- •1. Основные санитарные требования к размещению предприятий и планировки его территории.
- •2. Основные санитарные требования к производственным помещениям.
- •3. Санитарные требования к бытовым и вспомогательным помещениям (по сНиП 2.09.04 - 87).
- •4. Які заходи необхідно використати для захисту від надлишкового тепла в виробничих приміщеннях?
- •5. Основні заходи для зниження загазування та запиленості повітряного середовища приміщень.
- •6. Які існують види місцевої вентиляції у виробничих умовах? Призначення, принцип їх дії і область застосування.
- •7.Классификация вентиляций
- •8. Нормування складу повітряного середовища при проведенні робіт у газонебезпечних місцях
- •9. Які ви знаєте основні заходи для нормалізації параметрів мікроклімату виробничих приміщень?
- •10. Визначення необхідного повітрообміну при загальнобмінній вентиляції для виявлення шкідливих речовин, водяних парів і надлишкового тепла із приміщення. Кратність повітрообміну.
- •11. Природна вентиляція виробничих приміщень. Аерація. Призначення, причини виникнення, область застосування, достоїнства і недоліки аерації. Порядок проектування аерації.
- •13. Яким образом можна визначити площі припливних і витяжних вікон для організації природної вентиляції виробничих приміщень.
- •14. Визначення необхідного повітрообміну для виробничих приміщень, де неможливо організувати природне провітрювання.
- •15. Порядок визначення робочих характеристик вентиляторів для механічної вентиляції.
- •16. Порядок визначення необхідного повітрообміну по кратності повітрообміну. У яких випадках можливе визначення повітрообміну по кратності?
- •17. Механічна вентиляція на підприємствах. Задачі, схема, методика розрахунку механічної вентиляції.
- •18. Порядок визначення необхідного повітрообміну при загальнообмінній вентиляції для виведення шкідливих речовин односпрямованої і не односпрямованої дії із приміщення.
- •19. Порядок проектування загально обмінної вентиляції для постів управління гарячих цехів.
- •20. Порядок проектування припливної місцевої вентиляції робочих місць для зниження впливу теплової дії на робітників гарячих цехів.
- •21. Які існують основні напрямки теплозахисту працівників гарячих цехів? Основні етапи проектування механічної припливної вентиляції для зниження впливу теплового випромінювання.
- •22.Гідравлічний розрахунок утрат напору повітря у повітроводах при проектуванні механічної вентиляції
- •23.Вимога санітарних норм до устрою виробничого освітлення в приміщеннях промислових підприємств
- •24. Який виявляє вплив шум на людину, основні джерела шуму та основні засоби зниження шуму у приміщеннях?
- •25. Які шумові характеристики устаткування повинні навести підприємства виробники у технічній документації на устаткування? Дайте характеристику цим характеристикам
- •26. Акустичний розрахунок рівня звукового тиску від джерела шуму, який знаходиться у відкритому просторі
- •27. Акустичний розрахунок рівня звукового тиску від джерела шуму, який знаходиться в закритому приміщенні
- •28. Порядок проектування необхідної звукоізоляції постів управління виробничих приміщень
- •29. Який виявляє вплив вібрація на людину, основні джерела вібрації та основні засоби зниження дії вібрації на робочих місцях?
- •30. Порядок розрахунку інтенсивності опромінення робочих місць на промислових підприємствах.
- •32. Які заходи необхідно використати для захисту від дії теплового випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •33. Які заходи необхідно використати для захисту від дії електромагнітного випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •34. Які заходи необхідно використати для захисту від дії радіаційного випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •35. Які заходи необхідно використати для захисту від дії рентгенівського випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •36. Основні вимоги безпеки до технологічних процесів.
- •38. Дайте пояснення заходам щодо забезпечення безпеки експлуатації виробничого устаткування
- •39. Які можуть бути небезпечні зони при дії технологічного обладнання та які існують засоби безпеки при його експлуатації?
- •40. Дія електричного струму на людину, фактори, що вражають, види поразки, причини пораження струмом у приміщеннях і основні засоби по захисту людини від поразки електричним струмом.
- •41. Що таке шагова напруга та від яких факторів залежить розмір небезпечної зони для людини?
- •43. Способи захисту людини від поразки електричним струмом. Захисне заземлення і занулення: призначення, принцип дії, область застосування.
- •47. Які застосовують прилади для захисту від поразки атмосферною електрикою?
- •48. Які застосовують пристрої для захисту від прямого удару блискавки, принцип їхньої дії й основні вимоги до їх проектування?
