- •Передмова
- •Робоча навчальна програма
- •Опис навчальної дисципліни "Основи наукових досліджень в економіці"
- •Структура навчальної дисципліни
- •Тематичний план
- •Зміст навчальної дисципліни за змістовими модулями Модуль і Наука як сфера людської діяльності
- •Тема 1.1. Основи наукознавства
- •Тема 1.2. Методологія наукових досліджень
- •Тема 1.3. Основні методи наукових досліджень та їх характеристика
- •Тема 1.4. Основні напрями наукових досліджень з економіки
- •Модуль іі Організація, етапи і процедура проведення наукового дослідження Тема 2.1. Організація та економічна ефективність наукового дослідження
- •Тема 2.2. Науково-дослідна робота студентів, її форми і роль у підготовці майбутніх фахівців
- •Тема 2.3. Методика підготовки і оформлення результатів наукових досліджень
- •Тема 2.4. Інформаційне забезпечення наукових досліджень в економіці
- •Методи оцінювання та розподіл балів за рейтинговою системою
- •Розподіл балів при рейтинговій системі
- •Форми контролю і методи оцінювання знань
- •Переведення бальної шкали оцінювання в 4-х бальну здійснюється в такому порядку:
- •Перелік тем рефератів, наукових робіт
- •Конспект лекцій Вступ
- •Тема 1. Основи наукознавства
- •3. Структура і класифікація науки
- •Тема 2. Методологія наукових досліджень
- •2. Методологія теоретичних досліджень
- •3. Основи методології досліджень емпіричного рівня
- •4.Пізнавальні прийоми і форми наукових досліджень
- •Тема 3. Основні методи наукових досліджень та їх характеристика
- •Поняття наукового методу та його основні риси
- •2. Система методів дослідження
- •3. Загальнонаукові методи
- •4. Конкретно-наукові та спеціальні методи
- •5. Методи економічного дослідження
- •Тема 4. Основні напрями наукових досліджень з економіки
- •1. Розвиток економічних наук та їх класифікація
- •2. Основні напрями досліджень з економіки
- •Економічні дослідження:
- •3. Наукова проблема і обґрунтування теми дослідження
- •Тема 5. Організація та економічна ефективність наукового дослідження
- •Вибір напряму наукового дослідження
- •Основні етапи проведення наукових досліджень
- •Економічна ефективність наукових досліджень
- •Тема 6. Науково-дослідна робота студентів, її форми і роль у підготовці майбутніх фахівців
- •2. Структура ндрс
- •3. Напрями та організація ндрс
- •Вимоги перед виконанням науково-дослідної роботи
- •Самостійна та індивідуальна робота студентів
- •Тема 7. Методика підготовки і оформлення результатів наукових досліджень
- •Поняття, загальна характеристика і вимоги
- •2. Основні етапи підготовки курсових та дипломних робіт
- •3. Структура та технічне оформлення курсових та дипломних робіт
- •4. Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи
- •5. Магістерська робота: поняття та її підготовка
- •6. Типові вимоги до написання курсової роботи
- •Тема 8. Інформаційне забезпечення наукових досліджень в економіці
- •1. Класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень
- •2. Економічна інформація, її класифікація і призначення у науково-дослідному процесі
- •3. Кодування економічної інформації та використання її у науково-дослідному процесі
- •4. Фактографічна інформація та використання її у науково-дослідному процесі
- •5. Методи пошуку і збору наукової інформації
- •6. Організація роботи з науковою літературою
- •7. Форми обміну науковою інформацією
- •Тема 9. Наукова організація дослідного процесу
- •1. Основи наукової організації дослідного процесу
- •2. Особливості творчої праці у дослідницькій діяльності
- •3. Організація праці та її планування у наукових дослідженнях
- •4. Раціональний трудовий режим дослідника та організація його робочого місця
- •Методичні вказівки та рекомендації до виконання семінарських та практичних занять, організації індивідуальної та самостійної роботи студентів Передмова
- •Семінарське заняття № 1
- •Тема 1. Основи наукознавства
- •Тестові завдання
- •Методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття № 1
- •Висновки до теми 1.1
- •Семінарське заняття № 2
- •Тема 2. Методологія наукових досліджень
- •Тестові завдання
- •Методичні рекомендації щодо опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття № 2
- •Висновки до теми 1.2
- •Семінарське заняття № 3
- •Тема 3. Основні методи наукових досліджень та їх характеристика
- •Тестові завдання
- •Методичні рекомендації щодо опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття № 3
- •Висновки до теми
- •Практичне заняття № 4
- •Тема 4. Основні напрями наукових досліджень з економіки
- •Тестові завдання
- •Методичні рекомендації щодо опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до практичного заняття № 4
- •Методичні рекомендації до виконання практичного завдання
- •Для створення шаблону структури наукової роботи
- •Висновки до теми
- •Практичне заняття № 5
- •Тема 5. Організація та економічна ефективність наукового дослідження
- •Методичні рекомендації щодо підготовки практичного заняття та виконання практичного завдання
- •Тестові завдання
- •Висновки до теми
- •Практичне заняття № 6
- •Тема 6. Науково-дослідна робота студентів, її форми і роль у підготовці майбутніх фахівців
- •План практичного заняття № 6
- •Методичні рекомендації щодо виконання практичного завдання
- •Висновки до теми
- •Практичне заняття № 7
- •Тема 7. Методика підготовки і оформлення результатів наукових досліджень
- •Методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання навчальних матеріалів та виконання практичного завдання
- •Тестові завдання
- •Висновки до теми
- •Практичне заняття № 8 Тема заняття: методика підготовки і оформлення результатів курсової (дипломної) роботи (продовження теми 7)
- •План практичного заняття № 8
- •Методичні рекомендації щодо виконання практичного завдання
- •Семінарське заняття № 9
- •Тема 8. Інформаційне забезпечення наукових досліджень в економіці
- •План семінарського заняття № 9
- •Тестові завдання
- •Методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття № 9
- •Висновки до теми
- •Семінарське заняття № 10
- •План підсумкового заняття № 10
- •Методичні рекомендації
- •Оцінювання знань
- •Індивідуальна робота студента
- •Індивідуальні завдання
- •Додатки
- •Типові вимоги до написання курсової роботи
- •Приклад оформлення бібліографічних описів джерел
- •Методичні рекомендації щодо написання реферату
- •Зразок структури реферату
- •Методичні рекомендації щодо написання рецензії (відгуку) на реферат
- •Методичні рекомендації щодо написання доповіді (повідомлення)
- •Структура тексту доповіді
- •Типові помилки при підготовці публікацій і доповідей
- •Загальна схема наукового дослідження
- •Методичні вказівки та рекомендації щодо створення шаблонів «Структура наукової роботи», «Вступ до наукової праці» Структура наукової роботи
- •Корисні поради початківцю-науковцю
- •Словник наукових термінів
- •Перелік питань з курсу
- •Рекомендовані джерела
3. Кодування економічної інформації та використання її у науково-дослідному процесі
Система класифікації — це сукупність правил і результат розподілу заданої чисельності об'єктів на певні групи відповідно до встановлених ознак подібності або відмінності цих об'єктів.
