
- •31)Гарантії забезпечення прав і свобод людини та громадянина
- •33)Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •34) Поняття та принципи громадянства.
- •35)Підстави і порядок набуття громадянства України.
- •36)Припинення громадянства України
- •38)Правовий режим іноземців та осіб без громадянства в Україні.
- •39)Правовий статус біженців в Україні.
- •41)Поняття, правові засади та основні принципи виборів
- •42)Види виборів.
- •43)Поняття та види виборчих систем
- •44)Порядок підготовки та проведення виборів народних депутатів України.
- •45)Порядок підготовки та проведення виборів Президента України.
- •46)Порядок підготовки та проведення виборів депутатів Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
- •47)Поняття та види референдумів.
- •48)Принципи та порядок проведення референдумів в Україні.
- •51)Склад і структура парламенту України
- •52)Комітети Верховної Ради: поняття, завдання, функції.
- •53)Організація роботи Верховної Ради України. Апарат Верховної Ради України.
- •54)Функції та повноваження Верховної Ради України.
- •55)Законодавчий процес та його стадії
- •57)Правовий статус народного депутата України, основні форми його роботи
- •58) Гарантії діяльності народного депутата України. Депутатський імунітет та індемнітет
- •59)Становлення інституту Президента в Україні, його місце і роль в системі державної влади.
- •62)Правовий статус Ради національної безпеки і оборони України
- •64) Поняття виконавчої влади та система її органів в Україні.
- •65)Кабінет Міністрів України – вищий орган в системі виконавчої влади, його структура та склад.
- •66)Порядок формування та діяльності Кабінету Міністрів України.
- •67)Функції та повноваження Кабінету Міністрів України.
- •68)Правовий статус Прем’єр-міністра України.
- •70)Місцеві державні адміністрації
- •72)Система судів України, їхні функції та повноваження
- •74)Принципи та форми діяльності адвокатури в Україні.
- •75)Конституційно-правовий статус прокуратури в Україні.
62)Правовий статус Ради національної безпеки і оборони України
Частина 1 коментованої статті визначає РНБО як координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Таким чином, наголошується, що РНБО не є самостійним органом державної влади, а виконує роль одного з допоміжних органів при главі державі, тобто входить до системи апарату Президента України. Водночас визначається, що цей орган є органом спеціальної компетенції, головне призначення якого полягає в координації діяльності усіх органів державної влади України в єдиній сфері — сфері забезпечення національної безпеки і оборони.
Рада національної безпеки і оборони України є колегіальним органом. її персональний склад формує Президент шляхом видання спеціального указу. При цьому частина членів РНБС включаються до її складу за посадою (їх перелік міститься у ч.:'коментованої статті), інші ж — визначаються особисто Президентом. До складу РНБО за посадою входять посадові особи, компетенція яких безпосередньо стосується забезпечення національної безпеки і оборони, а саме: Прем'єр-міністр України. Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України. Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України. Крім того, членами Ради національної безпеки і оборони України можуть бути керівники інших центральних органів виконавчої влади.
Стаття 3 Закону України «Про Раду національної безпеки ї оборони України» визначає три основні функції РНБО: а) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони; б) координація та здійснення контролю за діяльністю орган д виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час; в) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненню кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України
Відповідно до зазначених функцій РНБО має такі повноваження: розробляє та розглядає на своїх засіданнях питання, як відповідно до Конституції та законів України, Концепції (основ державної політики) національної безпеки України, Воєнної доктрини України належать до сфери національної безпеки і оборони, та подає пропозиції Президентові щодо визначення стратегічних національних інтересів України, концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони у політичній, економічній, соціальній, воєнній, науково-технологічній, екологічній, інформаційній та інших сферах; вносить пропозиції до проектів державних програм, доктрин, законів України, інших нормативних актів та документів з питань національно: безпеки і оборони. Крім того, РНБО має право подавати главі держави пропозиції щодо утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади у сфері національної безпеки та оборони, а також щодо матеріального, фінансового, кадрового, організаційного забезпечення виконання заходів у цій сфері. До важливих повноважень Ради національної безпеки і оборони належить попередній аналіз та подання пропозицій главі державі: щодо проекту Закону України про Державний бюджет України за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки і оборони, щодо питань оголошення стану війни, загальної або часткової мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану, оголошення в разі потреби окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації. РНБО має право залучення контрольних, інспекційних та наглядових органів, що функціонують у системі виконавчої влади, до здійснення контролю за своєчасністю та якістю виконання її рішень, введених в дію указами Президента України.
