряння протягом перших 4 хвилин з моменту їх виникнення, тобто до прибуття пожежних підрозділів.

Залежно від способу транспортування до місця пожежі вогнегасники поділяють на:

• переносні, конструктивне виконання та маса яких забезпечують зручність їхнього перенесення людиною (можуть бути ручними чи ранцевими);

• пересувні, змонтовані на колесах чи візку.

За видом вогнегасної речовини вогнегасники поділяють на:

• водні (із зарядом води чи води з добавками);

• пінні (із зарядом піноутворювачів різноманітних видів);

• повітряно-пінні (із зарядом водяного розчину піноутворювальних до­бавок);

• хімічно-пінні (із зарядом хімічних речовин, які на момент приведення вогнегасника до дії вступають у реакцію з утворенням піни та надмірного тиску);

• порошкові (із зарядом вогнегасного порошку);

• вуглекислотні (із зарядом діоксиду вуглецю);

• хладонові (із зарядом вогнегасної речовини на основі галогенізованих вуглеводнів);

• комбіновані (із зарядом двох і більше вогнегасних речовин).

Викидання (подавання) вогнегасної речовини в різних типах вогне­гасників здійснюється:

• під тиском газу-витискувача, який міститься в окремому малолітраж­ному балоні;

• під тиском газу-витискувача, який постійно знаходиться в корпусі (такі вогнегасники називають закачними);

• під тиском газів, що утворюються у результаті хімічної реакції.

У назві вогнегасника великими літерами зазначається тип вогнегасни­ка, а через дефіс - цифрами - об'єм заряду (для водних, пінних та повітряно-пінних) або маса заряду (для порошкових, газових та комбінованих) із заз­наченням номера відповідних технічних умов, наприклад: « ВОГНЕГАСНИК ПОРОШКОВИЙ ВП-5 ТУ У 538885-003-95 ». Інструкції щодо застосування вогнегасників містять пояснювальний текст і піктограми. Піктограми до спо­собу приведення будь-якого вогнегасника до дії зображуються безпосередньо на корпусі вогнегасника. При маркуванні позначаються також класи пожеж, які можна гасити цим вогнегасником (див. Рис.1).

Основні короткі тактико-технічні характеристики найчастіше викорис­товуваних вогнегасників наведені в табл. 1 і 2.

113 Основні протипожежні засоби та принципи їх застосування Заходи, які треба виконувати, щоб не наволікати грабіжників до своєї оселі - Звичайно, готових рецептів на всі випадки життя дати неможливо, але до основних порад бажано прислухатись:

— важливо, щоб у відсутність, а навіть у присутності мешканців квартири всі вікна і двері були надійно зачиненими. Причому двері повинні бути обладнані надійними замками та засувами;

— для посилення міцності дверей добре використовувати металеві листи, або ставити подвійні вхідні двері;

— варто вмонтувати кілька замків, наприклад — унизу, посередині, вгорі. Але міцність дверей та надійність замків залежить від укріплення рами дверей;

— не потрібно забувати і про вмонтування у двері спеціального оглядового отвору (зорового вічка). Це допоможе захистити житло від непроханих гостей;

— найнадійнішим охоронцем квартири є спеціально вмонтована сигналізація, яка виведена на пульт централізованої охорони найближчого відділення міліції.

Однак, варто пам'ятати, що для крадія замків не існує. Тому треба завжди дбати про те, щоб за квартирою був постійний нагляд з боку сусідів та знайомих. Це особливо стосується тих випадків, коли господарі полишають помешкання на тривалий час. Нерідко квартирні крадіжки здійснюються з вини самих мешканців. Йдеться про сам факт проникнення в житло. Скажімо, щоб здійснити пограбування квартири, злочинці, обманюючи господарів, називають себе працівниками ЖЕКу, газової служби тощо.

Варто пам'ятати, що чужих у помешкання пускати не можна. Для охорони непогано мати пса. Пам'ятайте, для проникнення у квартиру і викрадення цінних речей досвідченим злодіям достатньо 20—30 хв. Рідко коли крадії перебувають у квартирі довше. Хоча трапляються курйозні випадки, наприклад, коли злодію забаглося прийняти гарячу ванну після того, як усі бажані речі були підготовлені до виносу.