Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розвиток літератури для дітей на початку ХХ сто....doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
23.04.2019
Размер:
178.18 Кб
Скачать

Тема 6. Розвиток літератури для дітей

НА ПОЧАТКУ ХХ століття

Питання теми:

  1. Загальна характеристика періоду

  2. Творчість для дітей Олександра Олеся

  3. Збагачення жанрового різноманіття дитячої літератури у творчості Дніпрової ЧАЙКИ

4. Розвиток жанру казки в творчості Богдана

ЛЕПКОГО

5. Педагогічна й літературна діяльність Марійки ПІДГІРЯНКИ. Зв’язок її творчості з усною народною поезією.

6. Тема дитинства у творчості Катерини ПЕРЕЛІСНОЇ

Рекомендована література:

1. Ємець А.А., Загуляєва Є.М. Видатні українські письменники. Цікавий довідник для вчителів та учнів 1-4 класів. – Харків: ВГ Основа, 2006.

2. Золотий колосок. Збірка фольклорних і літературних творів для роботи з дітьми у дошкільних закладах за програмою „Дитина” / Упор. Н.Я.Дзюбишина-Мельник. – К.: Освіта, 1994.

3. Мовчун А.І., Варавкіна З.Д. Рідне слово. Українська дитяча література: Навчальний посібник у 2-х книгах. – Книга 2. – К.: Арій, 2007.

4.Українська дитяча література: Навчальний посібник. / За ред. Л.М.Кіліченко. – К.: Вища школа, 1984. – С.100-183.

5. Українська дитяча література: Хрестоматія / Упор. Л.П.Козачок. – К.: Вища школа, 2002.

Загальна характеристика періоду

У ХІХ столітті письменниками-класиками була створена багата, різножанрова література; дитячі читанки містили педагогічно насичені твори, здебільшого реалістичного змісту. Та вже наприкінці століття виникають нові літературно-мистецькі напрями – імпресіонізм, символізм, зароджується модернізм (психологічний реалізм), що виявили себе в новому світосприйманні, в появі нової тематики та ідей, в психологічному заглибленні зображення людини й подій.

Так званий психологічний реалізм проникає і в дитячу літературу. У творах М.Коцюбинського, В.Стефаника, С.Васильченка діти зображені через підтекст, психологізацію пейзажу та окремі психологічні деталі, які дають змогу розкрити і характер дитини, і середовище, в якому вона перебуває.

Такою оновленою вступає дитяча література в ХХ століття. Його початок позначений розмаїттям талантів Дніпрової Чайки, С.Васильченка, Марійки Підгірянки, які продовжують традиційний реалістичний напрям. Разом з початком століття приходять нові автори. Стрімко завойовує визнання читачів В.Винниченко. Його талантом вражений І.Франко: „І відкіля ти такий узявся!” Михайло Коцюбинський називає твори Володимира Винниченка „дорогим скарбом нашого народу”. Кожне з його оповідань для дітей є своєрідним художнім дослідженням життя, психіки дитини. У більшості творів В.Винниченка зображено драматично напружені ситуації, трагедію маленької людини.

Відійшло в минуле переспівування Т.Шевченка, молоді поети прагнуть бути оригінальними. Олександр Олесь, Богдан Лепкий і низка інших поетів виступають у модерністському напрямі. Дитяча поезія О.Олеся тяжіє до ліризму, події зображуються в ній через сприймання їх дитиною, через емоції й настрої. Пейзажна лірика поета будується на поєднанні оспівування природи з яскравим змалюванням настроїв ліричного героя і майстерною стилізацією фольклорних джерел з музичною мелодійністю.

Українська народна казка легко й невимушено зазвучала в поетичних перекладах Богдана Лепкого („Про діда, бабу і качечку кривеньку”, „Про дідову дочку Марусю і про бабину Галюсю” та ін.).

На початку ХХ століття в політичному житті перемагають ідеї демократії і соціальної справедливості, політичної свободи. 22 січня 1918 року проголошено незалежну державу українського народу – Українську Народну Республіку, яка згодом об’єдналась із Західною Українською Народною Республікою в одну соборну незалежну державу. Ці події викликали літературне піднесення, увагу до національної ідеї в літературі, культурно-духовне відродження нації.

Поезії Олександра Олеся, Павла Тичини, Максима Рильського переповнені цими ідеями, гармонією краси і правди, єдністю людини і природи. Перше десятиліття ХХ століття можна вважати початком духовного, культурного та літературного відродження. Приблизно в той же час в українській літературі відбувається зміна літературних поколінь. Відхід із життя М.Коцюбинського, Лесі Українки, Івана Франка, еміграція Олександра Олеся, Волождимира винниченка, Богдана Лепкого визначили кінець раннього українського модернізму.

Бурхливе життя 20-30-х років викликало потужний приплив творчих сил, з’явилися літературні угрупування з різним ідейно-естетичним спрямуванням: „Плуг” (1922), „Гарт” (1923), група неокласиків (1920), „Ланка” (1924), „Молодняк”, „Західна Україна” (1926). Саме в ці роки Павло Тичина створює епохальну для всієї європейської літератури збірку „Сонячні кларнети”, з якої в дитячу літературу ввійшли поетичні шедеври „А я у гай ходила”, „Гаї шумлять”, „Хор лісових дзвіночків” та ін.

У 20-30-х роках виходять дитячі журнали: з 1923 року – „Червоні квіти” (з 1931 року – „Піонерія”, з 1991 – „Однокласник”), з 1928 року – „Барвінок”. Авторами публікацій в них стають молоді українські письменники – Наталя Забіла, Олександр Копиленко, Володимир Сосюра, Оксана Іваненко, Микола Трублаїні.

З 1922 року Україна перебуває у складі Радянського Союзу. І вже з середини 20-х років низкою партійних постанов узаконюється диктатура партії в галузі мистецтва й літератури. Найкращу частину української літератури та інтелігенції звинувачено в нацоналізмі й ворожій діяльності, розпочинається ідеологічний терор і фізичні репресії 1933-1937 років.