2. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт, проміжна та кінцева продукція, методи визначення ввп. Валовий національний дохід. Номінальний та реальний ввп, дефлятор ввп.

Первинним показником є валовий випуск, який відображає повну ринкову вартість усіх товарів та послуг, вироблених у країні за певний період. Валовий випуск включає:

— товари, вироблені одиницями — резидентами країни, незалежно від того, як вони використовуються ;

— послуги, надані іншим інституційним одиницям, зокрема неринкові послуги органів державного управління і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства;

— послуги домашніх господарств за проживання у власному житлі і домашні послуги, які надаються оплачуваною домашньою прислугою.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у поточному періоді на території країни, незалежно від національної належності підприємств. Валовий внутрішній продукт підраховується за так званим територіальним принципом. ВВП можна обчислити трьома методами:

1)виробничим методом: ВВП = (В – ПС) + (ПП – СП) , де ПС — проміжне споживання, ПП — продуктові податки, СП - субсидії на продукти;

2)методом доходів (розподільчим):

ВВП = ЗП + ВП + ЗД + ПВ - СВ, де ЗП — зарплата найманих працівників, ВП — валовий прибуток, ЗД — змішаний дохід, ПВ —податки на в-во та імпорт,

СВ - субсидії на в-во та імпорт;

3) методом видатків (кінцевого споживання):

Y = C + І + G +NX,

де Y — валовий внутрішній продукт, С — приватне споживання, І —приватні інвестиції, G —державні закупівлі= Cg + Ig, NX — чистий експорт, NX = ЕX – ІM.

Важливе значення має обчислення темпів зростання та приросту ВВП за рахунок цін, тобто інфляційної зміни ВВП. З цією метою застосовуються різні індекси цін. Основними з них є дефлятор ВВП та індекс споживчих цін (ІСЦ).Дефлятор ВВП більше пристосований порівняно з ІСЦ для вимірювання загального рівня цін. Дефлятор ВВП ширший, тому що враховує не тільки ціни споживчих товарів та послуг, а й ціни інвестиційних товарів, товарів, які купує держава, а також товарів та послуг, що купуються і продаються на світовому ринку. У зв’язку з цим дефлятор ВВП – це індекс цін, який відображає зміну цін на всю сукупність товарів та послуг.

P=Yn/Yr Процес перерахунку номінальної величини у реальну називається дифлюванням, якщо Р>1, та інфлюванням, якщо Р<1.

Кінцева продукція – це товари і послуги, які купуються для кінцевого споживання, тобто такі, що не використовуються для перепродажу або подальшої обробки чи переробки. Проміжна продукція – це товари і послуги, що є ресурсом для виробництва іншої продукції, тобто вони проходять подальшу переробку або перепродаються декілька разів, перш ніж опиняються у кінцевому споживанні. Оскільки ВВП вимірює лише доходи, що отримує країна від внутрішнього виробництва, він не охоплює всі доходи резидентів. Щоб врахувати доходи від зовнішньо-економічної діяльності застосовують два додаткових показника. Першим з них є валовий національний доход, який визначається за формулою: GNI = Y + NI_f

де GNI – валовий національний доход

NI_f – чисті первинні доходи, отримані із-за кордону, які визначаються як різниця між первинними доходами, що отримують резиденти із-за кордону. З метою розмежування впливу на ВВП фізичних обсягів виробництва і рівня цін застосовуються два види ВВП: номінальний та реальний і відповідно два види цін: фактичні (поточні), порівнянні (постійні ).

Номінальний ВВП (Yⁿ) – це ВВП, який обчислюється в фактичних цінах поточного року. Реальний ВВП (Y) – це ВВП, який обчислюється в порівнянних цінах, тобто в фактичних цінах того року, що приймається за базу розрахунків.