3. Фонд соц страх от несчастных случаев. Правление Фонда. Исполнительная дирекция Фонда.

Правові засади проведення соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань визначаються Конституцією України, Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", підзаконними актами, прийнятими на їх виконання. Страхування вад нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в деяких випадках - члени їхніх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Відповідно, страхувальниками, тобто платниками збору, є роботодавці, а в деяких випадках - застраховані особи. Страховиком виступає Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність. Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з законодавством виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.Правління фонду: Представники держави, Дублери членів правління, Представники роботодавців, Дублери членів правління, Представники застрахованих осіб, Дублери членів правління

4. Пожарная сигнализация и связь. Средства тушения пожара.

Пожежна сигналізація буває: променева, за якої кожен повідомлювач приєдну­ється до окремої пари проводів;

кільцева, де всі повідомлювачі приєднуються до одного загального проводу (кільця). Пожежні повідомлювачі можуть бути автоматичні та руч­ні. Автоматичний повідомлювач — це прилад оповіщення, який реагує на характерні ознаки пожежі: дим, радіаційне випромінювання, підвищення температури. Радіоізотопний повідомлювач реагує на ультрафіолетове випромінювання. Димові повідомлювачі працюють на фотоелементах або іоні­заційних камерах. Ручний пожежний повідомлювач — це повідомлювач, який приводиться в дію ручним способом. Всі пожежні по­відомлювачі з'єднані лініями зв'язку із пожежним прий­мальним пультом. Пульт постійно контролює справність пожежних повідомлювачів і ліній зв'язку (обрив, корот­ке замикання, несправність або відсутність пожежного повідомлювача). У випадку спрацьовування пожежного повідомлювача від пожежі на пульті вмикається внутрішня світлова і звукова сигналізація «Тривога». Якщо є зв'язок пожежної станції з пожежною части­ною, сигнал «Тривога» подається автоматично і до пожеж­ної частини. У населених пунктах, на підприємствах, орга­нізаціях є телефон ний зв'язок з пожежною частиною, який входить до системи пожежної сигналізації.

До вогнегасних речовин відносяться: вода, хімічна та повітряно-механічна піни, водні розчини солей, інертні та негорючі гази, водяна пара, галоідоуглеводородние вогнегасні склади і сухі вогнегасні порошки. До них відносяться: гідранти, вогнегасники, засоби покриття вогню, пісок та інші підручні матеріали. Найбільш традиційним засобом гасіння пожеж є гідрант, який встановлюється всередині всіх громадських будівель, за винятком складів, де знаходяться матеріали, не змішуються з водою, - бензин, солярка. Він повинен знаходитися в легкодоступних місцях і завжди бути готовим до використання. Принцип дії гідранта полягає в подачі великих обсягів води, призначеної для гасіння пожеж, коли горять звичайні матеріали - дерево, солома, папір, тканини. Вода - найбільш поширене і доступний засіб гасіння. Потрапляючи в зону горіння, вона нагрівається і випаровується, поглинаючи велику кількість теплоти, що сприяє охолодженню горючих речовин. Первинні засоби пожежогасіння служать для ліквідації невеликих загорянь. До них відносяться: пожежні стволи, що діють від внутрішнього пожежного трубопроводу, вогнегасники, сухий пісок, азбестові ковдри та ін.