- •Мова як суспільне явище, її функції.
- •Функціонування української літературної мови як державної.
- •Історія
- •Сучасна українська
- •Державна мова
- •Поняття літературної мови. Норма літературної мови.
- •Розділи стилістики та їх завдання. Дефініція стилю.
- •8. Порівняльна стилістика:
- •9. Історична стилістика.
- •Головні ознаки офіційно-ділового мовного стилю
- •Підстилі офіційно-ділового мовного стилю. Системи документації
- •Історія становлення офіційно-ділового стилю.
- •Лексика офіційно-ділового стилю.
- •Іншомовна лексика в ділових паперах
- •Поняття про документ. Спільні риси документів
- •Формуляр документа
- •Склад реквізитів.
- •Поняття культури мови, мовного етикету.
- •Невербальні засоби спілкування.
- •Види усного ділового мовлення.
- •Публічний виступ як вияв мовної майстерності.
- •Жанри публічних виступів (доповідь, промова, лекція, бесіда).
- •Види публічного виступу.
- •Вимоги до сучасних виступів. Підготовка до публічного виступу. Основні складові виступу.
- •Лексикологія як розділ мовознавства.
- •Історія
- •Розділи лексикології
- •Види лексики за походженням.
- •Види лексики за вживанням.
- •Загальновживана лексика.
- •Спеціальна лексика.
- •Зв’язок ділового мовлення з професією.
- •Особливості використання професійної лексики у ділових паперах. Професіоналізми.
- •Терміни як лексичні засоби наукового стилю.
- •Поняття синонімів. Класифікація синонімів.
- •Види синонімів Морфологічні синоніми
- •Синтаксичні синоніми
- •Словотвірна синонімія
- •Фразеологічні синоніми
- •Ідеографічні (значеннєві) синоніми
- •Стилістичні синоніми
- •Використання синонімів у діловому мовленні.
- •Поняття паронімів. Групи паронімів.
- •Використання паронімів у діловому мовленні.
- •Особливості вживання антонімів та омонімів в офіційно-діловому мовленні.
- •В українській мові
- •Групи часткових омонімів
- •Книжні слова в текстах документів. Особливості використання іншомовних слів у ділових паперах.
- •Кліше у текстах ділових документів.
- •Поняття мовного кліше і штампа.
- •Визначити випадки правильного перекладу граматичних прийменникових конструкцій: згідно з – відповідно до, за – над, з – від, незважаючи на – попри, про – від, щодо – до. Пояснити їх вживання.
- •Навести і охарактеризувати фонетичні засоби офіційно-ділового стилю. Засоби милозвучності слова
- •Спрощення в групах приголосних звуків у діловій лексиці як фонетичні засоби офіційно-ділового стилю.
- •Подвоєння та подовження приголосних звуків у діловій лексиці як фонетичні засоби офіційно-ділового стилю. Пояснити різницю між поняттями «подовження» та «подвоєння».
- •Чергування голосних фонем як морфонологічні засоби офіційно-ділового стилю.
- •Чергування о, е з і
- •Чергування о, е з нулем звука
- •Чергування приголосних фонем як морфонологічні засоби офіційно-ділового стилю.
- •Вживання апострофа у діловій лексиці (власне українській та запозиченій).
- •Вживання м’якого знака у діловій лексиці (власне українській та запозиченій).
- •Правопис слів іншомовного походження у текстах ділових документів.
- •Правопис префіксів у діловій лексиці.
- •Правопис суфіксів у діловій лексиці.
- •Вживання великої літери у текстах ділових документів. Правопис власних іменників у текстах ділових документів.
- •Правопис та відмінювання імен, по батькові, прізвищ як складні випадки орфографії офіційно-ділового стилю.
- •Правопис складних іменників та прикметників у текстах ділових документів. Правопис складних іменників.
- •Правопис складних прикметників.
- •Правопис прислівників разом, окремо та через дефіс у текстах ділових документів.
- •Правопис часток не, ні з різними частинами мови у текстах ділових документів. Не з різними частинами мови.
- •Особливості відмінювання та правопису іменників іі відміни у формі родового відмінка однини у текстах ділових документів.
- •Особливості відмінювання та правопису іменників ііі відміни у текстах ділових документів.
- •Іменник у ділових паперах, його парадигматика та правопис. Категорія роду іменників у ділових паперах
- •Рід невідмінюваних іменників
- •Категорія числа іменників у ділових паперах
- •Прикметник у текстах ділових документів, особливості його граматичної парадигми та правопису.
- •Особливості вживання займенників у ділових паперах.
