- •Передмова
- •Робоча навчальна програма
- •Опис навчальної дисципліни "Основи наукових досліджень в економіці"
- •Структура навчальної дисципліни
- •Тематичний план
- •Зміст навчальної дисципліни за змістовими модулями Модуль і Наука як сфера людської діяльності
- •Тема 1.1. Основи наукознавства
- •Тема 1.2. Методологія наукових досліджень
- •Тема 1.3. Основні методи наукових досліджень та їх характеристика
- •Тема 1.4. Основні напрями наукових досліджень з економіки
- •Модуль іі Організація, етапи і процедура проведення наукового дослідження Тема 2.1. Організація та економічна ефективність наукового дослідження
- •Тема 2.2. Науково-дослідна робота студентів, її форми і роль у підготовці майбутніх фахівців
- •Тема 2.3. Методика підготовки і оформлення результатів наукових досліджень
- •Тема 2.4. Інформаційне забезпечення наукових досліджень в економіці
- •Методи оцінювання та розподіл балів за рейтинговою системою
- •Розподіл балів при рейтинговій системі
- •Форми контролю і методи оцінювання знань
- •Переведення бальної шкали оцінювання в 4-х бальну здійснюється в такому порядку:
- •Перелік тем рефератів, наукових робіт
- •Конспект лекцій Вступ
- •Тема 1. Основи наукознавства
- •3. Структура і класифікація науки
- •Тема 2. Методологія наукових досліджень
- •2. Методологія теоретичних досліджень
- •3. Основи методології досліджень емпіричного рівня
- •4.Пізнавальні прийоми і форми наукових досліджень
- •Тема 3. Основні методи наукових досліджень та їх характеристика
- •Поняття наукового методу та його основні риси
- •2. Система методів дослідження
- •3. Загальнонаукові методи
- •4. Конкретно-наукові та спеціальні методи
- •5. Методи економічного дослідження
- •Тема 4. Основні напрями наукових досліджень з економіки
- •1. Розвиток економічних наук та їх класифікація
- •2. Основні напрями досліджень з економіки
- •Економічні дослідження:
- •3. Наукова проблема і обґрунтування теми дослідження
- •Тема 5. Організація та економічна ефективність наукового дослідження
- •Вибір напряму наукового дослідження
- •Основні етапи проведення наукових досліджень
- •Економічна ефективність наукових досліджень
- •Тема 6. Науково-дослідна робота студентів, її форми і роль у підготовці майбутніх фахівців
- •2. Структура ндрс
- •3. Напрями та організація ндрс
- •Вимоги перед виконанням науково-дослідної роботи
- •Самостійна та індивідуальна робота студентів
- •Тема 7. Методика підготовки і оформлення результатів наукових досліджень
- •Поняття, загальна характеристика і вимоги
- •2. Основні етапи підготовки курсових та дипломних робіт
- •3. Структура та технічне оформлення курсових та дипломних робіт
- •4. Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи
- •5. Магістерська робота: поняття та її підготовка
- •6. Типові вимоги до написання курсової роботи
- •Тема 8. Інформаційне забезпечення наукових досліджень в економіці
- •1. Класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень
- •2. Економічна інформація, її класифікація і призначення у науково-дослідному процесі
- •3. Кодування економічної інформації та використання її у науково-дослідному процесі
- •4. Фактографічна інформація та використання її у науково-дослідному процесі
- •5. Методи пошуку і збору наукової інформації
- •6. Організація роботи з науковою літературою
- •7. Форми обміну науковою інформацією
- •Тема 9. Наукова організація дослідного процесу
- •1. Основи наукової організації дослідного процесу
- •2. Особливості творчої праці у дослідницькій діяльності
- •3. Організація праці та її планування у наукових дослідженнях
- •4. Раціональний трудовий режим дослідника та організація його робочого місця
- •Методичні вказівки та рекомендації до виконання семінарських та практичних занять, організації індивідуальної та самостійної роботи студентів Передмова
- •Семінарське заняття № 1
- •Тема 1. Основи наукознавства
- •Тестові завдання
- •Методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття № 1
- •Висновки до теми 1.1
- •Семінарське заняття № 2
- •Тема 2. Методологія наукових досліджень
- •Тестові завдання
- •Методичні рекомендації щодо опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття № 2
- •Висновки до теми 1.2
- •Семінарське заняття № 3
- •Тема 3. Основні методи наукових досліджень та їх характеристика
- •Тестові завдання
- •Методичні рекомендації щодо опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття № 3
