
- •1.Державні фінанси як складова суспільних відносин.
- •2.Зміст, завдання та принципи управління державними фінансами.
- •Елементи і функції системи управління державними фінансами.
- •Фінансовий контроль як функція системи управління державними фінансами.
- •5. Мета і завдання контролю в системі управління державними фінансами.
- •6,Види, форми і методи фінансового контролю.
- •7.Принципи фінансового контролю.
- •8.Сутність та функції державного фінансового контролю.
- •9.Суб’єкти та об’єкти державного фінансового контролю. Об'єкти державного фінансового контролю
- •1.Суб’єкти державного фінансового контролю і їх повноваження.
- •10.Повноваження Державної контрольно-ревізійної служби України. Завдання діяльності Державної контрольно-ревізійної служби України.
- •11.Повноваження Рахункової плати України. Завдання діяльності Державної Рахункової палати України.
- •12.Державний аудит: сутність та принципи.
- •13.Суб’єкти державного аудиту.
- •14.Незалежний фінансовий контроль.
- •15.Субєкти аудиторської діяльності.
- •Фізичні особи
- •Юридичні особи
- •16.Критерії дотримання принципу незалежності.
- •17.Статус та зміст Лімської декларації керівних принципів аудиту державних фінансів.
- •18.Міжнародний кодекс етики: поняття, основі вимоги професійної етики державних аудиторів.
- •19.Статус, завдання, структура і напрямки діяльності міжнародної організації вищих органів контролю державних фінансів (intosai)
- •20. Система стандартів Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю.
- •21.Сутність та етапи проведення державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання органами контрольно-ревізійної служби.
- •22.Аудиторські докази: сутність та джерела отримання.
- •23.Оцінка ефективності системи внутрішнього контролю.
- •24.Перевірка факторів ризику.
- •25.Проведення органами державної контрольно-ревізійної служби операційного аудиту.
- •26.Механізм проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання місцевого бюджету.
- •27.Аудиторські докази: джерела отримання та критерії оцінювання.
- •28.Документування процесу аудиту: робочі матеріали та документація.
- •29.Сутність програмного бюджетування та види бюджетних програм.
- •30.Бюджетна програма: сутність, мета та завдання.
- •31.Сутність аудиту адміністративної діяльності: визначення мети, об'єкти сфера застосування.
- •32.Форми узагальнення результатів аудиту державних фінансів.
27.Аудиторські докази: джерела отримання та критерії оцінювання.
Якість доказів залежить від їхніх джерел. Найціннішими вважаються відомості, зібрані аудитором у результаті вивчення господарських операцій клієнта. Аудиторський ризик зменшується, якщо аудитор використовує докази, отримані з різноманітних джерел і різні за формами подання. Якщо докази, отримані із одного джерела, суперечать доказам, добутим з іншого джерела, аудитору необхідно використовувати додаткові аудиторські процедури. Це дасть змогу розв'язати цю суперечність і бути впевненим у достовірності зібраних доказів та обгрунтованості отриманих висновків.
Залежно від змісту об'єкта контролю аудитор вибирає відповідні джерела інформації, які дають повну характеристику досліджуваного об'єкта. Такими джерелами можуть бути:
-дані первинних документів, у яких відображається зміст відповідних господарських операцій чи первинних звітів, де містяться узагальнюючі дані про об'єкт контролю за певний період;
- облікові регістри, де узагальнюється і нагромаджується інформація з відповідних документів і звітів у розрізі їх економічного змісту;
- Головна книга - регістр синтетичного обліку, де відображаються залишки на початок і кінець звітного періоду та обороти за дебетом і кредитом відповідних рахунків бухгалтерського обліку;
-бухгалтерська звітність;
- плани, кошториси, калькуляції, розпоряджувальні документи (накази, розпорядження і т. д.);
- матеріали перевірок, проведених державними податковими інспекціями, органами державної контрольно-ревізійної служби та іншими органами управління;
- матеріали внутрішньогосподарського контролю підприємства, у тому числі за результатами раптових перевірок та інвентаризацій:
основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків тощо.
- дані, отримані аудитором під час проведення документального і фактичного контролю об'єктів аудиту;
- письмові та усні заяви робітників підприємства і третіх осіб стосовно змісту досліджуваних об'єктів.
У міжнародних стандартах аудиту вказано, що коли аудиторські докази, отримані з різних і незалежних один від одного джерел, збігаються, то це має кумулятивний ефект. Іншими словами, достовірність подібних доказів, взятих разом, вища від простої суми таких доказів, взятих окремо.
Отримані в ході аудиту докази необхідно обов'язково документувати, тобто відображати в робочих документах аудитора. Вимоги до змісту, оформлення і порядку зберігання робочої документації аудиту визначені в Національному нормативі аудиту № 6 "Документальне оформлення аудиторської перевірки".
Щодо критеріїв оцінки звітності в найзагальніших рисах слід звернути увагу на такі моменти. За результатами аудиторської перевірки фінансової звітності аудитор мусить дати аудиторський висновок. Залежно від результатів аудиторської перевірки він може бути безумовним, умовним (з багатьма різновидами) або відмовою від думки.