Теорія держави і права зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА 7

ДЕРЖАВА 14

ДОДЕРЖАВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА 14

ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ 19

ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ 25

ФОРМА ДЕРЖАВИ 29

ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ 35

МЕХАНІЗМ ТА АПАРАТ ДЕРЖАВИ 40

ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА 46

ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА 51

ДЕМОКРАТИЧНА ПРАВОВА ДЕРЖАВА 55

ПРАВА ЛЮДИНИ 63

ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ 63

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ЗАКРІПЛЕННЯ І ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ 74

ПРАВО 79

ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО 79

ПОНЯТТЯ ПРАВА ТА ЙОГО ВИДИ. 85

ПРАВОСВІДОМІСТЬ 87

ОБ'ЄКТИВНЕ ЮРИДИЧНЕ ПРАВО 92

ПРАВОВА (ЮРИДИЧНА) НОРМА 97

ДЖЕРЕЛА ПРАВА 102

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ, ВИДИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА 107

ПРАВОВІ СИСТЕМИ СУЧАСНОСТІ 113

СИСТЕМА ПРАВА ТА СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА 117

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВОВИХ НОРМ 121

ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВОВИХ НОРМ 124

ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ 132

ЗАКОННІСТЬ ТА ПРАВОПОРЯДОК 136

МЕХАНІЗМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ 138

ДОДАТКИ 143

ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ 143

ПРЕАМБУЛА 143

КОНСТИТУЦIЯ УКРАЇНИ 148

РОЗДIЛ I ЗАГАЛЬНI ЗАСАДИ 148

РОЗДIЛ II ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ I ГРОМАДЯНИНА 151

РОЗДIЛ III ВИБОРИ. РЕФЕРЕНДУМ 161

РОЗДIЛ IV ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ 162

РОЗДIЛ V ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ 171

РОЗДIЛ VI КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ. IНШI ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ 175

РОЗДIЛ VII ПРОКУРАТУРА 178

РОЗДIЛ VIII ПРАВОСУДДЯ 178

РОЗДIЛ IX ТЕРИТОРIАЛЬНИЙ УСТРIЙ УКРАЇНИ 181

РОЗДIЛ X АВТОНОМНА РЕСПУБЛIКА КРИМ 181

РОЗДIЛ XI МIСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ 183

РОЗДIЛ XII КОНСТИТУЦIЙНИЙ СУД УКРАЇНИ 185

РОЗДIЛ XIII ВНЕСЕННЯ ЗМIН ДО КОНСТИТУЦIЇ УКРАЇНИ 187

РОЗДIЛ XIV ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ 188

РОЗДIЛ XV ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ 188

Загальна характеристика теорії держави і права

1. Предмет теорії держави і права.

2. Методологія теорії держави і права.

3. Функції теорії держави і права.

4. Місце теорії держави і права серед інших юридичних наук.

1. Предмет теорії держави і права.

Головним завданням науки є пізнання об'єктивних законів дійсності, а пізнані закони служать основою цілеспрямованої діяльності людей. Наука має складну структуру. Перш за все, вона поділяється на природничі та суспільні науки. Якщо природничі науки вивчають закономірності розвитку й існування природи, то сферу інтересів суспільних наук складають людське суспільство, суть тих явищ і процесів, які відбуваються у цьому суспільстві. Оскільки суспільство являє собою надзвичайно складне, багатогранне та багатоаспектне явище, то наука про суспільство, єдина і цільна за своєю суттю, поділяється на цілий ряд окремих самостійних наук, кожна з яких вивчає певну групу суспільних явищ та їхніх специфічних закономірностей.

Таким чином, у науці про суспільство теорія держави і права займає особливе місце, обумовлене її специфічним об'єктом вивчення — державою і правом, як самостійними, але органічно взаємопов'язаними між собою важливими сферами суспільного життя.

