- •31)Гарантії забезпечення прав і свобод людини та громадянина
- •33)Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •34) Поняття та принципи громадянства.
- •35)Підстави і порядок набуття громадянства України.
- •36)Припинення громадянства України
- •38)Правовий режим іноземців та осіб без громадянства в Україні.
- •39)Правовий статус біженців в Україні.
- •41)Поняття, правові засади та основні принципи виборів
- •42)Види виборів.
- •43)Поняття та види виборчих систем
- •44)Порядок підготовки та проведення виборів народних депутатів України.
- •45)Порядок підготовки та проведення виборів Президента України.
- •46)Порядок підготовки та проведення виборів депутатів Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
- •47)Поняття та види референдумів.
- •48)Принципи та порядок проведення референдумів в Україні.
- •51)Склад і структура парламенту України
- •52)Комітети Верховної Ради: поняття, завдання, функції.
- •53)Організація роботи Верховної Ради України. Апарат Верховної Ради України.
- •54)Функції та повноваження Верховної Ради України.
- •55)Законодавчий процес та його стадії
- •57)Правовий статус народного депутата України, основні форми його роботи
- •58) Гарантії діяльності народного депутата України. Депутатський імунітет та індемнітет
- •59)Становлення інституту Президента в Україні, його місце і роль в системі державної влади.
- •62)Правовий статус Ради національної безпеки і оборони України
- •64) Поняття виконавчої влади та система її органів в Україні.
- •65)Кабінет Міністрів України – вищий орган в системі виконавчої влади, його структура та склад.
- •66)Порядок формування та діяльності Кабінету Міністрів України.
- •67)Функції та повноваження Кабінету Міністрів України.
- •68)Правовий статус Прем’єр-міністра України.
- •70)Місцеві державні адміністрації
- •72)Система судів України, їхні функції та повноваження
- •74)Принципи та форми діяльності адвокатури в Україні.
- •75)Конституційно-правовий статус прокуратури в Україні.
53)Організація роботи Верховної Ради України. Апарат Верховної Ради України.
Порядок роботи Верховної Ради України, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Регламентом Верховної Ради, законами«Про комітети Верховної Ради» від 4 квітня 1995 р. та «Про статус народного депутата» від 17 листопада 1992 р. в редакції закону від 22 березня 2001 р.
Верховна Рада України є правомочною за умови обрання не менше 2/3 від її конституційного складу, тобто 300 народних депутатів. На першу сесію новообрана Верховна Рада збирається не пізніше як на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше її засідання відкриває найстарший за віком народний депутат. Для ведення першої сесії Верховна Рада обирає Президію сесії, тимчасову лічильну і мандатну комісії.
Президія сесії визначає головуючого на кожне засідання Верховної Ради, організовує роботу парламенту та підписує прийняті акти до обрання Голови Верховної Ради. З обранням Голови Верховної Ради Президія сесії припиняє свою діяльність.
Лічильна комісія організовує підведення підсумків голосування.
Мандатна комісія перевіряє законність повноважень народних депутатів. Повноваження народних депутатів визнаються шляхом голосування.
Верховна Рада України працює сесійно, тобто основними організаційно-правовими формами діяльності Верховної Ради є сесії та засідання.
Сесії Верховної Ради можуть бути:
- чергові, які починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року;
- позачергові, які скликаються Головою Верховної Ради на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради або на вимогу Президента України;
- у разі введення воєнного або надзвичайного стану Верховна Рада збирається у дводенний строк без скликання.
Сесії проводяться у формі пленарних засідань Верховної Ради, засідань комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій.
Засідання Верховної Ради проводяться, як правило, відкрито. За рішенням більшості від конституційного складу Верховна Рада може проводити закриті засідання. Рішення Верховної Ради приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом особистого голосування народних депутатів у звичайному чи поіменному режимі.
Апарат Верховної Ради України — внутрішній допоміжний орган Верховної Ради України який складається з посадових, службових осіб та технічного персоналу і здійснює функції організаційного, правового, інформаційного, соціально-побутового, аналітичного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності парламенту, його структурних підрозділів і народних депутатів. Співробітники парламентського апарату самі ніяких державно-владних рішень від імені парламенту чи його структурних підрозділів не приймають, а лише забезпечують розробку проектів таких рішень, їх підготовку і виконання.
Парламентський апарат, вирішуючи допоміжні завдання, надає можливість народним депутатам зосередитись на кваліфікованому здійсненні перш за все законодавчої, а також контрольної діяльності. Через об'єктивну неможливість особи бути компетентною у всіх сферах знань, в той час, як закони, що приймаються депутатами, регулюють відносини практично у всіх сферах суспільного життя країни, парламентарям надається можливість розраховувати на допомогу професійного допоміжного апарату, який складається з кваліфікованих фахівців різного профілю. За даних умов на депутата покладається відповідальність за прийняття остаточних рішень, а допоміжний апарат покликаний створити найбільш сприятливі (інформаційні, матеріально-технічні, організаційні тощо) умови для того, щоб прийняті рішення були обґрунтованими і оптимальними за змістом.
Апарат Верховної Ради України не має статусу самостійного органу державної влади, а є лише необхідною допоміжною структурою, яка забезпечує функціонування парламенту як єдиного органу законодавчої влади. Саме таке призначення парламентського апарату закріплене Регламентом Верховної Ради України. За визначенням українського державознавця Олексія Ющика, допоміжна роль апарату Верховної Ради України при відсутності у нього статусу самостійного державного органу означає, що «він не може функціонувати відокремлено від Верховної Ради України, в автономному режимі, а утворює разом з останньою специфічну цілісність, а саме парламент як державну установу».[1]