- •Тема 1. Основи та соціально-економічні аспекти екології
- •1.Історія екології, її підрозділи та основні поняття.
- •Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля та моніторинг навколишнього середовища.
- •Основні завдання екологічного забезпечення професійної діяльності. Заняття 2. Структура сучасної екології.
- •1.Предмет екології, основні екологічні поняття і терміни.
- •Антропогенний вплив на довкілля.
- •Шляхи впливу людського суспільства на навколишнє природне середовище
- •Основні екологічні закони.
- •Заняття 3. Структура природного середовища.
- •1.Атмосфера, літосфера, гідросфера, природні ресурси.
- •2.Загальні властивості біосфери.
- •3.Склад і функціонування біосфери.
- •Заняття 4. Кругообіг речовин та енергії в біосфері.
- •1.Організм та середовище.
- •2.Кругообіг речовин та енергії.
- •Заняття 5. Основи економіки природокористування.
- •Економічна оцінка природних ресурсів.
- •Економічні основи раціонального використання природних ресурсів.
- •Збитки від забруднення природного середовища.
- •Заняття 6. Порядок розрахунку обсягу збитків від забруднення природного середовища.
- •Типові методики розрахунку збитків від забруднення довкілля.
- •Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення атмосфери.
- •Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення водних ресурсів.
- •Заняття 7. Антропогенний вплив на навколишнє середовище.
- •Глобальні зміни в біосфері.
- •Вплив військово-промислового комплексу на біосферу.
- •Ядерний конфлікт і навколишнє природне середовище.
- •Заняття 8. Природні ресурси.
- •1.Біологічні, мінеральні, енергетичні та кліматичні ресурси.
- •2.Життєвий простір.
- •3.Генетичний фонд.
- •Тема 2. Правові основи охорони довкілля та практичні аспекти екології заняття 1. Екологічний контроль в україні та правові основи охорони довкілля.
- •1. Система державного природоохоронного законодавства та відповідальність за екологічні правопорушення.
- •2.Основні принципи організації та діяльності органів екологічної безпеки України.
- •2.Методи попередження забруднення атмосфери стаціонарними та рухомими джерелами.
- •3.Санітарний нагляд і контроль за рівнем забруднення атмосфери.
- •Заняття 5. Наслідки забруднення атмосфери.
- •1.Кислотні дощі.
- •2.Парниковий ефект.
- •3.Озонові діри.
- •4.Тютюновий дим.
- •Заняття 6. Екологічна експертиза промислових об’єктів.
- •1.Задачі та форми екологічної експертизи.
- •2.Визначення інтенсивності і гранично допустимих викидів шкідливих речовин.
- •3.Екологічний паспорт підприємства, його структура та порядок розробки.
- •Заняття 7. Охорона земельних та лісових ресурсів.
- •1.Негативний антропогенний вплив на стан земель.
- •2.Охорона та раціональне використання земель.
- •3.Охорона лісових ресурсів.
- •Заняття 8. Джерела і наслідки забруднення надр.
- •1.Речовинний склад забруднювачів.
- •2.Методи визначення забруднювачів.
- •3.Очистка ґрунтів.
- •Заняття 9. Охорона та раціональне використання водних ресурсів.
- •1.Водні ресурси України.
- •2.Джерела забруднення поверхневих та підземних вод.
- •3.Нормування якості води та організація зон санітарної охорони джерел водопостачання.
- •Заняття 10. Джерела забруднення гідросфери.
- •1.Види забруднення.
- •2.Речовинний склад забруднювачів.
- •Заняття 11. Визначення якості води господарсько-питного призначення.
- •1.Показники якості води.
- •2.Контроль якості води.
- •Тема 3. Екологічні особливості експлуатації тза та екологічне забезпечення професійної діяльності Заняття 1. Електромагнітний вплив тза на оточуюче середовище.
- •1.Основні джерела електромагнітного випромінювання.
- •Міжнародна класифікація електромагнітних хвиль по частотам
- •2.Біологічна дія електромагнітного випромінювання.
- •3.Захист від дії емв.
- •Заняття 2. Екологічна характеристика умов життєдіяльності при роботі з тза.
- •1.Фактори несприятливого впливу при роботі з тза.
- •2.Мікроклімат та газовий склад повітря в об’єктах тза.
- •3.Шум, вібрація, загальне та зорове навантаження.
- •Заняття 3. Охорона природного середовища в ході професійної діяльності.
- •1.Охорона атмосферного повітря.
- •2.Захист від забруднення водних об’єктів.
- •3.Запобігання забруднення і нераціонального використання ґрунтів.
- •Заняття 4. Ор в навколишньому середовищі та захист від них.
- •1.Класифікація отруйних речовин та показники їх токсичності.
- •2.Характер та оцінка наслідків хімічно небезпечних аварій.
- •3.Захист персоналу та населення від дії сдор.
- •Заняття 5. Профілактика ураження вч, увч, нвч випромінюваннями.
- •1.Організація і проведення екологічного контролю за електромагнітними випромінюваннями.
- •2.Колективні та індивідуальні засоби захисту.
- •Заняття 6. Основи радіаційної безпеки.
- •1.Дія іонізуючого випромінювання на людину.
- •2.Загальні методи захисту від дії іонізуючого випромінювання (дів).
- •3.Облік, зберігання та організація робіт з дів.
- •Заняття 7. Організація екологічної безпеки на промисловому підприємстві.
- •1.Обов’язки служби екологічної безпеки та посадових осіб.