- •Висновки до теми
- •Практичне заняття № 4
- •Тема 4. Основні напрями наукових досліджень з економіки
- •Тестові завдання
- •Методичні рекомендації щодо опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до практичного заняття № 4
- •Методичні рекомендації до виконання практичного завдання
- •Для створення шаблону структури наукової роботи
- •Висновки до теми
- •Практичне заняття № 5
- •Тема 5. Організація та економічна ефективність наукового дослідження
- •Методичні рекомендації щодо підготовки практичного заняття та виконання практичного завдання
- •Тестові завдання
- •Висновки до теми
- •Практичне заняття № 6
- •Тема 6. Науково-дослідна робота студентів, її форми і роль у підготовці майбутніх фахівців
- •План практичного заняття № 6
- •Методичні рекомендації щодо виконання практичного завдання
- •Висновки до теми
- •Практичне заняття № 7
- •Тема 7. Методика підготовки і оформлення результатів наукових досліджень
- •Методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання навчальних матеріалів та виконання практичного завдання
- •Тестові завдання
- •Висновки до теми
- •Практичне заняття № 8 Тема заняття: методика підготовки і оформлення результатів курсової (дипломної) роботи (продовження теми 7)
- •План практичного заняття № 8
- •Методичні рекомендації щодо виконання практичного завдання
- •Семінарське заняття № 9
- •Тема 8. Інформаційне забезпечення наукових досліджень в економіці
- •План семінарського заняття № 9
- •Тестові завдання
- •Методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття № 9
- •Висновки до теми
- •Семінарське заняття № 10
- •План підсумкового заняття № 10
- •Методичні рекомендації
- •Оцінювання знань
- •Індивідуальна робота студента
- •Індивідуальні завдання
- •Додатки
- •Типові вимоги до написання курсової роботи
- •Приклад оформлення бібліографічних описів джерел
- •Методичні рекомендації щодо написання реферату
- •Зразок структури реферату
- •Методичні рекомендації щодо написання рецензії (відгуку) на реферат
- •Методичні рекомендації щодо написання доповіді (повідомлення)
- •Структура тексту доповіді
- •Типові помилки при підготовці публікацій і доповідей
- •Загальна схема наукового дослідження
- •Методичні вказівки та рекомендації щодо створення шаблонів «Структура наукової роботи», «Вступ до наукової праці» Структура наукової роботи
- •Корисні поради початківцю-науковцю
- •Словник наукових термінів
- •Перелік питань з курсу
- •Рекомендовані джерела
Методичні рекомендації щодо опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття № 3
1. Вивчить теоретичний матеріал з теми з конспекту лекцій, використовуючи рекомендовану літературу.
2. Випишіть з тлумачного словника в конспект основні поняття та терміни з теми з поясненнями.
3. З’ясуйте, яка інформація є для вас новою, яка інформація потрібна для участі у семінарському занятті.
4. Проведіть самоконтроль у формі самотестування з теми. Самотестування з теми рекомендується проходити після опрацювання теоретичного матеріалу теми.
5. Опрацювати загальну схему наукового дослідження (додаток 7).
Методи оцінювання: усне та письмове опитування з теоретичних питань, тестування, рецензування відповідей студентів під час індивідуального опитування (презентації); оцінювання індивідуальних завдань, підготовлених самостійно у письмовій формі.
Висновки до теми
Метод наукового дослідження — це система розумових і (або) практичних операцій (процедур), які націлені на розв’язання певних пізнавальних завдань з урахуванням певної пізнавальної мети. В кінцевому підсумку і мета, і завдання дослідження зумовлені духовними і матеріальними потребами суспільства і (або) внутрішніми потребами самої науки.
Функція методу полягає втому, що з його допомогою отримують нову інформацію про навколишню дійсність, заглиблюються в сутність явищ і процесів, розкривають закони і закономірності розвитку, формування і функціонування об'єктів, які досліджуються. Від якості методу, правильності його застосування залежить істинність отриманого знання. Істинні знання можна одержати лише у випадку застосування правильного методу (методів).
На теоретичному рівні дослідження використовуються такі загальнонаукові методи: ідеалізація; формалізація; аналіз; синтез; індукція; дедукція; прийняття гіпотез; створення теорії; узагальнення.
Теоретичні методи: формалізація, аксіоматичний метод, гіпотетичний метод, створення теорії.
