Вопрос 43

Засоби вимірювання і нормування шуму в приміщеннях

2.2.1 Вимір шуму на робочих місцях

Методика виміру шуму залежить від двох факторів:

– характеристики робочого місця (постійне місце чи зона обслуговування);

– характеристики шуму по показникам часу тимчасових характеристиках (постійний чи непостійний шум).

Для оцінки параметрів шуму на постійних робочих місцях виробничих приміщень виміри виконуються в зоні, що відповідає установленим постійним місцям. Якщо робочі місця не постійні, то вимір варто робити в декількох місцях так, щоб охопити найбільш можливу велику частину робочої зони. Кількість вимірів у кожному місці виміру – не менш трьох.

Для оцінки шумового режиму у виробничих приміщеннях кількість і розташування місць виміру слідує приймати:

а) для приміщень з однотипним технологічним устаткуванням – не менш чим на трьох постійних робочих місцях чи на трьох відповідних ділянках робочої зони при непостійних робочих місцях;

б) для приміщень із груповим розміщенням однотипного технологічного устаткування – на постійному місці чи відповідної ділянці робочої зони, у центрі кожної групи устаткування;

в) для приміщень зі змішаним розміщенням різнотипного технологічного устаткування – не менш чим на трьох постійних робочих місцях чи відповідно на трьох ділянках робочої зони для кожного типу устаткування;

г) для приміщень з поодиноко працюючим технологічним устаткуванням – на постійному робочому місці чи відповідно в робочій зоні цього устаткування.

Постійний шум – це шум, рівні якого змінюються не більше ніж на 5 дБ за восьмигодинний робочий день. Непостійний шум – це шум, рівні якого змінюються не менш чим на 5 дБ за восьмигодинний робочий день.

Визначення шуму на робочих місцях роблять з метою установлення фактичних його рівнів і порівняння їхній з вимогами стандарту, виявлення робочих місць і зон з підвищеним рівнем шуму і визначення величини його перевищення.

Основними показниками, що характеризують шумову обстановку на робочих місцях, є: рівні звукового тиску на середньогеометричних частотах октавних смуг (дБ); рівні звуку (дБА); еквівалентні рівні звуку (дБА).

2.2.2 Нормування шуму

При нормуванні шуму використовують два методи: нормування по граничному спектрі шуму і нормування рівня звуку в дБА.

Перший метод нормування є основним для постійних шумів. Тут нормуються рівні звукових тисків у восьми октавних смугах частот. Шум на робочих місцях не повинний перевищувати припустимих рівнів. Сукупність восьми припустимих рівнів звукового тиску називається граничним спектром (ПС). Причому, з ростом частоти (більш неприємний шум) рівні, що допускаються, зменшуються.

Другий метод нормування загального рівня шуму, вимірюваного по шкалі А шумоміра, називають рівнем звуку в дБА і використовують для орієнтованої оцінки постійного і непостійного шуму, тому що в цьому випадку ми не знаємо спектра шуму. Рівень звуку (дБА) зв'язаний із граничним спектром (ПС при частоті 1000 Гц у дБ) залежністю

Вопрос 44

Перерахувати організації, що здійснюють державний контроль та нагляд за дотриманням умов законів, правил та норм по охороні праці, їхні права та обов’язки.

В соответствии с Законом Украины „Об охране труда" (ст. 38) государственный надзор за соблюдением законодательных и других нормативных актов об охране труда осуществляют:

• специально уполномоченный центральный орган исполнительной власти по надзору за охраной труда;

• специально уполномоченный государственный орган по вопро­сам радиационной безопасности;

• специально уполномоченный государственный орган по вопро­сам пожарной безопасности;

• специально уполномоченный государственный орган по вопро­сам гигиены труда.

Органы государственного надзора за охраной труда не зависят от каких бы то ни было хозяйственных органов, субъектов пред­принимательства, объединений граждан, политических формирова­ний, местных государственных администраций и органов местного самоуправления, им не подотчетны и не подконтрольны.

Деятельность органов государственного надзора за охраной труда регулируется настоящим Законом, законами Украины «Об исполь­зовании ядерной энергии и радиационной безопасности», «О по­жарной безопасности», «Об обеспечении санитарного и эпидеми­ческого благополучия населения», иными нормативно-правовыми актами и положениями об этих органах, утверждаемыми Президен­том Украины или Кабинетом Министров Украины.

Должностные лица специально уполномоченного центрального органа исполнительной власти по надзору за охраной труда име­ют право:

• беспрепятственно посещать подконтрольные предприятия (объек­ты), производства физических лиц, в соответствии с зако­нодательством использующих наемный труд, и осуществлять в присутствии работодателя или его представителя проверку соб­людения законодательства по вопросам, отнесенным к их компе­тенции;

• получать от работодателя и должностных лиц письменные или устные объяснения, заключения экспертных обследований, аудитов, материалы и информацию по соответствующим вопросам, отчеты об уровне и состоянии профилактической работы, причинах нару­шений законодательства и принятых мерах по их устранению;

• выдавать в установленном порядке работодателям, руководите­лям и другим должностным лицам юридических и физических лиц, в соответствии с законодательством использующих наемный труд, министерствам и другим центральным органам исполнительной власти, Совету министров Автономной Республики Крым, местным государственным администрациям и органам местного самоуправ­ления обязательные для исполнения предписания (распоряжения) об устранении нарушений и недостатков в области охраны труда, охраны недр, безопасной эксплуатации объектов повышенной опас­ности;

• запрещать, приостанавливать, прекращать, ограничивать эк­сплуатацию предприятий, отдельных производств, цехов, участков, рабочих мест, зданий, сооружений, помещений, выпуск и эксплу­атацию машин, механизмов, оборудования, транспортных и других средств труда, выполнение определенных работ, применение но­вых опасных веществ, реализацию продукции, а также упразднять или прекращать действие выданных ими разрешений и лицензий до устранения нарушений, создающих угрозу жизни работающих;

• привлекать к административной ответственности работников, виновных в нарушении законодательства об охране труда;

• направлять работодателям представления о несоответствии от­дельных должностных лиц занимаемой должности, передавать ма­териалы органам прокуратуры для привлечения этих лиц к от­ветственности согласно закону.