4. Фактографічна інформація та використання її у науково-дослідному процесі

Фактографічна інформація — це описування фактів, згрупованих за певними системоутворюючими ознаками. До неї належить обліково-економічна і статистична інформація. Попередньо її групують за методами бухгалтерського обліку, які ґрунтуються на безперервному документуванні господарських операцій, в системі рахунків і облікових регістрів подвійним записуванням, балансовим узагальненням і звітністю, калькулюванням продуктів праці (продукції, робіт, послуг). Метод бухгалтерського обліку дає змогу не тільки фіксувати факти господарської діяльності і створювати фактографічну інформацію, а й впливати через систему управління на удосконалення цієї діяльності.

Дані бухгалтерського обліку і звітності трансформуються в статистичній інформації, утворюючи якісно нову інформацію, яка узагальнюється у системі державної статистики.

Фактографічна інформація, відображена в системі бухгалтерського обліку, є основою досліджень діяльності підприємств, надання кредитів, інвестиційних вкладень тощо. Вона є основою доказів фактів господарських операцій і процесів, що створили конфліктні ситуації.

Методика роботи з фактографічною інформацією підпорядкована основній меті досліджень — визначенню ефективності господарювання, додержання законодавства, виконання зобов'язань перед державою і учасниками підприємницької діяльності.

Дослідження фактографічної інформації підпорядковано основній меті науково-дослідного процесу — виявленню і усуненню недоліків у діяльності підприємств, розробці і впровадженню раціональних методів господарювання.

Методика дослідження фактографічної інформації включає в себе такі процедури: вибір даних, перевірку достовірності їх, дослідження і використання у системі доказів.

5. Методи пошуку і збору наукової інформації

В Україні є галузеві, республіканські і місцеві (в НД1, ВНЗ) довідково-інформаційні фонди (ДІФ) . У цих організаціях встановлено певний порядок збереження інформації.

У науково-дослідній роботі особливе місце займає пошук і аналіз наукової інформації.

Для проведення наукового дослідження потрібна як первинна, так і вторинна інформація.

Первинна інформація - це вихідні дані, які є результатом конкретних експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду.

Вторинна інформація-це результат аналітико-синтетичної переробки первинної інформації.

При пошуку інформації слід дотримуватись певних прин­ципів її формування, а саме:

• актуальність інформації має реально відображати стан об'єкта дослідження в кожен момент часу;

• достовірність — це доказ того, що названий результат є істинним, правдивим;

• інформація має точно відтворювати об'єктивний стан і розвиток об'єкта;

• інформаційна єдність, тобто подання інформації у такій системі показників, при якій виключалась неузгодженість первинних і одержаних даних:

• релевантність даних, тобто одержання інформації за запи­том користувача, включаючи роботу з даними, які не належать до дослідження.

Дотримання цих принципів дозволило б виключити дублю­вання наукових досліджень. За підрахунками американських спеціалістів, від 10 до20% НДР можна було б не проводити, якщо би правильно була підібрана наукова інфор­мація з проблеми, яка вивчається.

Пошук потрібної інформації з кожним роком ускладнюєть­ся. Тому потрібно знати основні положення інформаційного пошуку.

Інформаційний пошук - це сукупність операцій, спрямова­них на пошук документів, які потрібні для розробки теми про­блеми.

Пошук може бути: ручний, який здійснюється за бібліографічними картками, картотеками, каталогами, механічним і авто­матизованим.

До основних інститутів і організацій України, які здійсню­ють централізований збір і обробку інформації основних елементів опублікованих документів, є:

• Книжкова палата України. Украї­нський інститут науково-технічної та економічної інформації (УкрУНТЕІ),

• Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського та інші бібліотечно-інформаційні організації.

Для підтвердження достовірності висновків і результатів дослідження, перевірки робочої гіпотези важливе значення має первинна інформація.

Найбільш поширеними і змістовними методами нагромад­ження первинної інформації є: опитування, спостереження, екс­перимент, тестування, анкетування.

Аналіз документів первинної і вторинної інформації дозво­ляє отримати об'єктивно існуючий стан і розвиток науки. Вивчення наукових інформа­ційних потоків дає можливість планувати, прогнозувати тенденції розвитку науково-інформаційної діяльності і її удосконалення.