Цілі та завдання розділу:

• дізнатися про сутність державного нагляду і громадського контролю за охороною праці;

• розглянути систему управління охороною праці на підприємстві;

• ознайомитися із функціональним призначенням служби охорони праці на підприємстві;

• отримати уявлення про порядок навчання працівників з питань охорони праці.

Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.3.

При вивченні розділу 1.3. необхідно прослідкувати взаємозв’язок основних компонентів системи організації охорони праці на підприємстві.

Вивчаючи пункт 1, акцентуйте увагу на правах державних інспекторів органів державного нагляду.

Вивчаючи пункт 2, детальніше зупинитеся на функціях управління охороною праці.

Вивчаючи пункт 3, зверніть увагу на порядок створення служби охорони праці на підприємстві.

Вивчаючи пункт 4, необхідно докладніше вивчити види інструктажів з питань охорони праці.

Завдання до навчальних матеріалів розділу 1.3.

5. Прочитати матеріали щодо розділу.

6. Скласти розгорнутий план до розділу.

1. Представити звіт про виконання поточних завдань до розділу.

1. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.

Завдання: складіть тези до навчального матеріалу.

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці);

- спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки (Державний комітет України з питань радіаційної безпеки);

- спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки (органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони МНС України);

- спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці (органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України).

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється Законом „Про охорону праці”, законами України ''Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку'', "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджується Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

Державні інспектори органів державного нагляду мають право:

- безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;

- одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;

- видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;

- забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;

- притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;

- надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Центральним органом виконавчої влади є Держнаглядохоронпраці, який утворено на базі Державного департаменту з нагляду за охороною праці указом Президента України від 18 вересня 2002 р. № 834.

Структурними підрозділами Держнаглядохоронпраці є територіальні управління, які можуть мати спеціалізовані інспекції: енергонагляду, котлонагляду, газову тощо.

Усі органи держнагляду здійснюють попереджувальний і поточний нагляд.

Попереджувальний нагляд полягає в експертизі проектів і недопущенні введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів, споруд, виготовлення й передачу у серійне виробництво зразків нової техніки, впровадження нових технологій, якщо вони не відповідають вимогам охорони праці.

Поточний нагляд полягає у перевірці стану умов і охорони праці на діючих підприємствах і будовах, інших виробничих об'єктах та дотримання всіх вимог законів, правил і норм з охорони праці. Такі перевірки можуть бути комплексними, що охоплюють всі показники стану охорони праці, або спеціальними (з окремих питань, наприклад, застосування пільг та компенсацій за шкідливі умови праці).

Громадський контроль здійснюють професійні спілки та їх об'єднання через свої виборні органи і представників. Головною метою й завданням представників профспілок є захист прав і законних інтересів працівників у сфері охорони праці, надання їм практичної допомоги у вирішенні цих питань. У paзi відсутності профспілки громадський контроль здійснюють уповноважені трудовим колективом (найманими працівниками), які мають пра­во безперешкодно перевіряти стан охорони праці робочих місць, дільниць, цехів, відділів та інших підрозділів підприємств, інфор­мувати роботодавця про виявлені недоліки і вносити пропозиції по усуненню виявлених порушень. Уповноважені найманими працівниками особи повинні пройти навчання з питань охорони праці і трудового законодавства. Вони звільняються на час навчання від своїх безпосередніх трудових обов'язків із збереженням середньої заробітної плати, що зазначається в колективному договорі. Уповноважені трудових колективів (контролери) діють відповідно до Типового положення, затвердженого Держнаглядохоронпраці і по­годженого з профспілками. Не можуть бути ущемленими будь-які законні інтереси працівників у зв'язку з виконанням ними обов'язків уповноважених осіб з питань охорони праці, їх звільнення або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності здійснюється лише за згодою найманих працівників у порядку, визначеному колективним договором. Якщо уповноважені особи вважають, що профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є недостатніми, вони можуть звернутися по допомогу до органу державного нагляду за охороною праці. Вони також мають право брати участь і вносити відповідні пропозиції під час інспекційних перевірок підприємств органами державного нагляду за охороною праці.

Представники профспілок, вибрані на загальних зборах профспілок підприємства, мають право перевіряти стан охорони праці свого підприємства, подавати власнику звіт про виявлені порушен­ня і вносити пропозиції щодо покращання умов праці, пожежної безпеки, соціального стану та ін., вимагати від роботодавця виконання прийнятих програм, планів, заходів із питань охорони праці й пояснення по цим питанням.

Представники комісії з охорони праці профспілкового комітету беруть участь у розробленні розділу "Охорона праці" колективного договору, комплексних перспективних планів з охорони праці, залучаються до роботи у комісіях з питань атестації робочих місць.

У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, у структурних підрозділах або на підприємствах в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

Профспілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві.

Діяльність профспілок щодо громадського контролю за охороною праці регулюється Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", Положенням про технічну інспекцію праці профспілок, Типовим положенням про представників профспілок з питань охорони праці.