- •2.Планування та контроль за реалізацією заходів екологічної безпеки.
2.Визначення інтенсивності і гранично допустимих викидів шкідливих речовин.
Дотримання екологічних вимог при експлуатації промислових підприємств (в т.ч. військово-промислових), споруд та при інших видах діяльності людини є важливою проблемою. Саме під час проведення екологічної експертизи можна аналітично оцінити ступінь екологічної безпеки того чи іншого об’єкту, вплив діючих промислових (військово-промислових) об’єктів на атмосферне повітря, водні ресурси, грунт і здоров’я людини.
Ці оцінки проводяться за спеціально розробленими методиками, які дозволять отримати якомога точні результати.
Наприклад, для одиночних джерел викидів або близько розташованих одиночних джерел, що викидають у повітря нагріті газоповітряні суміші можна розрахувати:
величину максимальної приземної концентрації шкідливих речовин (ШР) в двометровому шарі над поверхнею землі від одиночного (точкового) джерела з круглим отвором;
відстань, на якій досягається дана приземна концентрація;
величини приземних концентрацій на різних відстанях від джерела викиду;
значення гранично допустимих викидів (ГДВ) для нагрітої газоповітряної суміші з одиночного (точкового) джерела з круглим отвором.
Оцінка проводиться по методиці Державного комітету гідрометеорології СРСР “Методика розрахунку концентрації в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться в викидах підприємств”, розробленій у 1987 році.
Розроблені норми дотримуються при проектуванні об’єктів, їх експлуатації та реконструкції.
Ступінь загрози забруднення атмосферного повітря характеризується найбільшим розрахованим значенням концентрації, яка відповідає несприятливим метеорологічним умовам.
В залежності від висоти (Н) джерела викиду ШР поділяють на чотири види:
високі джерела, Н 50 м;
середні, Н = 10…50 м;
низькі, Н = 2…10 м;
наземні Н 2 м.
Значення максимальної приземної концентрації кожної ШР в приземному шарі атмосфери (См) не повинно перевищувати максимальної разової гранично допустимої концентрації (ГДК) даної ШР в атмосфері.
Якщо джерело забруднення викидає нагріті газоповітряні суміші, то найбільше значення максимальної приземної концентрації ШР (мг/м3) в приземному шарі (для одиночних джерел с круглим отвором) розраховуються по формулі: ,
де А – коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери та визначає умови горизонтального розсіювання атмосферних домішок;
М – кількість ШР, що викидається в атмосферу за одиницю часу, г/с;
F – безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осідання ШР в атмосфері;
m, n – безрозмірні коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші з отвору джерела викиду;
Н – висота джерела викиду над рівнем землі, м;
– безрозмірний коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості на розсіювання домішок (у випадку рівної, або слабкопересічної місцевості з перепадом висот, що не перевищує 50 м на 1 км, = 1);
Т – різниця між температурою газоповітряної суміші (Тг), що викидається, та температурою навколишнього повітря (Тн), оС: DТ = Тг – Тн ;
V1 – об’ємна витрата газоповітряної суміші, м3/с: ,
де Д – діаметр отвору джерела викиду, м;
w0 – середня швидкість виходу суміші з отвору джерела викиду, м/с;
Значення коефіцієнту А залежить від географічного положення території і для України береться рівним 160.
Значення коефіцієнту F для газоподібних речовин і дрібнодисперсних аерозолів, пилу, сажі та ін. приймають рівним 1; для аерозолів з коефіцієнтом очистки 90 % – 2; від 70 до 90 % – 2,5; 75 % та при відсутності очистки – 3.
Безрозмірний коефіцієнт m знаходять по формулі:
де f – безрозмірний параметр: ,
Для визначення безрозмірного коефіцієнту n спочатку знаходять швидкість повітря Vп (м/с):
Отримавши значення швидкості повітря (Vп), вибираємо коефіцієнт n виходячи із співвідношення:
при Vn 0,5 n = 3;
0,5 < Vn 2 n = 2;
Vn > 2 n = 1;
Максимальна приземна концентрація ШР в приземному шарі завжди знаходиться на деякий відстані від осі факелу (Хм).
Тому наступним етапом оцінки є знаходження відстані Хм (м), на який досягається концентрація См: ,
де d – безрозмірний коефіцієнт, який знаходять виходячи з умов:
при Vп 2 d= 4,95 (1+0,28 ),
Vп > 2 d=7 ).
При розсіюванні ШР, що містяться в нагрітих викидах, концентрацію ШР в приземному шарі атмосфери на різних відстанях від джерела викиду по осі факелу знаходять по формулі: : С=См × S1 ,
де S1 – безрозмірна величина, що визначається в залежності від співвідношення
,
де Хм – відстань від джерела викиду, на якій См досягає максимального значення, м;
Х – відстань від джерелу викиду, м (100, 200, 300, 500, 1000, 3000 м);
При 1, S1 = 3 - 8 + 6
при 1< 8, S1 =
Значення гранично допустимих викидів (ГДВ), (г/с) для нагрітої газоповітряної суміші з одиночного (точкового) джерела з круглим отвором або групи таких близько розташованих одиночних джерел у випадку, коли фонова концентрація суміші, що розглядається – Сф – встановлена як незалежна від швидкості та напрямку вітру і постійна на території району, що розглядається, не перевищує значення максимально разової ГДК даної ШР та визначається за формулою: ГДВ =
де всі позначення – ті ж, що і при попередньому розрахунку См.