- •49. Які ви знаєте вторинні прояви блискавки і способи захисту людини від дії вторинних проявів атмосферної електрики?
- •50. Який небезпечний вплив надає блискавка на людину і які заходи захисту від її вражаючих факторів застосовуються у виробничих приміщеннях?
- •53. Які вимоги пред’являються для забезпечення безпеки експлуатації посудин та систем, працюючих під тиском, що відрізняються від атмосферного?
- •54. Організація безпечної експлуатації на промислових підприємствах посудин та систем, працюючих під тиском.
- •55. Які основні пожеже небезпечні показники газоподібних, пилоподібних, рідких та твердих речовин ви знаєте?
- •56. Яким чином можна попередити утворення вибухонебезпечних концентрацій пару пальної рідини або газу у приміщеннях?
- •57. Як класифікуються та характеризуються приміщення по пожежній та вибуховій небезпеці?
- •58. Які основні заходи по пожежній профілактиці проводяться на промисловому підприємстві?
- •59. Які основні засоби застосовуються для припинення горіння та як це обумовлює вибір вогнегасних речовин, які застосовуються для гасіння?
- •60. Як класифікується та характеризуються вогнегасні речовини? Галузь їхнього застосування.
- •61. Причини пожеж та вибухів у приміщеннях, основні заходи по їх запобіганню.
- •62. Вогнегасні речовини, що застосовуються при гасінні пожеж електроустановок, які знаходяться під напругою електричного струму.
50. Який небезпечний вплив надає блискавка на людину і які заходи захисту від її вражаючих факторів застосовуються у виробничих приміщеннях?
Молния является мощным поражающим опасным фактором. Различают первичное и вторичное воздействие АтЭ.
Первичное воздействие АтЭ – прямой удар молнии. Прямой удар молнии приводит к механическим разрушениям зданий, сооружений, скал, деревьев; вызывает пожары и взрывы; является прямой или косвенной причиной гибели людей. Механическое разрушение вызывается мгновенным превращением воды и вещества в пар (1 см3 воды переходит в 1500‑1700 см3 пара) высокого давления на путях протекания тока молнии в названных объектах.
Тяжесть последствий удара молнии зависит, прежде всего, от взрыво ‑ или пожароопасности здания или сооружения при термических воздействий молнии, а также искрениях и перекрытиях, вызванных другими видами воздействий. Например, в производствах, постоянно связанных с открытым огнем, процессами горения, применением несгораемых материалов и конструкции, протекание тока молнии не представляет большой опасности. Напротив, наличие внутри объекта взрывоопасной среды создает угрозу разрушений, человеческих жертв, больших материальных ущербов.
Защита от прямых ударов молнии осуществляется стержневыми или тросовыми молниеотводами с импульсным сопротивлением заземления не более 20 Ом.
Для защиты от вторичных проявлений атмосферного электричества применяют следующие мероприятия:
Для защиты от электростатической индукции все металлическое оборудование и конструкции заземляют, а также заземляют металлическую кровлю здания.
Для защиты от электромагнитной индукции все параллельные металлические трубопроводы соединяют токопроводящими перемычками и заземляют .
Для защиты от заноса высокого потенциала все входящие и выходящие трубопроводы, рельсы и т.д. заземляют. Наземные коммуникации заземляют через каждые 200 – 300 м.
51 - 52. Які основні вимоги пред’являються для забезпечення безпеки експлуатації підйомно-транспортних механізмів та машин?
Требования к эксплуатации регламентируются требованиями НПАОП «Правил устройства и безопасной эксплуатации грузоподъемных кранов».
Подъемно-транспортное оборудование до пуска в работу регистрируются в органах технической инспекции.
Подъемно-транспортное оборудование проходит техническое освидетельствование (испытания): перед пуском в работу и периодически в процессе работы. Виды испытаний: осмотр; статическое испытание; динамическое испытание. Различают частичное освидетельствование (один раз в год) и полное (один раз в три года). При частичном освидетельствовании оборудование подвергают осмотру, а при полном - осмотру, статическому и динамическому испытанию.
Для обеспечения безопасной эксплуатации подъемно-транспортного оборудования администрация предприятия назначает и обучает:
ответственное лицо по надзору за подъемно-транспортным оборудованием;
лиц, ответственных за безопасное производство работ по перемещению грузов;
крановщиков, слесарей, подкрановых рабочих.
Ремонтные работы на подъемно-транспортном оборудовании производятся с оформлением наряда-допуска.