Вопрос 51

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці. Задачі атестації робочих місць за умовами праці. Класи умов праці.

Основна мета атестації – врегулювання відносин між власником (чи уповноваженим їм органом) і працівниками в області реалізації прав на безпечні і нешкідливі умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на всіх підприємствах і установах незалежно від форм власності, де технологічний процес, устаткування, сировина і матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, також на їхнє потомство в даний час і в майбутньому.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і права якої визначаються наказом по підприємстві.

Періодичність атестації передбачаються колективним договором, але не рідше 1 рази в 5 років.

Відповідальність за своєчасне і якісне проведення атестації покладається на керівників підприємств і установ.

Умови праці поділяються на три класи:

Перший клас – оптимальні умови праці, тобто шкідливості відсутні;

Другий клас – допустимі умови праці, тобто коли шкідливості маються, але вони не перевищують припустимі норми (ГПК і ГПР);

Третій клас – шкідливі і тяжкі умови праці, тобто коли маються шкідливості і вони перевищують допустимі норми (ГПК і ГПР).

Третій клас умов праці розділений на три ступені відхилення від норм у залежності від перевищення допустимих санітарних норм (додатка А и Б).

Задачі атестації робочих місць за умовами праці:

1. Виявити шкідливі фактори виробничого середовища і трудового процесу. За результатами лабораторних досліджень заповнюється «Карта умов праці» і фіксується ступінь відхилення виміряних факторів від допустимих.

2. Оцінити умови праці.

По ступені відхилення виміряних факторів від допустимих з використанням додатків 1 і 2 дається оцінка умов праці.

Оцінка умов праці буває трьох видів:

– шкідливі умови праці;

– важкі і шкідливі умови праці;

– особливо важкі й особливо шкідливі умови праці.

Ця оцінка фіксується в «Карті умов праці».

3. Запропонувати заходу щодо усунення невідповідності санітарним нормам.

У карті умов праці додаються заходи щодо усунення виявленої невідповідності.

4. Якщо неможливо усунути недоліки, тоді працівникам, зайнятим у цих шкідливих умовах, необхідно передбачити пільги і компенсації:

– пільгове пенсійне забезпечення по списках №1 і 2 за рахунок засобів держбюджету;

– дострокове пенсійне забезпечення за рахунок засобів підприємства (але не раніше чим по досягненню 55 років чоловікам і 50 років – жінкам);

– доплати за шкідливі умови праці від 4 до 24 % від тарифу на оплату праці;

– додаткові дні до відпустки відповідно до ДНАОП 0.05-5.02-77 і ДНАОП 0.05-8.03-74;

– молоко чи пектинові речовини (соки).

Вопрос 52

Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів по походженню, по характеру впливу на людину, по ступеню небезпеки (згідно з ГОСТ 12.0.003).

По происхождению факторы производственной сферы подразделяются на физические, химические, биологические и психофизиологические (по ГОСТ 12.0.003-74 «Опасные и вредные производственные факторы»).

К физическим факторам относятся движущиеся части машин и механизмов, незащищенные подвижные элементы оборудования, передвигающиеся изделия, заготовки, материалы и т.д.; запыленность и загазованность воздуха рабочей зоны; температура поверхностей оборудования, материалов; температура воздуха рабочей зоны; повышенный уровень шума; повышенный уровень вибрации; повышенный уровень инфразвуковых колебаний; повышенный уровень ультразвука; ионизация воздуха; ионизирующие излучения; опасный уровень напряжения электрической сети, замыкание которой может произойти через тело человека; повышенный уровень статического электричества; повышенный уровень электромагнитных излучений; повышенная напряженность магнитного поля; недостаточная освещенность рабочей зоны; повышенная яркость света; пониженная контрастность; повышенный уровень ультрафиолетовой радиации; повышенный уровень инфразвуковой радиации и др.

К химическим факторам относятся органические и неорганические химические соединения в виде газа, пара, пыли, дыма, тумана, жидкости. Химические факторы по характеру воздействия на организм человека делятся на общетоксические, раздражающие, сенсибилизирующие, канцерогенные, мутагенные, влияющие на репродуктивную функцию человека.

По пути проникновения в организм человека химические факторы разделяются на вещества, действующие через органы дыхания, пищеварительный тракт и кожный покров.

К биологическим факторам относятся микроорганизмы (бактерии, вирусы, грибы, спирохеты, простейшие и т. д.) и продукты их жизнедеятельности, а также макроорганизмы (растения и животные), белковые препараты, витамины, аминокислоты.

К психофизиологическим факторам относятся физические и нервно-психические перегрузки. Физические перегрузки делятся на статические и динамические, а нервно-психические перегрузки подразделяются на умственное перенапряжение, перенапряжение анализаторов, монотонность труда, эмоциональные перегрузки.

Интенсивное или длительное воздействие перечисленных факторов может привести к чрезмерному функциональному напряжению, стать причиной профессиональных заболеваний.

По величине ПДК в воздухе рабочей зоны вредные вещества, подразделяются на четыре класса опасности (ГОСТ 12.1.007-76):

— 1-й — вещества чрезвычайно опасные, ПДК меньше 0,1 мг/м³ (свинец, ртуть, соединения хрома, бериллия, никеля и др.);

— 2-й — вещества высоко опасные, ПДК 0,1...1,0 мг/м³ (кислоты (серная и соляная), хлор, фенол, едкие щелочи, озон, сернистый газ, а также пыль, которая содержит более 70% свободной окиси кремния, и др.);

— 3-й — вещества умеренно опасные, ПДК 1,1...10,0 мг/м³ (винилацетат, толуол, ксилол, спирт метиловый, бензол, хлористый водород, окись серы, сероуглерод, а также пыль, которая содержит 10 – 70% свободной окиси кремния, и др.);

— 4-й — вещества малоопасные, ПДК больше 10,0 мг/м³ (аммиак, бензин, ацетон, керосин, нафталин, этанол, диэтиловый спирт, окись углерода (угарный газ), циклогенсан и др.).