Необхідною умовою нормального розвитку і функціонування суспільства є його внутрішня організованість, певний рівень впорядкованості існуючих у ньому відносин. Це й обумовлює появу та існування держави і права. Ці два суспільні феномени підпорядковуються загальним законам розвитку суспільства, проте для них характерні і свої специфічні, тільки їм притаманні, закономірності. Саме тому, необхідна юриспруденція, або система юридичних наук, які вивчають ці специфічні властивості держави і права, а також мають своїм завданням вивчення, переосмислення та отримання нових знань про різноманітні державно-правові явища і процеси. Юридична наука, вивчаючи певну сторону суспільного життя, користується своїми власними поняттями та категоріями, в яких знаходять своє закріплення здобуті нею знання про різні сторони державно-правового життя суспільства, про виникнення, розвиток і функціонування таких суспільних інститутів, як держава і право. Оскільки і держава, і право у своїй появі, існуванні і розвитку проходять складний процес, який характеризується цілим рядом загальних і специфічних особливостей, юридична наука складається з цілого ряду окремих, відносно самостійних, наук (однією з яких є теорія держави і права), кожна з яких має свій предмет.

Предметом наукиє сукупність закономірностей та особливостей явищ об'єктивної дійсності чи теоретичних знань, які вивчаються цією наукою.

Теорію держави і права можна розглядати, як логічне узагальнення державно-правової практики, що відбиває закономірності розвитку держави і права, сукупність положень узагальнюючого характеру, що становлять самостійну юридичну науку. Теорію держави і права можна визначити, як систему узагальнених знань про основні і загальні закономірності розвитку держави і права, про їхню суть, призначення, функціонування і розвиток. Тобто, предметом теорії є найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права.

Предмет теорії держави і права створюється практично всією системою юридичних наук, що пояснюється тим, що галузеві й інші юридичні науки вивчають окремі аспекти держави і права, їхню історію і не дають узагальнених теоретичних знань про елементи і складові держави і права.

Вивчення закономірностей зародження, розвитку і функціонування держави і права є предметом вивчення теорії держави і права. При цьому, маються на увазі стійкі, характерні зв'язки, які виражають сутність даних соціальних явищ, тобто держави і права.

Закономірності розвитку і функціонування держави і права розглядаються у нерозривному зв'язку з розвитком суспільства в цілому. Тому, предметом вивчення теорії держави і права будуть також загальні закони і закономірності розвитку та функціонування людського суспільства, тією мірою, якою вони є визначальними для держави і права.

Теорія держави і права також вивчає теоретичні основи і загальну характеристику певних державно-правових явищ (правовідносини, правопорушення), які вивчаються галузевими науками тільки у певному аспекті. Наприклад, правопорушення (злочин, адміністративний, дисциплінарний проступки). На відміну від кримінального, адміністративного чи трудового права, теорія держави і права вивчає сутність та загальні моменти, які характеризують будь-яке правопорушення.

Отже, теорія держави і права має своїм предметом, тобто вивчає, не окремі суспільні закони, що стосуються окремих сторін функціонування держави і права, а вивчає всю систему цих законів, взятих у комплексі в найбільш узагальненому вигляді.

Предметом теорії держави і права є загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, їхніх окремих елементів, а також органічно пов'язані з ними інші соціальні явища і процеси.

А сама теорія держави і права як юридична наука є системою об'єктивних знань про ці загальні та специфічні закономірності, їхні окремі елементи та органічно пов'язані з ними соціальні явища і процеси.

Від предмету науки необхідно відрізняти об'єкт вивчення цієї науки. Об'єкт науки—це об'єктивна реальність явища, що вивчається. Стосовно теорії держави і права, це державно-правові суспільні відносини, самі держава і право. Натомість, предметом науки, як вже було сказано, є закономірності та особливості цієї реальності, межі та зв'язки, в яких вона вивчається.

Теорія держави і права досліджує загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, виробляє свою систему наукових понять, визначень і принципів, внаслідок чого є самостійною юридичною наукою у системі правознавства, яка має для інших юридичних наук загальнотеоретичне і методологічне значення.