- •Складні випадки синтаксичної сполучуваності числівників з іменниками у тестах документів. Зв'язок числівників з іменниками в ділових паперах
- •Особливості наголосу числівників під час усного ділового мовлення як орфоепічні норми офіційно-ділового стилю.
- •Дієслівні форми та їх парадигматика у текстах службових документів. Особливості використання дієслівних форм у реквізиті № 21 наказів, протоколів, розпоряджень, актів.
- •Призначення службових частин мови (часток, сполучників, прийменників) у текстах ділових документів. Сполучник в діловому мовленні.
- •Правопис сполучників.
- •Правопис часток
- •Прийменник по в діловому мовленні
- •Складні випадки синтаксичної керування та сполучуваності прийменника у діловому тексті.
- •Словосполучення та речення як синтаксичні конструкції ділового мовлення.
- •Види речень у ділових паперах. Синтаксичні структури у діловому мовленні
- •Складні речення в діловому мовленні. Розділові знаки в складних реченнях.
- •Порядок слів у текстах документів.
- •Узгодження присудка з підметом в ділових паперах.
- •Вставні та вставлені конструкції, їх виділення у документі.
- •Тире між підметом і присудком у текстах ділових документів.
- •Розділові знаки при уточнюючих, пояснюючих та приєднувальних членах речення у текстах ділових документів.
- •Розділові знаки при однорідних членах речення та узагальнюючих словах у текстах ділових документів.
- •Однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані одиничними сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані парними сполучниками
- •Тире і крапка з комою між однорідними членами речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Поняття однорідних членів речення та узагальнюючого слова у текстах ділових документів. Однорідні та неоднорідні означення.
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Автобіографія
- •Звершховського Артемія Володимировича
- •Резюме: визначення, призначення, типи, склад реквізитів, схема укладання. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Документи щодо особового складу
- •Довідка: визначення, призначення, класифікація, склад реквізитів, особливості оформлення. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
- •Наказ: визначення, призначення, класифікація, склад реквізитів, особливості оформлення реквізиту № 21. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Розпорядчі документи
- •Витяг з наказу: визначення, призначення, склад реквізитів, особливості оформлення реквізиту № 21. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Розпорядчі документи
- •22.04.2009 М. Харків
- •11 Травня 2011 р. М. Київ
- •Витяг з протоколу: визначення, призначення, склад реквізитів, особливості оформлення реквізиту № 21. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
- •11 Травня 2011 р. М. Київ
- •Доповідна записка: визначення, призначення, склад реквізитів, особливості оформлення, формати паперу. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
- •10.07.03 Р. Підпис
- •18.11.05 Р. Підпис
- •Службові листи та їх види, перелік реквізитів та особливості оформлення реквізитів № 10 та № 21. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
- •61040, Харків-40, вул. Сумська, 42,
- •Етикет ділового листування. Види ділового листування. Службові листи до вітчизняних та до іноземних партнерів.
- •Документація щодо особового складу: визначення та перелік документів, особливості писемного оформлення, вимоги до реквізитів № 10, 11, 16, 21, 23.
- •Документи щодо особового складу
Формуляр документа
Документи з високим рівнем стандартизації створюють за затвердженою формою, тобто відповідно до формуляра-зразка.
Кожний документ складається з окремих елементів, які називаються реквізитами.
Сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності на бланку, називається формуляром.
Формуляр-зразок — це модель побудови однотипних документів. Він передбачає такі реквізити та їх розташування в організаційно-розпорядчих документах:
1) державний герб;
2) емблема організації чи підприємства;
3) зображення державних нагород;
4) код установи, організації, підприємства;
5) код форми документа;
6) назва міністерства або відомства (вищої організації або замовника);
7) повна назва організації, установи чи підприємства — автора документа;
8) назва структурного підрозділу;
9) індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреса, номер телетайпа (абонентського телеграфу), номер телефону, факсу, номер рахунка в банку;
10) назва виду документа;
11) дата;
12) індекс;
13) посилання на індекс та дату вхідного документа;
14) місце складання або видання;
15) гриф обмеження доступу до документа;
16) адресат;
17) гриф затвердження;
18) резолюція;
19) заголовок до тексту;
20) відмітка про контроль;
21) текст;
22) відмітка про наявність додатка;
23) підпис;
24) гриф узгодження;
25) візи;
26) печатка;
27) відмітка про засвідчення копій;
28) прізвище виконавця та номер його телефону;
29) відмітка про виконання документа й направлення його до справи;
30) відмітка про перенесення .відомостей на машинний носій;
31) відмітка про надходження.
