102. Соціально-політичне становище Буковини в складі Румунії.

Влада фальсифікувала дані перепису румунського населення (нац. принал. визначалась релігією: православні – румуни, ін.-етнічні групи),переселення румунських колоністів на землі Пн.Буковини, запровадження воєнного стану (1918-1928),політика румунізації (мова, імена, прізвища, назви міст і сіл), 1936р. – циркуляр про заборону вживати історичні назви, закриття укр. шкіл, ліквідація укр.. кафедри в Чернів. універі, заборона ввез. укр. книжок, переслідування укр.церкви, анти румунські повстання (Хотинське 1919р., Татарбунарьке 1924), відсутність умов для легальної політ.д-ті, д-ть компартії Буковини (із 1918) та її злиття з компартією Румунії. Діяльність єдиної легальної партії (з 1927р.)Укр. національна партія (УНП), оч. В. Залозецький (шукали компроміс із урядом Румунії, здобули декілька місць у румунському парламенті). Виділення з УНП радикального крила на чолі з О.Забачинським(нелегальна д-ть конспіративних груп за зразком оунівських).Переслідування укр. патріотів тривало й після проголошення в 1938 р. у Румунії королівської диктатури та розпуску всіх політичних партій, що змусило представників укр. громадських і релігійних інституцій Буковини й Бессарабії в 02.1939 р. звернутися до урядових структур з меморандумом (вимога рівних прав для укр. у всіх галузях суспільного життя, відміни порядку, відповідно до якого будь-яка громадська акція (конференція, з’їзд, семінар, духовний концерт тощо) вимагала спеціальної санкції МВС).Створюється Українська національна громада в Румунії лідерами колишньої УНП, представники якої весною 1940 р. уклали угоду з королівським урядом (захист прав укр. у галузі культури й освіти, викладання укр. мовою в початкових школах, ліцеї, університеті, проведення укр. мовою богослужіння тощо).

103. Звільнення Північної Буковини і створення тимчасових органів влади і управління.

26.60.1940 р. радянський уряд надіслав румунському ноту, вимагаючи повернути Бессарабію і Пн.Буковину, а 28.06 ультимативно запропонував Румунії звільнити Бессарабію і Пн. Буковину. 29 .06 уряд Румунії почав виводити свої війська з цих земель, і 28-30.06Червона армія зайняла усю Бессарабію і Пн. Буковину. Владу тимчасово взяли робітничі і селянські комітети, створювані у населених пунктах, бойові дружини, загони і штаби. Були проведені вибори до місцевих органів влади – повітових (Чернівецька і Хотинська), міських, волосних і сільських рад. А у 07.1940 р. до Москви виїхала делегація “від трудящих” Пн. Буковини просити воз`єднати їх край з УРСР.

2.08.1940 р. ВР СРСР прийняла Закон “Про включення пн. частини Буковини і Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії до складу УРСР”, а решта тер. Бессарабії відійшла до складу ноовутвореної Молдавської РСР. 7.08 були створ. Чернівецька і Ізмаїльська обл., а замість повітів і волостей – райони.15.08 Президія ВР СРСР видала укази про націоналізацію землі, а також банків, промислових і торгових підприємств, залізничного і водного транспорту і засобів зв`язку Пн.Буковини.

Внаслідок нападу фашистської Німеччини на СРСР у 1941 р. Буковина була окупована румунськими і німецькими військами, і 19.07.1941 р. Й.Антонеску видав “Маніфест про приєднання Пн. Буковини до королівської Румунії” та утворення з неї провініції Буковини, оч. румунським губернатором з необмеженими повноваженнями. У сер. 10.1944 р. внаслідок наступу радянських військ у Північній Буковині знову відновилась радянська влада.

ПОЛІТИКА РАДЯНІЗЦІЇ: пошир. рад. зак-ва, уніфікація адмін.-тер. устрою, направлення зі сх. районів вел. к-ті кадрів, націоналізація промисловості, конфіскація великого землеволодіння,заборона усіх політ. партій та товариств, окріс КП(б)У, комсомолу, українізація освіти і преси, безкоштовне навч. та мед.обслуговування, контроль усіх сфер життя, репресії, депортаці.