4.1. Поняття іміджу

Імідж (анг. image) - зображення, образ, відображення; копія, подібність. У комунікавістиці (анг. public image - публічний імідж) - це образ реального факту, події, явища, особи, який формується під впливом засобів масової інформації. Імідж пов'язують із зовнішністю, тобто з тим, що ми бачимо. Хоча це поняття далеко ширше і включає в себе й те, що ми можемо не бачити, але через оцінки і судження інших людей уявляти у своїй свідомості (наприклад, іміджі зарубіжної країни, НАТО, партії, етнічної групи, певних елітних груп тощо).

З точки зору теорії інформації імідж - це ефективна одиниця повідомлення, яка може посилити позицію об'єкта іміджу (скажімо, лідера) або послабити позицію протилежної сторони. Імідж завжди диктує вимоги до каналу комунікації, тобто задає формат найефективнішого типу повідомлення, яке максимально відповідає як вимогам каналу, так і вимогам аудиторії. Поєднання цих двох "позитивів" і створює імідж. Формат є своєрідним орієнтиром для іміджмейкера (анг. imagemaker - той, хто створює імідж), бо задає варіанта і параметри поведінки чи дій лідера або керівництва організації у рамках даного каналу ЗМК. Завдання іміджмейкера - "вивести" лідера в такий формат, в якому він би виявився сильнішим, привабливішим і конкурентоздатнішим.

4.2. Типи і функції іміджу

Існує три підходи до аналізу типології іміджу.

І. Функціональний (типи іміджу як функції соціально-психологічного впливу).

ІІ. Контекстуальний (іміджі у різних контекстах реалізації).

ІІІ. Співставний (порівняння близьких іміджів).

Типи іміджу. У рамках функціонального підходу можна виділити наступні типи іміджу.

1. Дзеркальний (уявлення про себе, про свою родину, свій колектив).

2. Поточний (погляд зі сторони зовнішньої публіки).

3. Бажаний (те, до чого ми прагнемо). Важливо враховувати при створенні нових структур, оновленні команди, висуненні нового лідера тощо.

4. Корпоративний (імідж, репутація організації в цілому).

5.Множинний (часто незалежні структури, але об'єднані в одну корпорацію). Яскравий показник подібного іміджу - люди в уніформі (стюардеси, залізничники, солдати певних родів військ тощо).

6. Негативний (створений вашим конкурентом). Перед іміджмейкером стоїть проблема його адекватної нейтралізації.

7. Порівняльний (порівняння "далеких", іноді протилежних іміджів).

В залежності від позитивної чи негативної іміджевої спрямованості український дослідник О. М.Холод виокремлює два типи психолінгвістичного інструментарію ЗМІ, що використовуються при побудові іміджу - створювальний і руйнівний.

За сферою використання можуть бути іміджі політика, бізнесмена, урядовця, поп-зірки та ін. Існує також таке поняття як рейтинговий імідж, коли популярність публічної особи визначається за допомогою рейтингів (за результатами опитування, анкетування, телефонних чи мобільних дзвінків, кількістю глядацької аудиторії тощо).

Функції іміджу можна представити графічно у наступному вигляді (див. Сх. 1):

І мідж

Функція Функція Функція

ідентифікації ідеалізації протиставлення

Схема 1

1. Функція ідентифікації. Імідж заощаджує час на пізнання (знайомство) з об'єктом (особою, соціальною групою). Функція ідентифікації іміджу задає апробовані шляхи ідентифікації об'єкта. Наприклад, при першому знайомстві з людиною ми її ідентифікуємо за статтю, віком, національністю, зростом, рисами обличчя і т.д. Тобто за зовнішніми ознаками, а також першими фразами, інтонацією, поглядом, словами. І лише тоді робимо висновок, до якого типу людей належить ця персона.

2. Функція ідеалізації. Імідж прагне видати бажане за дійсне. Ідеалізація лідера в очах громадськості є прикметною рисою сучасного іміджмейкерства.

3. Функція протиставлення. Іміджмейкер формує образ свого "героя" на протиставленні, виходячи з наявних іміджів. Злодій добре проглядається на фоні доброї людини і навпаки. Часто імідж будується саме на контрастах: старий - молодий політик (Р.Рейган - М.Горбачов), комунікабельний (Б.Клінтон) - некомунікабельний керівник (Ніксон) і т.д.