
- •62. Органи урядової адміністрації у Галичині і Буковині в складі Австрії
- •63. Органи крайового і місцевого самоврядування у складі Австро-Угорщини
- •64. Галицьке намісництво: склад, компетенція і діяльність.
- •65. Галицький крайовий сейм: структура, компетенція і діяльність.
- •66. Застосування кодексів австрійського права в Галичині.
- •67. Зібрання малоросійських прав 1807 р. Структура та характеристика.
- •68. Селянська реформа 1861 р. Та її запровадження в Україні.
- •69. Земельна реформа 1864р. Та її запровадження на Правобер. Україні
- •69. Земська реформа 1864 р. Та її впровадження у Правобережній Україні.
- •70. Міська реформа 1870 р., її зміст та значення.
- •71.Прийняття і структура Судових статутів 1864 року.
- •72 Місцеві судові установи за Статутами 1864 року.
- •73 Загальні судові установи за Статутами 1864 року.
- •74.Зміни в цивільному та кримінальному законодавстві за Статутами 1864
- •75.Реорганіз прокуратри і заснування адвокатури за судовою реформою 1864р
- •76. Передумови відродження української державності після і світової війни.
- •77. Проголошення Укранської Народної Республіки за Третім Універсалом Центральної Ради.
- •78. Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність.
- •79. Державний лад і законодавство Гетьманату.
- •81. Утворення урср та її юридичне оформлення.
- •82.Створення Галицької срр. Та її державний апарат.
- •83. Розпад Австро-Угорщини і проголошення зунр.
- •84. Центральні і місцеві органи влади та управління зунр.
- •85. Судові органи зунр.
- •86.Окупація західноукраїнських земель після Першої світової війни та її юридичне оформлення.
- •87.Перша кодифікація законодавства урср 1922-1927рр.
- •88. Друга кодифікація законодавства урср 1958-1984 рр. Характеристика окремих галузей прав
- •89 Конституція унр: структура та основні положення.
- •90. Утворення урср та прийняття її першої конституції 1919 р.
- •91 . Утворення срср і зміни в конституційному законодавстві України .
- •92.Характеристика конституції урср 1929 року.
- •93.Перебудова державного апарату і порядок його формування за конституцією урср 1937 року.
- •94.КонституціяУрср 1978 року.Її зміни та доповнення.
- •95.Соціально-політичне становище Західної України в складі Польщі (1921-1939 рр.)
- •96. Соціально-політичне становище Північної Буковини у складі Румунії (1919-1940рр.)
- •97. Пакт Молотова-Ріббентропа 1939р.: його зміст і оцінка.
- •99.Державно-правові акти Народних Зборів Західної України.
- •100. Державне будівництво в західних областях урср.
- •101. Юридичне оформлення окупації Північної Буковини Румунією.
- •102. Соціально-політичне становище Буковини в складі Румунії.
- •103. Звільнення Північної Буковини і створення тимчасових органів влади і управління.
- •104.Державне будівництво в Північній Буковині 1940-1941рр.
- •105.Спроба відновлення Української держави в окупованому німцями Львові.
- •106.Створення упа та її діяльність.
- •107.Створення Української головної визвольної ради в 1944р. Та характеристика її документів.
- •108.Перебудова державного апарату України в роки Другої світової війни.
- •109.Цивільне право урср в період Другої Світової війни.
- •110.Трудове законодавство урср в роки Другої світової війни.
- •111. Кримінальна прово урср в роки Другої світової війни .
- •112.Загарбання Закарпаття Чехословаччиною та його юридичне оформлення.
- •113. Соціально-політичне становище Закарпаття у складі Чехословаччини.
- •114 Утворення Карпато-Української держави та її діяльність.
- •115. Звільнення Закарпаття від фашистських загарбників і створення органів народної влади.
- •116. Становлення народно-демократичного ладу в Закарпатті та його правова основа.
- •117.Законодавча діяльність Народної Ради Закарпатської України.
- •118.Юридичне оформлення воз’єднання Закарпаття зУрср .
- •119. Розпад срср і угода про ут ворення Співдружності незалежних держав
- •120 Прийняття, зміст і значення Декларації про державний суверенітет України від 16
- •121.Акт проголошення незалежності України. Його характеристика та історичне значення.
