41. Правопис часток не, ні з різними частинами мови у текстах ділових документів. Не з різними частинами мови.

Разом частка не пишеться:

з іменниками, прикметниками, дієсловами (дієприслівниками), прислівниками, які без не не вживаються: ненависть, незрівнянний, неозорий, невтомно, несамовито,

з іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо в сполученні з префіксом вони набувають нового, протилежного, значення і їх можна замінити синонімом: неголосно (тихо); невеликий (малий); недруг (ворог);

коли слова з не утворюють єдине поняття: неспеціаліст, незнайомий, немов;

у складі префікса недо: недопечений, непогашений, недокошений, недооцінювати,

Окремо частка не пишеться:

з іменниками, прикметниками, прислівниками, дієприкметниками при наявності протиставлення: не веселий, а сумний; не багато, а мало; Примітка. Якщо зіставляються суміжні поняття, між якими можна поставити сполучник але, то не зі словами пишеться разом: голос мав невисокий, але приємний. на -но, -то: не бігти, не спитавши, не один, не перший, не про тебе, не тільки, не потрібно, не там, не мій, не ти, не то...не то, не можна, не вкрито, не зроблено, не виконано, не прочитано (але: неабиякий);

з прикметниками, прислівниками, перед якими стоять слова типу: далеко, зовсім, аж ніяк, нітрохи тощо: це не нове рішення, зовсім не довго чекати; аж ніяк не близько їхати.

41. Особливості відмінювання та правопису іменників іі відміни у формі родового відмінка однини у текстах ділових документів.

Іменники ІІ відміни чол. р. в родовому відмінку однини можуть мати закінчення –а, -я, -у, -ю. Якщо ці іменники означають назви істот, то вони мають закінчення: -а, -я: учень-учня, лікар-лікаря, кит-кита. Якщо ж вони означають назви неістот, то тут діють такі закономірності:

1. Назви чітко окреслених предметів і понять мають закінчення –а, -я: листок-листка, палець-пальця.

2. Назви нечітко окреслених предметів і понять мають закінчення –у, -ю: степ-степу, пісок-піску, прогрес-прогресу.

3. Але назви населених пунктів мають закінчення –а, -я: Київ-Києва, Херсон-Херсона. Виняток становлять ті власні назви, у яких друга частина співзвучна з загальною назвою, що має закінчення –у, -ю: Часів Яр-Часового Яру, Кам’яний Брід-Кам’яного Броду.

4. У назвах річок під наголосом виступають закінчення –а, -я, не під наголосом –у, -ю: Дніпро-Дніпра, але Інгул-Інгулу.

5. Іноді, як виняток, і в назвах нечітко окреслених предметів трапляються закінчення –а, -я, найчастіше під наголосом: тягар-тягаря, вечір-вечора.

6. Деякі іменники залежно від свого значення можуть мати і закінчення –а, -я, і закінчення –у, -ю: листопад-листопада(місяць), листопад-листопаду(опадання листя).

Іменники ІІ відміни чол. р. Род. Відмінку множини мають такі закінчення:

1. Закінчення –ів: солдат-солдатів, плащ-плащів.

2. Нульове закінчення мають лише ті іменники, які в множині мають суфікс –ин-: киянин- кияни, киян; громадянин - громадяни, громадян.

41. Особливості відмінювання та правопису іменників ііі відміни у текстах ділових документів.

До ІІІ відміни належать іменники:

• жіночого роду, які не мають закінчення -а /-я: кров, успішність, совість, любов.

• іменник мати.

Форми непрямих відмінків від іменників, що означають абстрактні поняття простору (височін, глибочін, далечін, широчін), крім знахідного та орудного, вживаються рідко — їх замінюють відповідні словоформи першої відміни з суфіксом -ин(а): височина, глибочина, широчина.

В орудному відмінку однини іменники III відміни мають закінчення -у (графічно -ю), причому:

- якщо основа іменника закінчується одним приголосним (крім губного та р), то після голосного перед закінченням цей приголосний подовжується (на письмі подвоюється): височінню, віссю, в'яззю, міддю,

- якщо основа іменника закінчується сполученням приголосних або на губний (б, п, в, м, ф), а також на р, щ, то подовження не відбувається: верф'ю, віссю, матір’ю, радістю.

Оскільки до III відміни належать іменники, що позначають неістоти, то флексія кличного відмінка не була вироблена, а з'явилася за аналогією до флексії іменників першої відміни м'якої групи (земле, пісне, надіє): вісте, смерте, любове.

Для розмежування омонімічних форм родового, давального, місцевого відмінків однини, називного, знахідного, кличного відмінків множини, а також називного і знахідного однини необхідно мати хоча б мінімальний контекст: не відмовлятися від подорожі; завдячувати подорожі; бути у подорожі до Італії; подорожі допомагають людині; любити подорожі; о подорожі, ви найкращі ліки.

Більшістю відмінкових форм з іменниками III відміни збігається іменник мати, у якому при відмінюванні з'являється формотворчий суфікс -ер-, який в закритому складі переходить в -ір-:

Фіксуються такі чергування:

• голосних -о- та -і- в суфіксах іменників :рад'іс'т'ь - радос'т'-і, с'іл'ь - сол'-і.

• приголосних:

• губних (б, п, в, м, ф) та р зі сполученням їх з j:кров-Ж - кровj-у

• за наявністю-відсутністю подовження:галуз'-Ж - галуз':-у,

• за твердістю - м'якістю:галуз'-Ж - галуз-е.

У ряді іменників III відміни, що в формі однини та в називному і знахідному відмінках множини мають наголос на корені, в інших відмінках множини наголошується флексія : ніч-Ж - ноч-і - ноч-ей - ноч-ам - ноч-ами, але: тінь-Ж - тін-і - тін-ей - ін-ям - тін-ями.

