Тема 10. Основи менеджменту

План лекції

1. Сутність менеджменту.

2. Функції менеджменту.

3. Менеджмент як вид професійної діяльності.

4. Управлінські рішення.

5. Управлінська система.

1. Сутність менеджменту

Для позначення діяльності з координації роботи людей на практиці використовують різні поняття: управляння, менеджмент, адміністрування тощо.

Управління – найбільш загальне поняття. Воно поширюється на велике коло різноманітних об’єктів, явищ і процесів, наприклад: технічні системи, господарські системи, суспільні та державні системи.

Адміністрування поширюється на управління державними установами, для позначення процесів керування діяльністю апарата управління підприємства.

Керування поширюється на мистецтво тієї або іншої особи (менеджера) впливати на поведінку і мотиви діяльності підлеглих з метою досягнення цілей організації.

Менеджмент – це поняття, яке використовують переважно для характеристики процесів управління підприємствами.

Менеджмент – це надзвичайно широке та багатомірне поняття. Етимологічно „менеджмент” походить від латинськго слова „manus” – рука. Початково це слово означало вміння дбайливо вести домашнє господарство, майстерно володіти засобами праці, вправно працювати. З появою багатьох видів роботи, з поглибленням спеціалізації виникла потреба в діяльності, яка пов’язувала в єдине ціле роботу багатьох окремих виконавців. Відповідно до цтого трансформувався і зміст поняття „менеджмент”. Це слово увібрало в себе всі чисельні вимоги до управління як до науки, мистецтва ведення справ і стилю роботи.

Менеджмент – це вид діяльності з керівництва людьми в різних організаціях, за допомогою якої здійснюється функція управління.

У широкому розумінні, менеджмент – це вміння досягати поставленої мети, викорстовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей.

Основні напрямки управління:

1. Досягнення високої ефективності виробництва (за рахунок використання досягнень НТП, інтенсифікації праці, зменшення витрат часу, людської енергії тощо).

2. Досягнення ефективності праці (через створення оптимальних умов праці і відповідне стимулювання працівників).

3. Функції менеджменту

Як менеджери сприяють ефективній та результативній діяльності організацій? Вони це роблять у процесі виконання чотирьох основних функцій менеджменту: планування, організації, мотивації, контролю.

Отже, у вузькому розумінні, менеджмент – це процес планування, організації, мотивації та контролю організаційних ресурсів для результативного та ефективного досягнення цілей організації.

Планування полягає у формулюванні цілей організації, шляхів їх досягнення, постановці завдань перед виконавцями, створенні системних планових документів.

Зміст процесу планування полягає у пошуку відповідей на три ключові питання:

1. Де фірма знаходиться в сучасних умовах?

Менеджер реально оцінює стан фінансових, матеріальних, трудових ресурсів фірми, рівень її наукових розробок.

2. Куди фірма хоче рухатись?

Фірма визначає цілі та орієнтири розвитку: збільшення обсягів продажів, розробка нових видів продукції, розширення ринків збуту, диверсифікація виробничо-збутової діяльності фірми, тобто розробка нових видів товару з наступною реалізацією їх на нових ринках.

3. Як фірма збирається це зробити?

Фірма використовує конкретні засоби планової діяльності: розподіляє ресурси, вивчає зовнішнє середовище, координує діяльність всіх підрозділів, прогнозує своє мйбутнє.

Організація – процес розподілу, групування та координації робіт, видів діяльності і ресурсів для досягнення поставлених цілей.

Організація має два аспекти:

- формування підрозділів;

- розподіл повноважень між ланками виробництва.

Для відображення структурниїх взаємозв’язків підрозділів організації і їх підпорядкованості на практиці використовують схеми організаційних структур управління.

Розглянемо для прикладу:

1. Лінійна організаційна структура – система управління, в якій кожен підлеглий має тільки одного керівника і в кожному підрозділі виконується весь комплекс робіт, пов’язаних із його управлінням.

2. Лінійно-штабна організаційна структура – для розвантаження вищого керівництва створюється штаб, до складу якого включають фахівців із різних видів діяльності.

3. Функціональна – створюються окремі управлінські підрозділя, що керують у межах своєї сфери діяльності.

Мотивація – це процес спонукання працівників до діяльності для досягнення цілей.

Менеджер повиненя зацікавити кожного виконавця в необхідності і доцільності плідної праці. Реалізація функції потребує:

- усвідомлення того, що спонукає працівника до праці;

- розуміння того, як направити ці спонукання в русло досягнення цілей організації.

Пригадайте ієрархію потреб американського дослідника А. Маслоу, яка поширена в сучасному менеджменті. Поведінка людей визначається найсильнішими в даний момент потребами. Потреби викликають у людини бажання (прагнення) до їх задоволення. Тому сутність мотивації в організації зводиться до створення умов, що дозволяють працівникам відчувати, що вони можуть задовольнити свої потреби такою поведінкою, яка забезпечує досягнення цілей організації.

Контроль – це прцес забезпечення досягнення цілей організації шляхом постійного спостереження з її діяльністю і усунення відхилень, які при цьому виникають.

У процесі виробництва необхідність контролю визначається постійною загрозою виникнення непередбачених обставин, які приводять до помилок, невдач, зривів.

Форми контролю:

1. Попередній (реалізація певних правил, процедур, ліній поведінки на початку роботи).

2. Поточний (регулярна перевірка діяльності підлеглих).

3. Завершальний (порівняння досягнутих результатів роботи з вимогами, що ставилися).