Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия Мпп іспит всі питання.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
22.04.2019
Размер:
709 Кб
Скачать
☆

91. Форми і напрямки співробітництва держав у боротьбі із злочинністю

Розрізняють два основних види співробітництва держав:

    • укладання міжнародних договорів з різних аспектів цієї діяльності;

    • участь держав у міжнародних організаціях, що спеціалізуються на боротьбі зі злочинністю.

У системі ООН було створено Спеціальний комітет з міжнародного тероризму у складі 35 чоловік. Крім того, в даний час діють три регіональні угоди: Конвенція ОАД про попередження і покарання за вчинення актів тероризму, що носять міжнародний характер - 1991 р.; Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом - 1976 р.; Конвенція щодо припинення тероризму, схвалена Асоціацією регіонального співробітництва Південної Азії.

Загальновизнаним центром координації діяльності держав і міжнародних організацій у боротьбі зі злочинністю є ООН.Спеціалізовані установи ООН беруть участь у боротьбі зі злочинністю в рамках своїх статутних завдань. Так, МОП у своїх конвенціях рекомендує державам і профспілкам вести боротьбу з примусовою працею, злочинами проти трудових прав людини.

На міжнародному рівні боротьбу зі злочинністю здійснює Міжнародна організація кримінальної поліції - Інтерпол. Це міжурядова організація, основним завданням якої є попередження кримінальних злочинів міжнародного характеру і боротьба зі злочинністю шляхом розвитку широкого співробітництва кримінальної поліції різних країн. У цій організації беруть участь практично всі країни. Росія бере участь в цій організації з 1990 р. Штаб-квартира знаходиться у Франції (м. Ліон). Основними напрямками діяльності Інтерполу є: кримінальна реєстрація за допомогою спеціальних карток; міжнародний розшук злочинців, осіб, зниклих безвісти, та викрадених цінностей.

На регіональному рівні міжнародна боротьба зі злочинністю здійснюється Радою Європи. У 1992 р. Маастрихтським договором Європейського союзу було створено Європейське поліцейське відомство (Європол) для спільної боротьби з міжнародним тероризмом та іншими злочинами міжнародного характеру.

Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю здійснюється у різних напрямках, у певних формах та видах. Якщо розглядати напрямки міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю як шляхи розвитку, як певні тенденції у цьому розвитку, то можна виділити:

  • спонукання держав та сприяння в укладанні угод у сфері боротьби з міжнародною злочинністю, включаючи її попередження та поводження з фізичними особами, що порушили норми цих угод;

  • розробку міжнародних стандартів у галузі попередження злочинності, кримінального переслідування і відбування покарання за скоєння міжнародних злочинів та злочинів міжнародного характеру;

  • розробку рекомендацій для боротьби національних правоохоронних органів з загальнокримінальними злочинами, інформаційну та консультаційну допомогу державам (з урахуванням того, що кожна держава веде цю боротьбу у рамках суверенітету, у межах своєї території та відповідно до власних соціальних та економічних умов).

Міжнародне співробітництво зі злочинністю може здійснюватись в наступних основних формах:

  • надання взаємної правової допомоги з кримінальних справ;

  • видача фізичних осіб, що скоїли злочини, для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку;

  • передача засуджених до позбавлення волі для подальшого відбування покарання у державі їх громадянства або постійного місця проживання; обмін оперативною, правовою або іншою інформацією;

  • виконання доручень з міжнародного розслідування;

  • забезпечення прав і свобод громадян певної держави при здійсненні кримінального правосуддя в іншій державі;

  • підготовка кадрів, обмін досвідом роботи правоохоронних органів різних держав у боротьбі з міжнародною злочинністю;

  • надання експертних та консультативних послуг, спеціальних науково-технічних засобів та здійснення іншої матеріально-технічної допомоги;

  • спільне вивчення проблем злочинності та боротьби з нею, прогнозування та програмування цієї діяльності;

  • участь в офіційних заходах (конгресах, нарадах) та науково-технічних конференціях (семінарах, симпозіумах), що обговорюють проблеми міжнародного співробітництва у попередженні злочинності.