
- •2.Основні закони геометричної оптики. Принцип Ферма.
- •3.Відбивання та заломлення світла та їх закони.
- •4. Закон проходження світла крізь сферичну поверхню. Формула Лаплпса. Формула тонкої лінзи.
- •5.Інтерференція світлових хвиль. Принцип суперпозиції. Когерентні джерела світла. Дзеркала Френеля. Опит Юнга.
- •6. Інтерференція світла в тонких плівках. Інтерфероменти
- •7. Кільця Ньютона. Інтерфероменти.
- •8. Дифракція світла. Принцип Френеля- Гюйгенса. Зони Фринеля.
- •9.Дифракційна гратка. Дифракція рентгенівських променів. Формула Вульфа - Брегга.
- •10. Поляризація світла. Закон Брюстера. Поляроїди. Закон Малюса.
- •11. Дисперсія світла. Призматичний і дифракційний спектри. Спектральний аналіз. Закон Бугера.
- •12. Теплове випромінювання. Закон Кірхгофа.
- •13. Закони випромінювання абсолютно чорного тіла
- •14. Квантова гіпотеза і формула Планка. Фотони. Маса та імпульс фотона. Тиск світла.
- •17. Ефект Комптона та його теорiя.
- •18. Корпускулярно хвильовий дуалізм. Хвилі де Бройля. Співвідношення невизначеностей. Принцип невизначеності. Дифракція електронів.
- •19. Хвильова функція і її статистичний зміст. Рівняння Шредінгера.
- •У загальному випадку часове рівняння Шредінгера має вигляд
- •20. Частинка в нескінченно глибокій прямокутній потенціальній ямі
- •22.Спектральні серії атома водню. Теорія атома Бора
- •23. Принцип Паулі. Квантові числа електронів. Розподіл електронів в атомі по енергетичних рівнях. Періодична система елементів Менделєєва
- •24. Загальні властивості атомного ядра. Енергія зв’язку атомних ядер.
- •25.Ядерні реакції. Закони збереження в ядерних реакції.
- •26. Ядерні реакції поділу. Ядерний реактор. Ядерні реакції розпаду
- •27.Реакції термоядерного синтезу та їх основні властивості
- •28. Основи дизометрії. Характеристики основних дизометричних величин
- •29. Проблеми існування світового ефіру. Досліди Майкельсона й Морлі
- •30. Постулати спеціальної теорії відносності. Перетворення Лоренца
- •Постулати спеціальної теорії відносності
- •Властивості перетворень Лоренца
- •32. Найважливіші наслідки з формул перетворення Лоренца
- •33. Поняття про релятивійську динаміку
25.Ядерні реакції. Закони збереження в ядерних реакції.
Ядерною реакцією називається процес перебудови ядра, що супроводжує-ться генерацією нових частинок.
Ядерна реакція виникає під дією γ-випромінювання або в результаті взаємодії двох ядер або ядра і частинки при їх зближенні до відстаней, на яких починає проявлятися дія ядерних сил (10-13см).
Закони зберігання в ядерних реакціях.
Ядерна реакція типу А+а→В+b супроводжується перебудовою атомних ядер. Ця перебудова супроводжується глибокими змінами речовини, проте, деякі фізичні величини системи А+a не змінюються, тобто мають місце зако-ни зберігання. Ці закони подібні законам при перетворенні елементарних ча-стинок.
Використовуються такі точні закони зберігання:
1) Закон зберігання електричного заряду. Як показують дослідження, в усіх без винятку ядерних реакціях сумарний електричний заряд частинок, що вступають в реакцію, дорівнює сумарному електричному заряду продуктів реакції:
2) В ядерних реакціях звичайного типу без утворення античастинок зберігається повне число нуклон
Закон зберігання числа нуклонів свідчить, наприклад, про те, що протон не може анігілювати з електроном, тобто забороняє процеси типу
Це визначає неможливість “анігіляції” атома водню і стабільність нашого світу. Проілюструємо перші два закони зберігання на прикладі декількох ядерних реакцій:
3) Зберігання повної енергії. Відомо, що в ізольованій системі зберігають-ся повна енергія і повний імпульс. Систему з двох ядерних частинок, що зі-ткнулися, можна вважати ізольованою (замкнутою), оскільки інші ядра речо-вини віддалені на відстань порядку 10-10м, а розміри самих ядер малі (10-14м).
