Контрольні запитання

1. Як найчастіше використовуються антени у вигляді відкритих кінців хвилеводу?

2. Хвилеводи яких перерізів використовують на практиці як опромінювачі? З яких міркувань обирається переріз хвилеводу та його розміри?

3. Чим визначаються параметри антени у вигляді хвилеводу з відкритим кінцем?

4. Який тип хвилі застосовують як робочий у випромінювачах у вигляді круглого хвилеводу та чому?

5. Як розраховують спрямовуючі властивості відкритого кінця круглого хвилеводу? Які використовуються припущення?

6. Які недоліки має діаграма спрямованості відкритого кінця круглого хвилеводу, збудженого на хвилі H₁₁? Як залежить КСД відкритого кінця круглого хвилеводу від довжини хвилі?

7. За яких умов відкритий кінець плоского хвилеводу випромінює ТЕМ-хвилю, а за яких - H₀₁-хвилю? Яка структура цих хвиль у розкриві хвилеводу?

8. Яка різниця в поведінці коефіцієнта відбиття відкритого кінця плоского хвилеводу в разі використання ТЕМ- або H₀₁-хвилі?

9. Який вигляд має ДС плоского хвилеводу при використанні ТЕМ-хвилі та H₀₁-хвилі? Який збіг має місце між ДС відкритого кінця плоского хвилеводу, що розраховані за точною та наближеною методиками?

10. Яку конструкцію й розміри розкриву має опромінювач на прямокутному хвилеводі?

11. Як визначається коефіцієнт відбиття відкритого кінця прямокутного хвилеводу? Чому він дорівнює для 3-сантиметрового діапазону довжини хвилі?

12. Який вигляд має ДС відкритого кінця прямокутного хвилеводу в Е- і Н- площині?

13. Як ДС прямокутного хвилеводу, розрахована за апертурними формулами, збігається з ДС плоского хвилеводу?

14. Чому дорівнює КСД та коефіцієнт використання поверхні розкриву відкритого кінця прямокутного хвилеводу?

15. Які недоліки антен на основі відкритих кінців хвилеводів?

Завдання до теми

1. Виміряти розміри наданих викладачем антен у вигляді відкритих кінців хвилеводів, що будуть досліджуватися в роботі. За отриманими значеннями розмірів розрахувати КСД кожної антени.

2. Зібрати вимірювальну установку.

3. Виміряти КСХН входу запропонованих антен у діапазоні 9-12 ГГц і визначити точки максимального узгодження. Базуючись на цьому, вибрати робочі частоти для вимірювань ДС антен. Обов'язково серед цих частот повинні бути частоти, близькі до протилежних меж робочого діапазону.

4. Виміряти ДС кожної антени в Е- та Н-площинах. Вимірювання проводити через 5.

5. Побудувати графік ДС для кожної антени.

6. Визначити ширину ДС на рівні 3 і 10 дБ та максимум рівня бічних пелюсток.

7. Розрахувати коефіцієнт спрямованої дії.

8. Порівняти отримані ДС для кожного типу антен і зробити належні висновки в письмовій формі. Дослідити, як змінюється вигляд ДС у Е- та Н- площині в разі використання круглих та прямокутних хвилеводів на одній частоті, у разі використання хвилеводів з фланцями та без фланців.

9. Дослідити спрямовуючі властивості відкритого кінця прямокутного хвилеводу, що звужується на кінці та має спеціальний вібратор - "розбризкувач". Для цього виміряти й побудувати ДС відкритого кінця прямокутного хвилеводу з "розбризкувачем" у Н- та Е-площинах. Пояснити отриманий вигляд ДС цієї антени.