3. Податки як джерело державного бюджету

Податки – це обов’язкові відрахування до державного і місцевих бюджетів юридичними і фізичними особами.

За допомогою податків формуються фінансові ресурси держави.

Основні елементи податкової ситеми:

1. Суб’єкт податку – особа, яка зобов’язана сплачувати податки.

Платник податку – особа, яка фактично сплачує податки.

Об’єкт податку – доход або майно, з якого нараховується податок.

4. Ставка податку – величина податкового нарахування на одиницю об’єкта податку.

Функції податків:

1. Фіскальна (створення державної скарбниці).

2. Розподільча (податки – інструмент розподілу і перерозподілу фінансовитх ресурсів).

3. Стимулююча (вилучення податків впливає на активізацію трудової і виробничої діяльності, краще використання основних виробничих фондів, стимулювання галузей податковими пільгами).

За принципами встановлення податки поділяють на прямі та непрямі.

Прямі податки стягують з доходів або майна юридичних і фізичних осіб:

• податок на прибуток підприємств (25% прибутку),

• особистий подохідний податок (13%),

• податок на нерухоме майно,

• платежі за ресурси (плата за землю, збір за використання природних ресурсів, за забруднення навколишнього середовища),

• збори (пенсійне страхування, сосіальне страхування геологорозвідувальні роботи та ін.).

Непрямі податки – це надбавки до ціни товару або тарифу на послуги: акцизний збір, податок на додану вартість, візне (імпортне) мито.

Акцизний збір всановлюється на високорентабельні і монопольні товари та включаються в їхню ціну. Платниками є суб’єкти підприємницької діяльності – виробники або імпотрери підакцизних товарів, а відтак, і ті, хто купує ці товари. Ставки оподаткування коливаються від 20-40% і до 75-80% і можуть змінюватись.

ПДВ охоплює практично всі товари і послуги. Фактично цей податок сплачує покупець у момент придбання товару, а СПД є посередниками між ним і державою.

Ввізне мито стягується з товарів, транспортних засобів, які переміщуюються через митний кордон країни. Реальними ж платниками є покупці товарів, що імпортуються, бо на його величину зростає ціна цих товарів.

До місцевих податків і зборів зараховують : комунальний податок, податок з реклами, збори за використання місцевої символіки, парковку, проведення аукціонів, право на проведення кіно- і телезйомок тощо.

4. Банківська система

Банки є фінансово-кредитними установами, що обслуговують рух коштів і капіталів.

Надання кредитів – одна з головних функцій банків. За надані кредити банк бере плату – банківський процент, а за вклади (депозити) сам платить процент. Різниця між процентами за кредит і процентами за вклади забезпечує банкові прибуток.

Банківська система ринкового типу, як правило, дворівнева, складається з:

- центрального банку (некомерційна державна установа, яка виконує роль кредитного, емісійного, касового центру національної економіки; контролює діяльність банківсьеої системи, провадить єдину грошову політику, кредитну політику тощо);

- комерційних банків (ділові фінансово-кредитні установи, що здійснюють операції: пасивні (залучення вкладів), активні (надання позичок), комісійні (обслуговування платежів клієнтів, зберігання цінних паперів, отримання грошей за зобов’язаннями, чеками, векселями).

Крім цього існує група спеціалізованих фінансово-кредитних установ:

- іпотечні банки (позички під заставу нерухомості),

- інноваційні банки (позички під впровадження нових технологій),

- кредитні спілки (споживче кредитування).