19. Сукупна пропозиція. Короткострокова та довгострокова крива сукупної пропозиції. Крайній випадок та основна модель, граф інтерпрет.
Сукупна пропозиція (AS) — це сукупність товарів і послуг, які виробляють національні підприємства для продажу на ринку з метою отримання прибутку.
На сукупну пропозицію впливають цінові та нецінові чинники. Ціновим чинником є рівень цін.
Щоб визначити залежність сукупної пропозиції від ціни, слід ураховувати неоднакову гнучкість цін і зарплати у довгостроковому і короткостроковому періоді.
Довгостроковий період (класичний підхід):
В економіці виробляється потенційний ВВП, тобто задіяні всі наявні ресурси;
Гнучкість цін та зарплати;
Закон Сея (пропозиція породжує попит, вся продукція буде спожита, криза перевиробництва неможлива).
Короткостроковий період (кейнсіанський підхід) крайній випадок:
Негнучкість цін та зарплати;
Досягнення потенційного обсягу ВВП можливо лише у фазі економічного циклу – пік.
Попит породжує пропозицію.
Загальний вигляд кривої сукупної пропозиції (основна модель):
де YAS — обсяг виробництва (сукупна пропозиція) у короткостроковому періоді; — чутливість обсягів виробництва до відхилення фактичного рівня цін від очікуваного їх рівня; P, Pe — відповідно фактичний та очікуваний рівень цін.
Нецінові чинники короткострокової сукупної пропозиції — це такі чинники, які змінюють середні витрати і прибутковість підприємств за даного рівня товарних цін, що спонукає підприємства змінювати обсяг виробництва. До нецінових чинників відносять: ціни на ресурси, продуктивність ресурсів, субсидії, оподаткування підприємств.
14. Пропозиція грошей, грошові агрегати, грошова база, мультиплікація грошової бази банківською системою. Грошова пропозиція як функція процентної ставки.
Базовою категорією грошового ринку є пропозиція грошей, яка являє собою сукупність грошових активів, що використовується в економіці. В залежності від ліквідності всі грошові активи групуються в грошові агрегати:
М0=готівка, кошти в обігу, гроші поза банками.
М1=М0+кошти на поточних рахунках у національній валюті, безстрокові депозити, поточні депозити.
М2=М1+строкові кошти в національній валюті, валютні кошти, короткострокові депозити.
М3=М2+довгострокові депозити, кошти клієнтів у довірчому управлінні, цінні папери власного боргу банків, соц. пенсійне страхування.
Пропозиція грошей передусім залежить від політики центрального банку, який володіє монопольним правом на первинну грошову емісію. Результатом первинної грошової емісії є приріст грошової бази, яка визначається за формулою Н = CU + BR,
де Н — грошова база;
CU — готівка, яка знаходиться поза банками, тобто на руках у населення;
BR — банківські резерви.
Пропозиція грошей відрізняється від грошової бази і визначається як сума готівки і банківських депозитів:
Ms = CU + D, де Ms — пропозиція грошей.
Пропозиція грошей, як правило, перевищує грошову базу. Це пояснюється тим, що банківська система здійснює вторинну грошову емісію на основі мультиплікації (примноження) грошової бази. Отже, крім центрального банку, здатністю створювати гроші володіє також банківська система, тобто сукупність депозитно-кредитних установ, головними серед яких є комерційні банки.
Рівняння показує, що пропозиція грошей дорівнює добутку грошової бази (Н) і коефіцієнта пропорційності [(cr + 1) / (cr + rr)]. Цей коефіцієнт називається грошовим мультиплікатором. Він показує, на скільки одиниць змінюється пропозиція грошей у разі зміни грошової бази на одиницю. cr=CU/D; rr=BR/D
Як видно з формули, грошовий мультиплікатор залежить від рішень трьох економічних суб’єктів:
домогосподарств, які впливають на співвідношення між готівкою і депозитами (cr); центрального банку, який регулює резервну норму (rr) через установлення норми обов’язкового резервування (lr);комерційних банків, які певною мірою можуть впливати на резервну норму через створення надлишкових резервів.
Згідно з функцією пропозиції грошей , емісія грошової грошової бази мультиплікативно збільшує грошову пропозицію на величину H / P mm. На цю саму величину за даної процентної ставки (і1) виникає надлишок грошей. Для того щоб позбутися надлишкових грошей економічні суб’єкти намагатимуться купувати облігації. Це збільшує попит на облігації і викликає зростання їх ціни. Внаслідок цього, згідно з формулою проп грошей, зменшиться процентна ставка.