1. Поняття, предмет і сутність мп

Міжнародне право – с-ма юридичних принципів і норм договірного і звичаєвого характеру, що виникають в результаті угод між державами та іншими суб’єктами міжнародного права та які регулюють відносини між ними з метою мирного співіснування.

Міжнародне право слід відокремлювати від міжнародних відносин та дипломатії. Міжнародні відносини більш ширше поняття оскільки можуть виникати не тільки між суб’єктами міжнародного права. Дипломатія – сукупність засобів та методів зовнішньої політики держав та інших суб’єктів міжнародного права за допомогою яких реалізуються норми міжнародного права.

Предметом регулювання в міжнародному праві є економічні, політичні та інші відносини між державами та іншими суб’єктами міжнародного права, що виходять за межі внутрішньої компетенції кожної конкретної держави.

Оскільки міжнародні відносини не обмежуються тільки міждержавними контактами але й відносинами між юридичними, фізичними особами, неурядовими організаціями, то зміст і сутність міжнародного публічного права розкривається в його порівнянні з міжнародним приватним правом.

Різниця:

• Суб’єктами (суб’єкти міжнародного публічного права – держави, нації та народності, що борються за свою незалежність, міжнародні міжурядові організації, державо подібні утворення. Приватного права – фізичні юридичні особи)

• Об’єкти

• За джерелами ( публічне право – міжнародний договір, звичай. Приватне право – додати національне законодавство, торгові угоди)

• Метод правового регулювання.(публічне право – узгодження ролі держави. Приватне право - подолання колізій)

• Види відповідальності. (міжнародна правова. Цивільно-правова)

2. Особливості сучасного міжнародного права

Ознаки:

1. Предметом регулювання в міжнародному праві є економічні, політичні та інші відносини між державами та іншими суб’єктами міжнародного права, що виходять за межі внутрішньої компетенції кожної конкретної держави.

2. Метод правового регулювання (в основному імперативний, що зумовлено суб’єктним складом)

3. Особливість об’єктів міжнародного права заключаються в тому, що до них відноситься все те, з приводу чого держави та інші суб’єкти вступають у правовідносини на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. Найпоширенішими об’єктами є територія, дії та утримання від дій.

4. Спосіб створення та забезпечення виконання діючих норм. Спосіб утворення норм носить координаційний характер, тобто норми міжнародного права створюються самими суб’єктами міжнародного права в результаті досягнення компромісів що приводить до угод з різних питань. Є результатом узгодження

5. Порядок примусу дотримання норм міжнародного права. Такий примус здійснюється самими суб’єктами міжнародного права на основі діючих міжнародно-правових норм та в межах міжнародних договорів.

Міжнародне право це самостійна, відмінна від національних правових систем конкретних держав система права.

Основні риси сучасної міжнародної с-ми визначаються науково-технічним прогресом, що впливає на міжнародну систему та міжнародне право, яке безпосередньо розширюючи сферу відносин між державами та сферами міжнародної с-ми та міжнародного права і призводять в цілому до зростання міжнародного співробітництва.

Основні риси:

• Заборона застосування сили та загроза силою

• Мирне вирішення міжнародних конфліктів

• Відмова від концепцій: міжнародне право – право цивілізованих народів

• Гнучке поєднання універсального, загального, регіонального, локального регулювання міжнародних відносин.

• Наявність ефективних механізмів створення, забезпечення та застосування міжнародного права

• Зростання питомої ваги норм, що регулюють права та свободи людини

• Гуманізація міжнародного права

• Зростання ролі процедурних компонентів міжнародного права

Розширення сфери міжнародно-правового регулювання