12.Фінансове планування: суть, принципи, методи та завдання. Система фінансових планів, їх характеристика.

Фінансове планування — це один з елементів діяльності, пов'язаної з управлінням фінансами, складова частина всього народногосподарського планування. Об'єктом фінансовогопланування виступають фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу валового національного продукту, найважливішими серед них є прибуток, амортизаційні відрахування, податки, обов'язкові збори в цільові фонди та ін. Фінансовий план — це план формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. Особливість фінансових планів — вони складаються виключно в грошовій формі. Принципи фінансового планування: — наукова обгрунтованість, яка передбачає проведення розрахунків фінансових показників на основі певних методик, з врахуванням кращого досвіду; використання засобів обчислювальної техніки, економіко-математичних методів, які передбачають багатоваріантність розрахунків і вибір найоптимальнішого з них; — єдність фінансових планів полягає в єдності фінансової політики, єдиному підході до розподілу валового національного доходу, єдиній методології розрахунку фінансових показників та ін.; — безперервність, яка означає взаємозв'язок перспективних, поточних і оперативних фінансових планів; — стабільність, тобто незмінність показників фінансових планів.

Основними методами фінансового планування є метод коефіцієнтів, нормативний та балансовий.

Метод коефіцієнтів передбачає зміну планованих фінансових показників на визначену частку (коефіцієнт) виходячи з рівня їх виконання в попередньому звітному періоді.

Нормативний метод припускає розрахунок фінансових показників на основі встановлених норм, балансовий — узгодження всіх витрат з джерелами їх фінансування.

13.Фінансовий контроль: сутність та значення. Види, форми та методи фінансового контролю

Фінансовий контроль являє собою сукупність видів, форм і методів перевірки законності і доцільності здійснення фінансових операцій та реалізації на цій основі завдань фінансової політики. Отже, фінансовий контроль зв’язаний з реалізацією фінансової політики як безпосередньо, так і через контроль за фінансовою діяльністю окремих суб’єктів. Види фінансового контролю. Залежно від взаємозв’язку об’єкта контролю — фінансової діяльності, і суб’єкта — органу контролю, фінансовий контроль поділяється на два основні види: внутрішній і зовнішній. При внутрішньому контролі фінансова діяльність кожного суб’єкта контролюється ним самим через спеціальні підрозділи — контрольно-ревізійні відділи, управління тощо. Такий контроль має форму внутрішнього аудиту, метою якого є перевірка доцільності та обґрунтованості окремих фінансових операцій, їх відповідності фінансовій стратегії і тактиці даного суб’єкта. Зовнішній контроль полягає у перевірці фінансової діяльності того чи іншого суб’єкта відповідними уповноваженими органами контролю. Метою цього контролю є перевірка відповідності фінансової діяльності чинному фінансовому законодавству.

Форми фінансового контролю: В залежності від часу здійснення: - Попередній - Поточний (оперативний) - Наступний В залежності від суб'єкта контролю: - Внутрішній - Зовнішній За формами проведення: - Ініціативний - Обов'язковий Залежно від цільової спрямованості контрольних дій: - Стратегічний - Тактичний

методи фiнансового контролю: - ревiзiя; - перевiрка; - iнспекцiя; - обстеження; - спостереження; - аналіз;

Спостереження - загальне ознайомлення із станом фінансової діяльності об'єкта контролю Перевірка - проводиться на місці з використанням балансових, звітних, витратних документів Обслідування - здійснюється щодо окремих сторін фінансової діяльності і спирається на широке коло показників Аналіз - проводиться на базі поточної або річної звітності і характеризується використанням аналітичних прийомів Ревізія - метод документального контролю підприємства, установи, організації, дотриманням фінансового законодавства, спосіб документального виявлення фінансових зловживань