Тема 6. Фонди науково-технічної інформації та їх формування.

План:

1. Поняття, призначення та склад інформаційних фондів.

2. Комплектування і використання ДІФ.

3. Специфічні інформаційні потреби як фактор спеціалізації органів НТІ.

4. Автоматизація процесів інформаційного забезпечення впровадження досягнень науки і техніки в регіоні.

1. Система інформаційного забезпечення науки і техніки

Будучи логічним продовженням сфери наукових досліджень і розробок, усі види науково-інформаційної діяльності побудовані так, щоб сприяти досягненню загальних соціально-економічних цілей розвитку на основі задоволення інформаційних потреб членів суспільства.

Інформаційні потреби членів суспільства задовольняються завдяки таким основним властивостям інформаційних матеріалів, як новизна і корисність. Новизна знання створює ніби різницю потенціалів, завдяки якій відбувається рух знання від виробника (у даному випадку ученого, інженера чи колективів учених, інженерів) до споживача. Ідеальний характер науково-технічних результатів обумовлює особливості їх розповсюдження і споживання, що відрізняє обіг науково-технічної інформації від обігу матеріально-речовинних продуктів. Новизна наукового знання або технічного рішення важлива, необхідна властивість для включення їх у сферу обігу і споживання. Істотну роль відіграють тут такі властивості науково-технічних результатів, як корисність для відповідної сфери споживання. У сферу обігу найчастіше включаються такі нові знання і технічні рішення, які не лише оригінальні, але які і потрібні споживачу, задовольняють інформаційні і соціально-економічні запити і потреби спеціалістів в галузі науки, техніки, виробництва, організаційно-управлінської діяльності. Хоча науково-інформаційна діяльність має справу з науково-технічною інформацією, але задовольняє широкий спектр суспільних потреб.

Науково-технічна інформація, з одного боку, результат праці дослідників і розробників, а з іншого, ресурс суспільства, необхідний для його соціально-економічного і науково-технічного розвитку. Зміною, систематизацією і видачею інформаційних джерел займаються бібліотечні працівники, які виконують ряд операцій з інформаційного обслуговування споживачів. Важливою операцією цієї діяльності є інформаційний пошук.

При виконанні інформаційного пошуку інформатор у якості предмета праці має масив документів, що складається з джерел первинної, вторинної та інших видів інформації, а в якості сигналу і стимулу для проведення інформаційного пошуку - інформаційний запит споживача, за допомогою якого споживач намагається висловити свою інформаційну потребу. Як показує практика, інформаційна потреба виражається у кількох інформаційних запитах, а задовольняється за допомогою цілого ряду інформаційних матеріалів, іноді взагалі не задовольняється повністю, що і стає стимулом для постановки проблеми і проведення дослідження з метою її вирішення.

Запит - це заявка на отримання інформації, в якій конкретно виражені інформаційні потреби спеціаліста.

При задоволенні запиту використовуються три форми інформаційного забезпечення:

^ Поточні, що являють собою передачу спеціалісту інформації, необхідної для того, щоб бути ознайомленним з останніми досягненнями науки та техніки;

^ Вибіркові - інформування за постійно діючим запитом, необхідне споживачу, для найбільш ефективного виконання конкретних наукових та виробничих завдань;

^ Ретроспективні, які висвітлюють питання, які цікавлять споживача, як правило, таке інформування використовується при роботі над новою проблемою.

У сфері інформаційного обслуговування пошук і видача наукового документа за запитом споживача не є єдиним видом результату інформаційної діяльності. На початку 80-х років ХХ століття широко застосовувалися надання цілого комплексу адресованих інформаційних послуг різним категоріям користувачів за системою вибіркового поширення інформації (ВПІ), міжгалузевий обмін інформацією - передача науково-технічних досягнень одних галузей для використання їх в інших галузях тощо. Для збереження, пошуку, копіювання, видачі інформації використовується широкий набір сучасних технічних засобів: ЕОМ; запам'ятовуючі пристрої; засоби передачі і прийому інформації.

Одним з найважливіших напрямів науково-інформаційної діяльності і найважливішою задачею Державної системи науково-технічної інформації довідково — інформаційне забезпечення, яке представляє собою сукупність процесів збору, обробки, зберігання і пошуку інформації в довідково- інформаційному фонді з ціллю доведення її до дотримувачів шляхом підготовки і передачі інформації, яка відповідає інформаційній потребі і вимогам вчених і спеціалістів.

У практиці науково-інформаційної діяльності існують терміни: "інформаційне забезпечення", "інформаційне обслуговування". Зручніше користуватися терміном "інформаційне забезпечення", оскільки інформаційне обслуговування - це епізодичний процес видачі інформації споживачу. Інформаційне забезпечення - це організований науковий процес, що передбачає безперервну підготовку та видачу інформації споживачу (користувачу) в потрібний час та у зручній для нього формі.

Система інформаційного забезпечення складається з підсистем: виявлення інформаційних потреб; комплектування та використання довідково-інформаційних фондів (ДІФ); аналітико-синтетичного опрацювання документів; бібліотечно-бібліографічного інформування, вибіркового поширення інформації; наукового аналізу та синтезу інформації; ретроспективного пошуку інформації; організації вихідних потоків інформації.