3. Розробка конструкцій і вузлів промислових споруд

3.1. Конструкція зовнішньої крупнопанельної стіни

Конструкція зовнішньої крупнопанельної стіни відповідає поперечному профілю промислової споруди згідно з перерізом 1-1 (рис. 4 і 5).

Конструкція і товщина стінової панелі визначається відповідно з теплотехнічним розрахунком зовнішнього огородження (п. 2.7). конструкція віконних вітражів стандартна для всіх варіантів.

3.2. Конструкція вузла пристінного примикання покриття промислової споруди

Конструкція вузла пристінного примикання покриття відповідає конструкції зовнішньої крупнопанельної стіни (див. рис. 4) і конструкції покриття згідно з теплотехнічним розрахунком зовнішнього огородження.

У якості водоізоляційної ковдри прийнято 3 шари рубероїду на бітумній мастиці.

Для внутрішнього водостоку використовується водоприймальні воронки з відповідною прив’язкою до конструкційних осей згідно з планом покрівлі (див. рис.10).

Приклад виконання вузлу пристінного примикання покриття наведено на рис.14.

3.3. Конструкція вузла покриття на стику двох прольотів

Покриття на стику двох прольотів виконується після замонолічування мілко- зернистим бетоном шва між плитами покриття.

Конструкція покриття в цілому відповідає теплотехнічному розрахунку зовнішнього огородження (п. 2.7).

Водоізоляційна ковдра у вузлі стику двох прольотів доповнюється додатковим шаром руберойду на бітумній мастиці. Для захисту ковдри від механічних пошкоджень вузол покривається гравієм, втопленому у бітумну мастику.

Для внутрішнього водостоку використовується водоприймальні воронки з прив’язкою до координаційних осей згідно з планом покрівлі (див. рис. 10).

3.4. Конструкція вузла температурного шву на покритті

Температурний шов влаштовується між температурними блоками споруди, довжина яких не повинна перевищувати 72м. Стик між плитами покриття в цьому вузлі не замонолічується, а закладається демпфіруючим компенсаційним матеріалом, наприклад, мінеральною ватою. Поверх шару демпфера укладаються послідовно шари рубероїду (насухо), три шари склотканини на бітумній мастиці. Для запобігання механічних пошкоджень зона температурного шву покривається шаром гравію, втопленого у бітумну мастику.

3.5. Конструкція ліхтарів природного освітлення на покритті споруди

Верхнє природне освітлення виконується за допомогою ліхтарів, які розміщаються вздовж середніх прольотів споруди.

Ліхтар складається з несучих конструкцій металевого каркасу (представляє собою каркасний блок прольотом 12м довжиною на крок колон 6м), покриття з залізобетонних плит і заповнення світових пройомів з віконних вітражів. Ухил для двостороннього стоку води приймається і=0,07. Висота ліхтаря відносно точки опору на ферму – 2,5м.

4. Техніко-економічні показники

До техніко-економічних показників відноситься:

П_п – корисна площа, визначається як сума площ виміряних в межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, за вирахуванням площ колон, кліток, перегородок і опор;

П_р – робоча площа – сума площ приміщень, призначених для виготовлення продукції, в межах зони дії кранів;

П_з – площа забудови, визначена в межах зовнішнього периметру зовнішніх стін на рівні цоколя будівлі;

П_к – конструктивна площа, визначається як сума площ всіх конструктивних елементів в плані будівлі (колон, стіни, перегородок);

П_с – площа зовнішніх стін і вертикальних огорож ліхтарів;

О – будівельний об’єм будівлі, обчислюваний множенням виміряної по зовнішньому контуру площі (площ) поперечного перетину (включаючи ліхтарі) на довжину прольотів.

Коефіцієнти:

К₁=П_р/П_п – характеризує доцільність планувального рішення (чим вище К₁, тим економічніше планування);

К₂=О/П_р – характеризує економічність об’ємно-планувального рішення (чим нижче значення К₂, тим економічніше об’ємно-планувальне рішення будівлі);

К₃=П_к/П_з – характеризує насичення плану будівлі будівельними конструкціями (чим нижче цей показник, тим економічніше рішення);

К₄=П_с/П_п – характеризує економічність форми будівлі (чим менше значення К₄, тим економічніше форма будівлі).

ВИСНОВКИ

В курсовій роботі на основі індивідуальних завдань розроблено: об’ємно-планувальне рішення промислової споруди – сітка координаційних осей, форма і розміри плану, взаємне розташування прольотів і їх профіль (поперечний і поздовжній переріз), наявність і місця пристрою деформаційних швів, прийняті прив’язки колон до розбивочних осей, прийняті системи освітлення і аерації споруди, відведення води з покриття; конструктивні рішення – відомості при прийнятті в проекті конструкції: колони, підкранові балки, елементи покриття, зовнішнє стінове огородження; вузли примикання покриття, конструкція ліхтарів, температурного шву.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Архитектурное проектирование промышленных предприятий: Учебник для вузов/С.В. Демидов и др.: под редакцией С.В. Демидова – М.: Стройиздат, 1984-200с.

2. Справочник по инженерно-строительному черчению/Н.Л. Русскевич и др. – 2-е изд., перераб. и доп. К.: Будівельник, 1987.-264с.

3. Шерешевский Н.А. Конструирование промышленных зданий и сооружений: Учебное пособие. Л., Стройиздат, 1983-192с.

4. Методичні вказівки до практичних занять по курсу "Архітектура та будівельні конструкції" для студентів спеціальності 6.092602 "Гідромеліорація" – Дніпропетровськ, ДДАУ, 2008-47с.

5. Типовые железобетонные конструкции зданий и сооружений для промышленного строительства – М.: Стройиздат, 1981.-488с.

24