Класифікація — процес розподілу заданої множини об'єктів обліку згідно з прийнятою системою розподілу на класифікаційні групи. Наприклад, класифікатор-цінник товарно-матеріальних цінностей містить класифікаційні групи (клас, підклас, групи, підгрупи, види і різновиди).
Класифікатор є систематизованим зведенням найменувань класифікаційних груп та їхніх кодових позначень.
Система кодування — сукупність правил, які визначають систему знаків і порядок використання їх до подання, передавання, обробки і збереження інформації.
У системі кодування застосовують алфавіт коду — знаки, які використовуються в системі кодування, і основу коду — кількість знаків у алфавіті коду.
У системі кодування обліково-економічної інформації використовуються цифрові, буквені і мішані (буквено-цифрові) знаки, які є алфавітами коду.
Код (кодове позначення) — це позначення об'єкта обліку знаком або системою знаків за правилами, встановленими певною системою кодування. Довжину коду можна подати кількістю знаків у кодовому позначенні. Кожний із цих знаків визначає окрему позицію облікової номенклатури або інформаційної сукупності і є шифром довжини. Наприклад, кодове позначення 44 112 (облік витрат обігу підприємств роздрібної торгівлі) означає: 44 — рахунок "Витрати обігу"; 1 — субрахунок "Витрати підприємств роздрібної торгівлі", 12 — "Витрати на тару".
Систему кодування облікових номенклатур класифікують за різними ознаками.
За формою зображення розрізняють буквені, цифрові і мішані (буквено-цифрові) коди.
За кількістю ознак, які об'єднуються одним кодом, коди бувають однозначні (прості) і багатозначні (складні).
За структурою побудови коди поділяють на порядкові, серійні, порозрядні, або децимальні, шахові (матричні), повторення і комбіновані (мішані), штрихові.
Порядковий код — порядкова нумерація позицій номенклатури, розташованих у наперед обумовленій послідовності. Порядкові коди прості і малозначні. Вони застосовуються при кодуванні стійких однозначних номенклатур, наприклад, код підприємства одного об'єднання, код цехів підприємств.
Усі матеріали поділяють на класи, підкласи, групи, підгрупи і вироби. Для кодування великої кількості номенклатури цінностей потрібно для класу два знаки, для підкласу, групи, підгрупи і виду — по одному, для товару — чотири. Порозрядну систему доцільно застосовувати для кодування великих багатозначних номенклатур: товарно-матеріальних цінностей, витрат на виробництво, постачальників та ін.
Шаховий
(матричний) код
застосовується здебільшого для позначення
двозначних номенклатур. Одні ознаки
розташовують стовпчиками, інші — по
рядках, перетинання їх утворює код.
Прикладом матричного коду може бути
код причин і винуватців внутрішньозмінних
простоїв устаткування на фабриці-кухні.
При кодуванні за системою повторення в коди позицій номенклатури включають цифрові і буквені позначення, що безпосередньо характеризують об'єкт (розмір, масу та ін.). Наприклад, за такою системою здійснюють кодування гвинтів. Якщо діаметр гвинта 10 мм, а довжина 50 мм, то код його буде 1050.
Штриховий код — це послідовність темних та світлих смужок (ліній) різної ширини. Інформацію несуть відносні розміри ширини світлих і темних смужок та поєднання їх. Застосовується кілька типів штрихових кодів, але основний принцип побудови їх однаковий — кожен продукт отримує свій код ідентифікації відповідно до правил кодування того чи іншого типу кодів.
Найбільш поширений код ЄС кодування товарів складається із 13 знаків, може застосовуватися як у виробництві продукції, так і в торгівлі.
Штрихове
кодування товарів є економним і надійним
способом запису та зберігання інформації
про товари у формі, зручній для зчитування
ЕОМ. читаних символів.
Застосування штрихових кодів забезпечує в обліку і контролі товарів швидкість, надійність, гнучкість у пошуку та використанні інформації для маркетингу, аудиту, ревізії та наукових досліджень.
