114 Утворення Карпато-Української держави та її діяльність.

Карпатська Україна- офіційна назва автономної республіки у складі Чехо-Словаччини в 1938—1939 і Української незалежної держави на Закарпатті в березні 1939 р.

Після розпаду Австро-Угорської імперії закарпатські українці активно виступали за об'єднання Карпатської України з іншими українськими землями. 21 січня 1919 року на Народних Зборах («Соборі Русинів») у Хусті, де зібралося більше 400 депутатів з усього Закарпаття, було проголошено злуку К. У. з Українською Народною Республікою. Однак несприятлива міжнародна ситуація і критичне становище Директорії УНР внаслідок агресії більшовицької Росії, не дозволили здійснити надії закарпатських українців на возз'єднання в єдиній Українській державі.

Після Мюнхенського договору чотирьох держав (30 вересня 1938 року) складне міжнародне становище Чехо-Словаччини і всезростаюча боротьба українського населення за політичні права примусили чехословацький уряд погодитися надати Карпатській Україні статус автономної республіки. 8 жовтня 1938 р. було утворено перший автономний уряд на чолі з А.Бродієм (затверджений центральною владою 11 жовтня 1938 р.). 22 листопада 1938 р. празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської України, після чого Чехо-Словаччина перетворилася на федеративну державу чехів, словаків і карпатських українців.

Для захисту державної незалежності і боротьби з угорськими терористичними формуваннями було створено збройні сили Карпатської України — Організацію Оборони «Карпатська Січ», велику допомогу в створенні якої надала Організація Українських Націоналістів. Уряд А.Волошина активно здійснював заходи, спрямовані на розбудову української держави. Налагоджувалася робота промисловості, транспорту, торгівлі, українізувалась система освіти, видавнича справа, державна адміністрація.

12 лютого 1939 р. відбулись вибори до Сейму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 94 %) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. 15 березня 1939 р. Сейм (голова А. Штефан) проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Прийнята парламентом конституція Карпатської України (Конституційний закон ч.1), визначила назву держави (Карпатська Україна), державний устрій (президентська республіка), державну мову (українська). Державним прапором та гімном республіки були визнані синьо-жовтий стяг і український національний гімн «Ще не вмерла Україна». Герб - червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі. Президентом Карпатської України було обрано А. Волошина, який призначив прем'єр-міністром нового уряду суверенної держави Ю. Ревая. Заступником голови сейму (спікера) Карпатської України у 1939 року, референт преси й інформації та зв'язковий з урядом Карпатської України був С. Росоха.

115. Звільнення Закарпаття від фашистських загарбників і створення органів народної влади.

Звільнення України 1943—1944 рр. від фашистських загарбників викликало нове піднесення на Закарпатті. Партизани почали створювати у містах і селах підпільні народні комітети, головне завдання яких полягало в тому, щоб організовувати народ на боротьбу з окупантами.У жовтні 1944 р. Розгорнувся масовий рух за ,вихід Закарпатської України з Чехословацької республіки те входження її до складу єдиної Української держави, Закарпатці проводили вибори у народні комітети, які стали тимчасовими органами державної влади. Для координації діяльності народних комітетів необхідно було створити представницький орган, повноважний реально здійснити вимоги населення про входження Закарпаття до України. З цією метою 26 лист. 1944 р. у Мукачевому відбувся Перший з'їзд народних комітетів Закарпатської України, на який з'явилися 663 делегати від усього Закарпаття. На порядок денний винесли такі питання:

1. Визволення Закарпатської України від німецько-угорських окупантів.2. Возз'єднання Закарпатської України з Україною. 3. Наділення селян, робітників і службовців землею та лісом. 4. Вибори Народної Ради Закарпатської України.З'їзд, висловлюючи волю населення, одноголосне прийняв Маніфест про возз'єднання Закарпатської Україні Україною і вихід зі складу» Чехословаччини. Обрана з'їзді Народна Рада Закарпатської України 27 листопада 1944 р. сформувала свій уряд у складі Президії Народі Ради та її уповноважених з таких питань: -внутрішні справ і державної безпеки;-комунального господарства фінансів; -землеробства; промисловості та торгівлі; -юстиції; -освіти; -комунікації; -охорони народного здоров'я; -соціальної опіки. Головою Народної Ради обрали І. Туряницю, заступниками голови — П. Сову і П. Лінтура.Місцевими органами державної влади, відповідно до адміністративно-територіального поділу, були окружні,, міські та сільські народні комітети. Сільські й міські народні комітети обиралися безпосередньо мешканцями, села чи міста на загальних зборах,окружні — делегатами сільських народних комітетів даного округу. Виконавчим органом місцевого народного комітету стала його-президія. Міста Ужгород, Мукачеве, Берегове, Севлюш, Хуст вважалися окремими адміністративними одиницями, і Народні комітети цих міст були підзвітними у діяльності безпосередньо Народній Раді Закарпатської України. Народна Рада і народні комітети обиралися на термін до остаточного розв'язання питання про возз'єднання Закарпаття з Україною.Місцеві народні комітети були органами державної влади і водночас органами місцевого управління. Норма, представництва до місцевих народних комітетів встановлювалась залежно від. кількості населення села, міста чи округу.Компетенції народних комітетів підлягали всі питання господарського, політ. і культ. будівництва, питання щодо загального добробуту населення. Вони розробляли місцевий бюджет і забезпечували його виконання, здійснювали керівництво і контроль за діяльністю підприємств та підпорядкованих їм органів управління, забезпечували реалізацію актів Народної Ради, охорону державного ладу і прав громадян. Виконавчим органом місцевого народного комітету була його президія, яка обиралася у складі від семи до 13 членів — залежно від к-сті населення округу, в тому числі голова президії і його заступники. У міських народних комітетах президія складалася з гол.президії, двох його заступників 12 членів. До президії с-кого народного комітету входили голова, його заступник і 1/3всіх членів сіл-кого нар. комітету. Члени президії народних комітетів очолювали відділи, що створювалися при місцевих народних комітетах. Народна Рада розгорнула широку законодавчу діяльність, видала і провела в життя деякі декрети, постанови і розпорядження про наділення землею малоземельного і безземельного селянства, про відкриття магазинів і максимальні ціни на товари, націоналізацію підприємств, залізничного транспорту, засобів зв'язку, запровадження цензури на періодичні та неперіодичні видання тощо