[Шість видів руху]

Є шість видів руху - виникнення, знищення, збільшення, зменшення, перетворення й переміщення.

Отож, всі рухи суттєво відрізняються один від іншого. Справді, виникнення – це не знищення, збільшення – це не зменшення або переміщення, і так само в інших випадках. Відносно ж перетворення є сумнів: чи не в тому справа, що те, що змінюється в якості, з необхідністю змінюється через який-небудь інший рух. Але це не вірно, тому що майже у всіх, або в більшості, випадках при випробуванні нами будь-чого виявляється, таким, що піддається зміні в якості, не беручи участь у жодному з інших рухів. Справді, те, що рухається в тому розумінні, що воно щось випробовує або перетерплює, не обов'язково збільшується або зменшується, і так само не бере участь у всіх інших рухах, так що перетворення, можна сказати, відмінно від всіх інших рухів, тим що, якби воно було тотожне їм, таке, що змінюється в якості повинне було б негайно ж збільшуватися або зменшуватися або повинне було б випливати якось із інших рухів; між тим це не обов'язково. Так само те, що збільшується або рухається яким-небудь іншим чином, повинне було б у такому випадку змінюватися в якості, однак буває, що збільшуються, не змінюючись у якості; так, квадрат, якщо прирівняти до нього гнома, щоправда, збільшується, але іншим по якості не стає; і точно так само в інших подібних випадках. Так що, мабуть, всі ці рухи відрізняються один від одного.

Руху взагалі протилежний спокій, але окремим видам руху – окремі види руху: виникненню – знищення, збільшенню – зменшення, переміщенню – спокій. У найбільшій же мірі протилежне, очевидно, переміщенню переміщення в протилежному напрямку, наприклад, руху вниз – рух нагору й руху зверху – рух знизу. А для виду руху, для якого нелегко вказати, що йому протилежне, здається, нічого не протилежне якщо тільки йому не протиставити незмінність у якості або ж зміну в протилежну якість, подібно тому як переміщенню протиставляють перебування на місці або переміщення в протилежному напрямку, адже перетворення є зміна якості. Тому руху відносно якості буде протилежна незмінність у якості або зміна в протилежну якість, наприклад те, що стає білим – тому, що стає чорним, тому що зміна в якості перетворюються тут у протилежне.

ГЛАВА П'ЯТНАДЦЯТА

[Володіння]

Що стосується володіння, то про нього йтиметься в багатьох значеннях: або як про володіння властивістю й станом, або будь-якою іншою якістю (так, про нас говорять, що ми володіємо, певними знанням і гідністю), або як про володіння кількістю, наприклад про те, що має певну величину (адже говорять, що щось має величину у три лікті. або в чотири лікті), або як про володіння тим, що мають на тілі (наприклад, платтям або хітоном), або як про володіння тим, що мають на частині тіла (наприклад, кільцем на руці), або як про володіння частиною тіла (наприклад, рукою або ногою), або як про вміст посудини (наприклад, – про посудину для пшениці або про глиняну посудину для вина; адже говорять, що глиняна посудина містить вино й є посудина з пшеницю...

Про нас також можна сказати, що ми маємо дружину, і про жінку – що вона має чоловіка. Однак зазначене значення володіння – найменш доцільне, адже «мати дружину» означає не що інше, як жити разом.

Можна було б, мабуть, вказати й деякі інші значення володіння; але, думаю, його звичайні значення вже перераховані.

Аристотель. Категории. Сочинения в четырех томах. // – М.: Мысль, – Т.2. 1978. С. 53 – 90.