Методичні прийоми: органолептичні, спостереження, експеримент, розрахунково-аналітичні, документалістики, впровадження результатів у практичну діяльність.
Особливу увагу в методиці слід приділити математичним методам обробки і аналізу дослідних даних.
Схема наукового пізнання виглядає так: факти, співвідношення між ними, експерименти, початкові гіпотези, теорія, правдоподібні припущеним і знову гіпотеза - експеримент - уточнення, перевірка меж застосування теорії, виникнення парадоксів, теорія, інтуїція, осяяння - стрибок - нова теорія і нові гіпотези -експеримент.
Метод — це спосіб досягнення мети в теорії, що розробляється. Метод є об'єктивним, оскільки дозволяє відображати дійсність і її взаємозв'язки, одночасно метод є суб'єктивним, тому що використовується певною людиною з її суб'єктивними властивостями.
У науці використовується багато різноманітних методів, підходів і прийомів, які тісно між собою пов'язані логічно, структурно і у процесі дослідження. Тобто вони утворюють систему.
Важливу роль у науці відіграють принципи взаємообумовленості, взаємозв'язку, причинності. Дослідник має бачити поняття зв'язку у контексті трьох філософських категорій: речі — властивості — відносини.
Особливо важливим є принцип причинності. Згідно з цим принципом одні явища зумовлюють появу, розвиток чи функціонування інших.
У зв'язку з впровадженням методу формалізації у вигляді так званого математичного методу (математичного моделювання) почали вживати категорії якості і кількості. Ці категорії працюють у діалектичному законі «переходу кількості в якість» (зростання значень кількісних показників явища призводить у кінцевому підсумку до зміни суті цих явищ). Тобто, кожне явище чогось варте тоді, коли воно має не лише свою якісну, а й кількісну визначеність.
Модель у економіці - це образ, зображення, копія, план, карта, формула, графік, матриця (прямокутна таблиця чисел) тощо.
Математичне моделювання — це створення математичної моделі і експериментування з нею. Класичним прикладом в економіці є відома формула (модель) попиту на товар: Q = f (P), де: Q — обсяг попиту на певний товар, або максимальна кількість одиниць товару, що його готові придбати покупці за певну ціну, Р— ціна цього товару. Якщо у цій моделі змінювати значення ціни товару (це і буде експеримент), то і вихідне значення (обсяг попиту) теж буде змінюватися. Отже, отримуватимемо різні обсяги продукції, що зможуть придбати покупці за певною ціною.
Системний підхід (системний аналіз і синтез) — це вивчення економічних об'єктів, які трактуються як складні і (або) великі системи. Найпростіше робоче поняття системи: це взаємопов'язана множина елементів, яка утворює певну цілісність.
Система є не простою сумою елементів і підсистем, а їх єдністю, що характеризується певною цілісністю і новими рисами цілісності (феномен емерджентності).
Виділяють такі типи систем: відкриті і закриті, невеликі і великі, прості й складні, статичні і динамічні, детерміновані і стохастичні (ймовірнісні), фізичні та інформаційні, нерегульовані і регульовані; останні, у свою чергу, діляться на саморегульовані і не саморегульовані, зокрема, що самі навчаються і не самі навчаються, зокрема, що самоорганізуються і не самоорганізуються, зокрема, що самоудосконалюються і не самоудосконалюються. Економіка має справу передусім з відкритими, великими, складними, динамічними, стохастичними, фізичними, регульованими, саморегульованими та іншими системами.
Системний підхід виступає удвох видах: системного аналізу і системного синтезу, які взаємодіють, але досить автономні.
Системний аналіз мас низку дослідних етапів: формування проблеми (метод сценаріїв); формування цілей функціонування системи (гак званий метод дерева цілей); генерування альтернатив (метод мозкової атаки); вибір оптимальних альтернатив (використання оптимізаційних математичних методів, методі в експертних оцінок, методів прогнозування тощо).
Економічні явища — це одна із форм прояву дій людей, що постійно повторюються в процесі виробництва, обміну і розподілу матеріальних благ.
Економічний процес - це закономірна, послідовна зміна явищ від простого до складного, характерною рисою якої є відмирання старого і виникнення нового явища. Кожне явище і процес містять сукупність глибинних явищ, відносин, закономірностей і законів, які визначають тенденцію їх розвитку.
Для пізнання економічних явищ і процесів проводяться спеціальні дослідження. Дослідження — це вивчення за допомогою певних методів суті явищ, процесів з метою раціональної оптимізації цілеспрямованої діяльності людей у матеріальному виробництві.