63)Правовий статус Адміністрації Президента України та інших допоміжних органів і служб. Метою забезпечення здійснення повноважень глави держави Президент України утворює постійно діючий орган - Адміністрацію Президента України. Це відповідає положенням п. 28 ч. 1 ст. 106 Конституції України.
Адміністрація не являє собою органу державної влади; до її функцій входить створення необхідних умов, без яких неможливі здійснення повноважень глави держави, його зв'язок з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Правову основу діяльності Адміністрації складають: Конституція та закони України, укази і розпорядження Президента України, акти Кабінету Міністрів України, а також Положення про Адміністрацію Президента України, затверджене Указом Президента України від 19 лютого 1997 р. № 159/97.
Загальне керівництво Адміністрацією Президента України здійснює Глава Адміністрації, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України.
До складу Адміністрації входять:
Глава Адміністрації Президента України, Перший помічник Президента України, Перший заступник та заступники Глави Адміністрації Президента України, помічники Президента України, радники Президента України, наукові консультанти, консультанти й референти Президента України, Постійний представник Президента України у Верховній Раді України, Постійний представник Президента України в Конституційному Суді України;
управління, служби, відділи та інші структурні підрозділи.
Згідно з Положенням основними завданнями Адміністрації Президента України є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення діяльності Президента України, зокрема щодо:
реалізації його повноважень як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина;представлення України в міжнародних відносинах, здійснення керівництві її зовнішньополітичною діяльністю, ведення переговорів та укладання міжнародних договорів України, визнання іноземних держав, призначення і звільнення глав дипломатичних представництв України;здійснення ним керівництва у сферах національної безпеки та оборони;визначення стратегії економічного розвитку держави;
вирішення питань, пов'язаних з утворенням, реорганізацією та ліквідацією центральних органів виконавчої влади, забезпечення їх узгодженого функціонування і взаємодії;розв'язання кадрових питань, які належать до його повноважень;здійсненням помилування;здійснення ним й інших повноважень, визначених Конституцією України.
Адміністрація Президента України відповідно до покладених на неї завдань виконує такі функції:
аналізує політичні, економічні, соціальні, культурні та інші процеси, що відбуваються в Україні та світі, готує для Президента України аналітичні висновки, а також пропозиції щодо діяльності глави держави, внутрішньої та зовнішньої політики України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення державної незалежності, державного суверенітету, територіальної цілісності України, правонаступництва, національної безпеки та оборони держави, економічного і соціального розвитку, законності й правопорядку, розв'язання проблем охорони довкілля, місцевого самоврядування; здійснює підготування проектів послань Президента України до народу, щорічних і позачергових послань до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, інших програмних документів; забезпечує відносини Президента України з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Конституційним Судом України, правоохоронними, іншими державними органами, політичними партіями, а також органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, громадськими та іншими
Для здійснення своїх функцій Адміністрація Президента України має право:
запитувати і одержувати в установленому порядку необхідні для виконання своїх завдань матеріали від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та посадових осіб;
користуватись в установленому порядку банками даних інших державних органів;
використовувати державні, зокрема урядові, системи зв'язку і комунікацій;
залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт і завдань, до участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, зокрема на договірній основі, працівників центральних і місцевих органів виконавчої влади;
порушувати за дорученням Президента України перед керівниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, керівниками державних підприємств, установ та організацій питання про усунення виявлених порушень чинного законодавства в їхній діяльності;