3. Класифікація статей калькуляції

Калькуляція – це поданий у табличній формі розрахунок витрат на виробництво і збут одиниці продукції (виробів, робіт, послуг).

Як і кошторис витрат, калькуляція складається в грошовій формі.

До калькуляційної статті можуть належати кілька економічно однорідних видів витрат (наприклад, матеріальні витрати, заробітна плата, амортизація).

Виробнича калькуляція містить у собі такі статті витрат:

1) сировину і матеріали;

2) купівельні напівфабрикати, комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;

3) паливо й енергію на технологічні цілі;

4) зворотні відходи (вираховуються);

5) основну заробітну плату основних виробничих робітників;

6) додаткову заробітну плату основних виробничих робітників;

7) відрахування на соціальні заходи;

8) витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

9) загальновиробничі витрати;

10) втрати внаслідок технічно неминучого браку;

11) інші виробничі витрати;

12) попутну продукцію (вираховується).

Крім наведених витрат виробничої собівартості при формуванні ціни важливо враховувати такі статті витрат:

а) адміністративні витрати;

б) витрати на збут;

в) інші операційні витрати.

Витрати на виробництво можуть бути класифіковані за рядом ознак (табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація витрат на виробництво

Ознака	Витрати
1 За місцем виникнення витрат	Виробництва, цеху, дільниці, служби
2 За видами продукції (робіт, послуг)	На вироби, типових представників виробів, групи однорідних виробів, одноразові замовлення, валову, товарну, реалізовану продукцію
3 За видами витрат	Економічні елементи, статті калькуляції
4 За складом витрат	Елементні, комплексні
5 За способами перенесення вартості на продукцію	Прямі, непрямі
6 За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат	Змінні, постійні
7 За календарними періодами	Поточні, одноразові
8 Відносно до собівартості продукції	Витрати на продукцію, витрати періоду

За способом перенесення витрат на собівартість продукції при її калькулюванні вони поділяються на прямі і непрямі.

Прямі витрати пов'язані з виробництвом лише даного виду виробу і можуть бути розраховані безпосередньо (прямо), виходячи з обсягу виробленої продукції.

Непрямі витрати, як правило, пов'язані з виробництвом декількох видів продукції (наприклад, загальновиробничі й адміністративні витрати).

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень видатків витрати поділяються на змінні і постійні.

Змінні витрати – це ті види витрат, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням.

Постійні – це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється.

Сума змінних і постійних витрат утворює собівартість продукції (робіт, послуг).