41. ОСОБЛИВОСТІ ВІДМІНЮВАННЯ ТА ПРАВОПИСУ ПРОСТИХ, СКЛАДНИХ І СКЛАДНИХ КІЛЬКІСНИХ І ПОРЯДКОВИХ ЧИСЛІВНИКІВ. 62=66

Числівник - це частина мови, яка означає абстрактно-математичну кількість або точно визначену кількість предметів при лічбі (25 кілограмів, шестеро студентів, три заяви, сім представників). В усіх стилях сучасної української літературної мови числівники вживаються по-різному. На письмі кількісні числівники, як правило, записуються цифрами. У ділових паперах доводиться мати справу зі значною кількістю числових назв. Вони вимагають спеціального оформлення.

При складанні документів слід враховувати такі правила запису цифрової інформації:

1. Прості кількісні числівники, які називають однозначне число (без вказівки на одиниці виміру), записується словом, а не цифрою: (сім'я у складі трьох осіб, студентів повинно бути не більше чотирьох, між трьома фірмами укладено договір).

2. Простий числівник на позначення часових меж записується словом (за два місяці до закінчення терміну дії контракту, випробування повинні тривати два-чотири місяці).

3. Якщо простий числівник супроводжується найменуванням одиниць виміру, він записується цифрою (продано 10 центнерів цукру, відведена ділянка розміром 40 га).

4. Складні й складені числівники записуються цифрами, крім таких випадків, коли ними починається речення (На заняттях були присутні 25 студентів і Двадцять п'ять студентів були присутні на заняттях. Надіслано 128 підручників і Сто двадцять вісім підручників було надіслано).

5. Цілі числа, які виражаються кількома знаками, і оформлюються за допомогою пропусків. Місце пропусків залежить від системи обчислення (при десятковій - кожен четвертий знак: 50 000 т (50 тис. т), 976 000 - 976 тис.).

6. Порядковий числівник, що передається арабськими цифрами, вводиться в текст з відмінковими закінченнями (по 3-му класу точності, телевізори 5-го покоління).

7. При перерахуванні кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться лише один раз (вироби 3, 4 і 5-го сортів, працівники І, 2, 3-го цехів).

8. Деякі порядкові числівники для розрізнення серед інших позначень пишуться в документах римськими цифрами, але вже без відмінкових закінчень. Так, наприклад, подекуди записують порядкові номери місяців, кварталів та ін.( V місяць, III квартал).

9. Складні слова, перша частина яких - цифрове позначення, можуть писатися в документації комбіновано: 40-процентний - 40%, 100-кілометровий - 100 км, 5-міліметровий - 5мм).

10. Грошова сума записується спочатку цифрами, а в дужках - словами, наприклад: в розмірі 35 500 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот) грн.

11. Навчальні й фінансові роки мають такий зразок запису: у 1998/99 навчальному році

.12. Запис дати в документах має такий зразок: 01.09.2000, 1 вересня 2000 року, перше вересня двохтисячного року).

13. У діловому стилі приблизна кількість відтворюється дуже обмеженою кількістю зворотів: понад, до, над, більше, менше (до вересня 2001 р.).

14. Широко вживаються дробові числівники, але в усному мовленні вони мають таку відтворюваність:

а) якщо ціла величина або чисельник позначається числами два, три, чотири, то ціла величина і знаменник матимуть закінчення -і: 2 3/7-дві цілі три сьомі; 4 2/5 — чотири цілі дві п 'яті, 3 4/9 - три цілі чотири дев 'яті; б) якщо ціла величина або чисельник позначаються іншими числами, то ціла величина і знаменник матимуть закінчення — их: 15 6/7 — п 'ятнадцять цілих шість сьомих, 98 7/9 - дев 'яносто вісім цілих сім дев 'ятих. 15. Збірні числівники поєднуються: а) з іменниками чоловічого роду: четверо студентів, п 'ятеро громадян;

б) з особовими займенниками ми, ви, вони: їх було восьмеро, нас було двоє. в) з множинними іменниками: двоє дверей, троє окулярів. Не сполучаються із збірними числівниками іменники на позначення високих та офіційних посад: сполучення на зразок п'ятеро президентів, троє професорів вважаються усно-розмовними.

Правопис числівників як компонентів складних слів

1. Числівник один у складних словах має форму одно -: однокласник, однопроцентний, одновідсотковий.

2. Дві форми мають числівники два, три, чотири, коли вони виступають у складних іменниках і прикметниках: елементи дво-, три-, чотири- пишуться у словах, якщо другий компонент починається на приголосний: двопроцентний, двотижневий, трисерійний, чотирикімнатний, чотириденний. елементи двох-, трьох-, чотирьох- сполучаються з основами, що починаються на голосний: двохатомний, трьохелементний, трьох'ярусний, чотирьохетапний. елементи двох-, трьох-, чотирьох- сполучаються з порядковими числівниками: -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний: трьохсотий, двохтисячний, трьохмільйонний, чотирьохмільярдний, двадцятидвохрічний, двохтисячоріччя.

3. Числівники від п'яти до десяти, числівники на -дцять і на -десять у складі прикметників та іменників мають форму родового відмінка (із закінченням -й): п 'ятигодинний, шестиденка, десятилітровий, вісімнадцятиденний.

4. Числівники дев 'яносто, сто в складних словах зберігають форму називного відмінка: стоквартирний, дев'яностопроцентний, дев'яносторіччя.

5. Числівники сорок, двісті - дев'ятсот виступають у складних словах у формі родового відмінка: сорокакілометровий, сорокап'ятирічний, двохсотлітній, вісімдесятирічний. Числівник тисяча входить до складу іменників та прикметників у формі тисячно-: тисячокілометровий, тисячотонний