- •122.Основні положення і значення Конституції Укравїни від 28 червня 1996 року.
109.Цивільне право урср в період Другої Світової війни.
У період війни продовжували діяти норми кодифікованого у 20-х pp. права. Зміни і доповнення у відповідні галузі вносилися розпорядженнями та постановами РНК, директивами, рішеннями, указами, Наказами, роз'ясненнями та деклараціями Ставки, ДКО, ВР. Окрім норм загальносоюзного законодавства, діяли і нормативні акти республіканського значення.
Норми цивільного права продовжували захищати державну власність, охороняли інститут соціалістичної власності. Але в умовах війни виникла необхідність законодавчого захисту приватної власності громадян: житла, худоби, майна, які захоплювали сторонні особи. Директивою "Про повернення власникам худоби та іншого майна" врегульовувалося вирішення цих проблем, які превалювали у судах. Директивами ж заборонено виселяти з житла військовослужбовців та їхні родини, встановлено, що повідомлення військових органів про смерть чи пропажу безвісти є підставою для визнання особи такою.
Спадкове право - передбачало успадкування за законом та заповітом, але в межах загальної вартості спадку до 10 тис. золотих рублів - решта відходила державі. Розширено коло спадкоємців - батьки, брати і сестри спадкодавця. А у разі їх відсутності можна було заповідати майно стороннім особам.
Зобов'язальне право розглядало загальні положення, містило норми про зобов'язання, що виникали внаслідок угод купівлі-продажу, найму, підряду, позики, обміну, товариств, страхування, поручництва, доручення і довіреності, через незаконне збагачення і завдану шкоду;
Речове право - викладено норми, які регулювали право власності, забудови і застави майна. Розрізнялися державна, кооперативна та приватна власність. Переважала державна, а кооперативна і приватна існували у межах чинних законодавчих актів на момент виникнення
цивільно-правових відносин;
У сімейному праві радянський законодавець кількома указами збільшив матеріальну допомогу вагітним жінкам, багатодітним та одиноким матерям, посилив охорону дитинства і материнства, організував допомогу дітям-сиротам, спрямував адміністративні органи на боротьбу з дитячою бездоглядністю та безпритульністю. Встановлено також порядок усиновлення, ускладнено процедуру розірвання шлюбу тощо.
110.Трудове законодавство урср в роки Другої світової війни.
Усі робітники й службовці підприємств воєнної промисловості Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 грудня 1941 р. на період війни були визнані мобілізованими і закріплювалися за тими підприємствами, де вони працювали. З метою забезпечення постійними кадрами підприємств, що обслуговували потреби оборони, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 лютого 1942 р. запроваджувалася трудова мобілізація як форма залучення громадян до праці. Трудова мобілізація поширювалася на працездатне міське населення — чоловіків від 16 до 55 років та жінок від 16 до 45 років, які не працювали в державних установах та підприємствах.
Серед форм залучення громадян до праці певною мірою зберігався й трудовий договір. Відповідно до Постанови РНК УРСР від 27 серпня 1944 р. набули поширення договори підприємств з колгоспами. Згідно з ними колгоспники залучалися до відбудови вугільної промисловості Донбасу як робоча сила.
Істотні зміни торкнулися таких інститутів трудового права, як робочий час і час відпочинку. Згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1941 р. директорам підприємств дозволялося встановлювати обов'язкові понаднормові роботи тривалістю до трьох годин на день. Чергові та додаткові відпустки було замінено грошовою компенсацією, яка відповідно до Указів Президії Верховної Ради СРСР від 9 квітня 1942 p., 9 січня 1943 р. перераховувалась як заощадження на спеціальні рахунки працівників.
Відповідні нормативні акти надали місцевим органам влади право залучати у порядку обов'язкової мобілізації на сільськогосподарські роботи працездатне населення міст і сільської місцевості віком від 14 до 55 років. У 1944-1945 pp. на час збирання врожаю установлювався обов'язковий вихід на роботу всіх працездатних членів сімей колгоспників віком 14 і більше років.
Щоправда, з 1943 р. для колгоспників запроваджувалися додаткові виплати за високоякісну працю.