Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори 62-122.docx
Скачиваний:
15
Добавлен:
23.04.2019
Размер:
146.6 Кб
Скачать

109.Цивільне право урср в період Другої Світової війни.

У період війни продовжували діяти норми кодифікованого у 20-х pp. права. Зміни і доповнення у відповідні галузі вносилися розпорядженнями та постановами РНК, директивами, рішеннями, указами, Наказами, роз'ясненнями та деклараціями Ставки, ДКО, ВР. Окрім норм загальносоюзного законодавства, діяли і нормативні акти республіканського значення.

Норми цивільного права продовжували захищати державну власність, охороняли інститут соціалістичної власності. Але в умовах війни виникла необхідність законодавчого захисту приватної власності громадян: житла, худоби, майна, які захоплювали сторонні особи. Директивою "Про повернення власникам худоби та іншого майна" врегульовувалося вирішення цих проблем, які превалювали у судах. Директивами ж заборонено виселяти з житла військовослужбовців та їхні родини, встановлено, що повідомлення військових органів про смерть чи пропажу безвісти є підставою для визнання особи такою.

Спадкове право - передбачало успадкування за законом та заповітом, але в межах загальної вартості спадку до 10 тис. золотих рублів - решта відходила державі. Розширено коло спадкоємців - батьки, брати і сестри спадкодавця. А у разі їх відсутності можна було заповідати майно стороннім особам.

Зобов'язальне право розглядало загальні положення, містило норми про зобов'язання, що виникали внаслідок угод купівлі-продажу, найму, підряду, позики, обміну, товариств, страхування, поручництва, доручення і довіреності, через незаконне збагачення і завдану шкоду;

Речове право - викладено норми, які регулювали право власності, забудови і застави майна. Розрізнялися державна, кооперативна та приватна власність. Переважала державна, а кооперативна і приватна існували у межах чинних законодавчих актів на момент виникнення

цивільно-правових відносин;

У сімейному праві радянський законодавець кількома указами збільшив матеріальну допомогу вагітним жінкам, багатодітним та одиноким матерям, посилив охорону дитинства і материнства, організував допомогу дітям-сиротам, спрямував адміністративні органи на боротьбу з дитячою бездоглядністю та безпритульністю. Встановлено також порядок усиновлення, ускладнено процедуру розірвання шлюбу тощо.

110.Трудове законодавство урср в роки Другої світової війни.

Усі робітники й службовці підприємств воєнної промисловості Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 грудня 1941 р. на період війни були визнані мобілізованими і закріплювалися за тими підприємствами, де вони працювали. З метою забезпечення постійними кадрами підприємств, що обслуговували потреби оборони, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 лютого 1942 р. запроваджувалася трудова мобілізація як форма залучення громадян до праці. Трудова мобілізація поширювалася на працездатне міське населення — чоловіків від 16 до 55 років та жінок від 16 до 45 років, які не працювали в державних установах та підприємствах.

Серед форм залучення громадян до праці певною мірою зберігався й трудовий договір. Відповідно до Постанови РНК УРСР від 27 серпня 1944 р. набули поширення договори підприємств з колгоспами. Згідно з ними колгоспники залучалися до відбудови вугільної промисловості Донбасу як робоча сила.

Істотні зміни торкнулися таких інститутів трудового права, як робочий час і час відпочинку. Згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1941 р. директорам підприємств дозволялося встановлювати обов'язкові понаднормові роботи тривалістю до трьох годин на день. Чергові та додаткові відпустки було замінено грошовою компенсацією, яка відповідно до Указів Президії Верховної Ради СРСР від 9 квітня 1942 p., 9 січня 1943 р. перераховувалась як заощадження на спеціальні рахунки працівників.

Відповідні нормативні акти надали місцевим органам влади право залучати у порядку обов'язкової мобілізації на сільськогосподарські роботи працездатне населення міст і сільської місцевості віком від 14 до 55 років. У 1944-1945 pp. на час збирання врожаю установлювався обов'язковий вихід на роботу всіх працездатних членів сімей колгоспників віком 14 і більше років.

Щоправда, з 1943 р. для колгоспників запроваджувалися додаткові виплати за високоякісну працю.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]