Закон зберігання повної енергії для реакції типу
а+А→b+B
може бути записаний у вигляді
maс2+MAc2+Тa+TА = mbс2+MBc2+Тb+TB, 4.15)
де mic2 - енергії спокою частинки або ядра, Тi – їх кінетичні енергії.
Якщо позначити суму кінетичних енергій вихідного ядра і частинки, що налітає на ядро через T1=Tа+TA, а суму їх енергій спокою через
E1=mc2+MAc2, (4.16)
відповідно суму кінетичних енергій продуктів реакції як Т2=Tb+TB та їх енергій спокою
E2=тbс2+MBc2, (4.17)
то співвідношення (4.15) запишеться у вигляді
E1+T1=E2+T2; (4.18)
4) Зберігання імпульсу. Закон зберігання імпульсу для реакції, що супроводжується випусканням частинки “b” (a+A→b+B), має вигляд
Зазвичай передбачається, що мішень в спокої, тобто р=0;
5)Зберігання моменту кількості руху. При ядерній реакції зберігаються сумарний момент кількості руху взаємодіючих частинок (під частинками ми тут розуміємо також ядра-мішені і відбою) і проекція його на обраний на-прямок, наприклад,
де ia, IA, ib, IB - спини відповідних частинок і ядер; la, lbB- орбітальні моменти відповідних пар частинок, що характеризують їх відносний рух. Застосуван-ня закону зберігання моменту кількості руху з урахуванням того, що вектори (і , І) є квантово-механічними величинами, призводить до визначених правил добору.
Перераховані п'ять законів зберігання справедливі при неядерних пере-твореннях типу радіоактивних розпадів (α - і β-розпади), а також у будь-яких взаємодіях між елементарними частинками.
Крім того, використовуються й інші закони зберігання:
6)При зневазі слабкими взаємодіями - закон зберігання парності хвильо-вої функції. Закон зберігання парності виконується тільки в сильних і електромагнітних взаємодіях. Для ядерних реакцій того ж типу а+А→b+В закон зберігання парності записується у вигляді:
де Ра, РА, Рb, РB - внутрішні парності взаємодіючих частинок і ядер, що взає-модіють і утворюються, la, lb - орбітальні моменти пар частинок (а, А) і (b, В).
7) При зневазі електромагнітними взаємодіями - закон зберігання ізотопі-чного спіну. Тому що ядерні сили інваріантні стосовно обертання в ізотопіч-ному просторі, тобто характер взаємодії не залежить від сорту нуклона. Ця властивість називається “изотопічною інваріантністю” взаємодії. Проте вона не відноситься до електромагнітних взаємодій частинок і порушується, якщо їх враховувати. Ситуація тут аналогічна інваріантності взаємодії щодо обер-тання в звичайному тривимірному просторі, що призводить до закону збері-гання моменту кількості руху.
Проекція изотопічного спіну на вісь ς , для ядра визначається виразом
Τ ς =(Z-N)/2 (4.22)
Отже, повне значення ізотопічного спіну може бути тільки більше цієї ве-личини: T>(Z-A)/2 (4.23)
Дослідження по вивченню ядерних реакцій, обумовлених сильними взаємодіями, показує, що в них виконується закон зберігання изотопічного спіну, що призводить до визначених правил добору по изотопічному спіну. Так, α-частинка (τ=0) може бути випущена ядром тільки в тому випадку, якщо його початковий і кінцевий стани мають однакові значення ізотопічного . Користуючись різноманітними законами зберігання, можна прогнозувати ряд характеристик ядерної реакції.