- •31.Зміст і послідовність розроблення плану мтз,Зв'язок мтз з іншими сторонами діяльності підприємства
- •32.Сучасні методи планування потреби в матеріальних ресурсах
- •33. Фактори, що впливають на визначення потреби в матеріальних ресурсах
- •34.Методи розрахунку потреби в мтр
- •35(38).Методика визначення потреби в матеріальних ресурсах атп
- •36.Транзитна форма мтз,Складська форма мтз,Баланс мтз підприємства
- •37.Критерії вибору постачальника
- •Критерії попереднього відбору постачальників
- •Критерії остаточного відбору постачальників
- •39.Потреба у рухомому складі
- •40.Потреба в автомобільному пальному ,Додаткові витрати палива
- •41.Потреба в мастильних матеріалах ,Потреба в автомобільних шинах
- •42.Потреба у запасних частинах та матеріалах
- •43.Групування постачальників методом авс аналізу
- •44.Системи управління запасами,Економічний розмір замовлення
- •45.Зміст і порядок планування персоналу та оплати праці
41.Потреба в мастильних матеріалах ,Потреба в автомобільних шинах
Потребу в мастильних матеріалах та інших експлуатаційних матеріалах розраховують по кожному їх виду (різні мастила, консистентні змазки, обтирочні та інші матеріали). Норми витрат мастил та змазок установлені на 100 л витрат рідкого палива по маркам рухомого складу, затверджені наказом Міністерства транспорту України
Витрати керосину встановлені у розмірі 0,5% нормальних витрат рідкого палива по масі. Витрати обтирочних матеріалів встановлюються у розмірі 25-40 кг на один обліковий автомобіль. Витрати мастильних та обтирочних матеріалів для ремонту та експлуатації станочного та іншого обладнання підприємства визначаються окремо.
Потреба в автомобільних шинах визначається на основі планованого річного пробігу по кожній марці автомобілів та діючих норм пробігу шин в залежності від їх розміру за формулою
,
де n – кількість колесна автомобілі і-ї марки без врахування запасного;
- нормативний амортизаційний пробіг шин по і-й марці автомобіля, км.
42.Потреба у запасних частинах та матеріалах
Потреба у запасних частинах та матеріалах початково визначається у гривнях по нормативам витрат по видам технічних обслуговувань та поточному ремонту по маркам рухомого складу. Фахівці по організації технічного обслуговування і ремонту (інженери, майстри) визначають потребу у конкретних видах запасних частин та матеріалів з урахуванням запасів на складах.
43.Групування постачальників методом авс аналізу
Італійський учений В. Парето довів, що незалежно від країни менша частина населення контролює велику частину добробуту, і на цій основі побудував відповідну криву. Цей самий принцип застосуємо й до інших ситуацій, зокрема, до системи постачання. Криву Парето називають правилом 80—20, або, частіше, методом АВС. Зміст цього методу покажемо на простому прикладі.Видно, що вироби групи А становлять лише 10 %, а за вартістю річного обсягу закупівлі — понад 70 %; вироби групи В є проміжними між А і С. Тому під час закупівлі найбільшу увагу приділяють виробам групи А як найдорожчим. Однак через специфіку окремих видів виробів ставлення до кожної групи має бути однаковим.
Метод АВС — це аналіз, за допомогою якого визначають ступінь розподілу конкретних характеристик між окремими елементами якої-небудь безлічі. З погляду постачання аналізують кількісну й вартісну структуру сировини, що здобувається, і матеріалів.
44.Системи управління запасами,Економічний розмір замовлення
Управління запасами є проблемою, загальною для підприємств і фірм будь-якого сектору системи господарювання. Існує багато причин, з яких фірми йдуть на створення запасів. Основним доказом є те, що на підприємстві має бути певна кількість матеріальних ресурсів для підтримання виробничого процесу. За відсутності необхідного запасу підприємство може зазнати значних збитків.
Є й інша причина для створення запасів. Наприклад, сезонність, тобто тільки в певний сезон є можливість завозити
окремі види ресурсів (заготівля річкового піску для виготовлення залізобетонних виробів, заготівля цукрового буряку для переробних заводів тощо).
Створюючи запас, необхідно враховувати, що розширення асортименту товарів на ринку приводить до скорочення життєвого циклу товару, а також впливає на поведінку партнерів, покупців і конкурентів. Запаси — це оборотний капітал; чим їх менше, тим ефективніше виробництво. Перспективним методом управління запасами є управління запасами «точно в строк».Основою цієї філософії є те, що всі небажані запаси потрібно довести до мінімуму. Традиційна політика передбачає, що продукція має бути «про всяк випадок», щоб можна було задовольняти непередбачені потреби в ній. Мета цього методу — виробляти та відвантажувати продукцію точно в строк для її подальшого використання. Особливе значення для реалізації принципу «точно в строк» мають такі аспекти, як закупівля та виробництво разом з контролем якості. Принцип «точно в строк» застосовують для скорочення або ліквідації запасів. Принцип «точно в строк» передбачає наявність кількох надійних постачальників на тривалий термін з гарантією високої якості обслуговування.
існують певні системи управління запасами:з фіксованим розміром замовлення;фіксованим інтервалом між замовленнями (з постійним рівнем запасу).
Значення розміру партії, яка мінімізує річні витрати управління запасами, називають найбільш економним розміром замовлення й позначають РЗек.
Оптимальний розмір партії (РПопт) розраховують виходячи із загальних витрат, за формулою Уілсона:
(15)
За системи з фіксованим інтервалом між замовленнями витрат на управління запасом немає. Через постійні інтервали часу з’ясовують стан запасів і залежно від цього подають замовлення.