- •1.Прикладна механіка як наука. Задачі курсу прикладної механіки. Основні поняття та визначення.
- •2.Кінематичні пари та їх класифікація.
- •3. Кінематичні ланцюги та їх класифікація.
- •4.Структурний аналіз механізмів.
- •5.Формула Чебишева.
- •6. Основний принцип утворення механізмів та їх структурна класифікація. Порядок проведення структурного аналізу механізмів
- •7. Кінематичне дослідження механізмів. Задачі і методи кінематичного дослідження.
- •8. Побудова планів положень механізмів.
- •9. Послідовність побудови планів положень механізму. Визначення масштабу
- •10. (13) Дослідження механізмів методом кінематичних діаграм. Графічне диференціювання
- •11. Кінематичне дослідження механізму Основні завдання кінематичного дослідження
- •12. Кінематичне дослідження механізмів методом планів. Теорема подібності.
- •13. Метод замкнених векторних контурів
- •14. Основні властивості плану швидкостей та прискорен
- •15. Динамічний аналіз механізмів. Задачі динамічного аналізу
- •17. Кінетостатичне дослідження механізмів. Задачі дослідження
- •18. Визначення реакцій у кінематичних парах структурних груп різних видів.
- •19. Теорема "жорсткого важеля" м.Є.Жуковського.
- •21. Тертя ковзання
- •22. Коефіцієнт тертя, кут тертя.
- •23. Механічний коефіцієнт корисної дії. Ккд групи послідовно та паралельно з'єднаних
- •24. Кулачковімеханізи. Основні відомості.
- •25. Синтез кулачкових механізмів
- •26. Синтез кулачкових механізмів. Вихідні дані і вибір закону руху веденої ланки
- •28. Показники якості зубчастого зачеплення
- •29. Коригування зубчастих зачеплень
- •30. .Передачі. Види механічних передач
- •31. Загальні кінематичні, силові та енергетичні співвідношення для механічних передач
- •32.Зубчасті передачі. Основні види, області використання.
- •33. Зусилля, які діють в зачеплені прямозубої і косозубої циліндричних передач
- •47.Гвинтові пружини
- •48.Плоскі пружини
- •34.Матеріали зубчастих коліс
- •36.Пасові передачі
- •37 Основні види пасів
- •38 Ланцюгові передачі. Оцінка. Класифікація.
- •39 Вали і осі. Класифікація, конструкція, матеріали
- •40. Проектувальний розрахунок і конструювання валів.
- •41. Перевірковий розрахунок валів
- •42. Статична міцність, жорсткість
- •43. Підшипникі кочення
- •44. Різьбові з'єднання
- •45. Шпонкові з'єднання
- •49.Проектування деталей машин
- •50. Допуски і посадки
28. Показники якості зубчастого зачеплення
Вони дозволяють оцінити передачу з точки зору безшумності і плавності її
роботи, можливого зносу і міцності зубців. З їх допомогою проектують
оптимальні передачі, вибираючи раціональні значення коефіцієнтів зміщення.
До якісних показників зубчастої передачі відносяться:
.1. Коефіцієнт перекриття
2. Коефіцієнт ковзання
3. Коефіцієнт питомого тиску
1)Щоб зачеплення було неперервним і плавним, потрібно, щоб на момент
закінчення зачеплення однієї пари зубців у зачепленні знаходилась ще хоча б
одна пара. Це можливо за умови, що довжина дуги зачеплення буде більшою від
кроку вздовж початкового кола.
2)Характеризує ступінь ковзання зубців коліс в процесі зачеплення.
Визначається як відношення швидкості ковзання в точці К контакту профілів
Vковз.= Vк1- Vк2
до тангенціальної складової Vк до швидкості точки К зубця даного колеса
3)Дієздатність зубчастої передачі визначається величиною контактних
напружень, які виникають при взаємодії пари зубців у зоні контакту. Після
досягнення цими напруженнями певних граничних значень, враховуючи до того
ж їх циклічність, робочі поверхні зубців починають викришуватись, і передача
виходить із ладу.
29. Коригування зубчастих зачеплень
Корегуванням називається покращення профіля зуба шляхом його окреслення другим участком тієї ж самої евольвенти порівняно з нормальним зачепленням.
Корегування застосовується:
А ) для усунення підрізання зубів шестерні при z<zmin;
Б ) для підвищення згінної міцності зубів, що досягається збільшенням їх товщини;
В ) для підвищення контактної міцності, що досягається збільшенням радіусу кривизни в полюсі зачеплення;
Г ) для одержання заданої міжосьової відстані.
Корегування здійснюється зміщенням інструментальної рейки на величину xm. Додатним називається зміщення рейки від центра колеса, від ємним – до центру.
При додатньому зміщенні збільшується товщина зуба у основи. Діаметр вершин зростає. Профіль зуба переходить на участок евольвенти, більш віддаленої від основи кола, що приводить до збільшення радіуса кривизни.
При від’ємному зміщенні рейки проходить зворотнє явище.
При висотній корекції шестерню виготовляють з додатнім коефіцієнтом зміщення x1, а колесо з від’ємним. Сумарний коефіцієнт зміщення x = x1 + x2 = 0. Висотна корекція застосовується при більшому передаточному числі, коли потрібно зробити зуби шестерні і колеса рівноміцними на згин.
Кутова корекція являється загальним випадком коригування, при якому сумарний коефіцієнт зміщення не дорівнює нулю. Для правильного зачеплення необхідно збільшити міжосьову віддаль. При збільшенні а? збільшується кут зачеплення ??, тому така корекція називається кутовою. Кутова корекція дає великі можливості впливу на різні параметри зачеплення, тому часто використовується.