Економічне дослідження включає: вибір теми, формування цілей дослідження, гіпотези, складання програми, нагромадження фактів, приведення їх у певний порядок, сталі теоретичні узагальнення, перевірку теоретичних висновків, розробку заходів з використання їх на практиці.
В своїй органічній єдності ці складові є заключним циклом економічного дослідження.
Загальним методом пізнання економічних явищ і процесів є діалектика.
Економічні науки для пізнання суті явищ і процесів використовують і специфічні методи дослідження: історичний, статистико-економічний, монографічний, експериментальний, розрахунково-конструктивний, балансовий, абстрактно-логічний і економіко-математичний. Сукупність їх складає зміст методики економічних досліджень.
Метод дослідження - це система прийомів вивчення суті явищі процесів. Метод має дві нерозривні сторони: формально-логічну і змістовно-генетичну.
Формально-логічна — це способи і прийоми організації та проведення досліджень, збору і обробки матеріалів, що характеризують діяльність, яка вивчається.
Змістовно-генетична сторона методу передбачає необхідність теоретичних узагальнень на основі системи законів, категорій і принципів діалектики відповідної науки. В економічній науці останнім часом називається до 100 методів дослідження. Це є результат змішування понять методу і прийомів дослідження.
Статистико-економічний метод використовують при вивченні масових явищ і процесів суспільного життя. Для їхні знання слід вивчати всю сукупність фактів, які формують явище або процес. Цей метод включає: спостереження, економічні групування з використанням узагальнених і аналітичних показників (відносних величин, середніх, показники варіації тощо); статистико-економічний аналіз зв'язків між показниками з використанням графіків, паралельних рядів, індексів, кореляційного аналізу тощо; теоретичних узагальнень.
Монографічний метод використовують при вивченні окремих типових суспільних явиш і досвіду передових вітчизняних та зарубіжних підприємств.
Підвищення рівня наукових досліджень вимагає застосування в економічних науках експериментального методу.
Експериментальний метод забезпечує високу я кість досліджень при вивченні організації і управління виробництвом, організації і діяльності вільних економічних зон, застосуванні безтарифних форм оплати та ін.
Експериментальний метод включає: організацію наукового експерименту відповідно до поставленої мети; кількісний і якісний облік його результатів; статистичну й математичну обробку отриманих матеріалів; теоретичне обґрунтування і їх додаткову перевірку; розробку заходів для впровадження у виробництво отриманих результатів.
Застосування розрахунково-конструктивного методу пов'язано з перспективами розвитку галузі, підприємства. Складними елементами методу є: вивчення об'єктивної реальності нових даних науки і практики з виявленням встановлених закономірностей; складання найбільш доцільних варіантів вирішення поставленого завдання з урахуванням досліджень науки і практики; технічна, технологічна і економічна оцінка результатів вирішення даної проблеми, розробка заходів з освоєння проекту.
В економіці важливе значення має застосування балансового методу, суть якого полягає у забезпеченні пропорційного розвитку всіх галузей, розподілу ресурсів. Він також використовується при аналізі для виявлення взаємозв'язків між багатьма економічними показниками. Цей метод включає: встановлення існуючих взаємозв'язків між явищами: визначення основної ланки в розвитку явиш; розробку науково обґрунтованих нормативів з урахуванням досягнень науки і розробку балансів на основі вимог економічних законів.
Абстрактно-логічний метод вимагає цілеспрямованого, планового та систематичного вивчення явиш, логічного розподілу на складові на основі абстракції і виділення основної категорії (поняття), в якій є всі важливі ознаки явища, яке вивчається; формування існуючих ознак основної економічної категорії; логічне об'єднання складових явища і встановлення закономірностей його розвитку. Цей метод дослідження включає спостереження за доцільністю діяльності людей, спрямованої на перетворення природи суспільства; наукову абстракцію з використанням прийомів аналізу, аналогії, індукції і дедукції; теоретичні висновки з певних понять, категорій і законів, що відображають розвиток процесу.
Економічні науки широко використовують економіко-математичний метод. Математичне програмування дозволяє знайти оптимальні варіанти організації виробництва, використання ресурсів.
Сукупність всіх цих методів і додержання вимог може забезпечити високу якість економічних досліджень.
Література: [6 с.62-101 ], [11 с. 78-95 ], [8], [19], [21].