Розрізняють два основні види формулярів — з поздовжнім і кутовим розміщенням реквізитів. У різних типах документів склад реквізитів неоднаковий. Він залежить від змісту, призначення і способу обробки документа. Кожному реквізиту відведене певне місце. Це робить документи зручними для. зорового сприйняття, спрощує їх опрацювання.
Формуляр-зразок ОРД визначає робочу площу та береги документа.
Робоча площа документа - це площа уніфікованої форми чи бланка документа, призначена для заповнення основними реквізитами.
Береги документа - це площі, призначені для закріплення документа в технічних засобах зберігання, а також для нанесення спеціальних позначок та зображень.
ГОСТ 6.38- 90 (відповідно до ГОСТ 9327- 60 «Бумага и изделия из бумаги. Потребительские форматы») встановлює два формати паперу для виготовлення службових документів: А4 (210 х 297 мм) та А5 (210 х 148 мм).
У ГОСТ 6.38-90 встановлено такі розміри берегів формуляра-зразка:
• лівого - 20 мм (8 пробілів);
• правого - не менше ніж 8 мм (3-4 пробіли);
• верхнього - не менше ніж 10 мм (3-4 інтервали);
• нижнього - не менше ніж 8 мм (2-4 інтервали).
Однак на практиці здебільшого дотримуються розмірів берегів відповідно до старого ГОСТ 6.39- 72 «Унифицированные системы документации. Система организационно-распорядительной документации. Формуляр-образец»:
• лівого - 35 мм (13 пробілів);
• правого - не менше ніж 8 мм (3-4 пробіли);
• верхнього - 20 мм (4- 5 інтервалів);
• нижнього - не менше ніж 19 мм (для формату А4); не менше ніж 16 мм (для формату А5).
Лівий берег призначено для нанесення реквізитів 2, 20, а також для закріплення документа в технічних засобах зберігання; правий берег - це резерв, залишений задля збереження тексту документа; верхній берег призначено для проставляння сторінок, нанесення реквізитів 1, 4, 5; нижній - для нанесення реквізитів 29, 30, 31.
Якщо документ оформляють також і на звороті аркуша (термін зберігання такого документа має становити не більше ніж 3 роки), то лівий і правий береги на звороті відповідно міняються місцями (лівий - 8 мм, правий - 20 мм), а верхній і нижній - залишаються без змін.
У документах, що виготовляються на аркушах формату А4 і змістова частина яких має вигляд табличних форм, допускається розміщення основних реквізитів паралельно довгій стороні аркуша.
Оформляючи конкретний документ, застосовують не всі реквізити, а лише ті, які необхідні при виготовленні документів цього типу і вважаються обов'язковими відповідно до юридичних вимог.
Для документів з високим рівнем стандартизації друкарським або іншим способом виготовляють бланки, які містять трафаретний текст.
Бланк — це друкована стандартна форма документа з реквізитами, що містять постійну інформацію. Бланки заповнюють конкретними відомостями. Найпоширенішими є бланки актів, довідок, наказів, протоколів, листів.
Трафаретний текст — це дослівне відтворення постійної інформації однотипної групи документів з пропусками для подальшого заповнення конкретного документа.
Застосування бланків під час складання документів підвищує культуру ділового спілкування, надає інформації офіційного характеру.
КЛАСИФІКАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ. 12=14
Документ — це передбачена законом матерiальна форма отримання, зберiгання, використання i розповсюдження iнформацiї шляхом фiксацiї її на паперi, магнiтнiй, кiно-, вiдео-, фотоплiвцi, на електронних або iнших носiях.
Отже, документ – це результат відображення конкретної інформації на спеціальному матеріалі за визначеним стандартом чи формою.
Документ має правове й господарське значення, є писемним доказом, джерелом різних відомостей довідкового характеру.
Спільні риси документів:
Кожен документ укладається повноважним органом або особою відповідно до її компетенції. Занесення до документа відомостей, що виходять за коло повноважень відповідного органу, робить документ недійсним.
Документ не повинен суперечити чинному законодавству.
Документ повинен бути достовірним. Важливо, щоб інформація, вміщена в ньому, була повною й доцільною, а формулювання – лаконічними, але точними й такими, що не допускають різночитань. Основне завдання укладача – гранично чітко відбити відомості, які мають правову силу.
Усі документи складаються за певним зразком, дотримання якого обов’язкове для всіх.
Правильно складений є той діловий папір, який написаний мовою офіційно-ділового стилю.
Уніфікованість, стандартність ділових паперів закріплена не лише мовною традицією, а й законом - державним стандартом.
Кожний документ складається з окремих елементів, які звуться реквізитами.
Основними реквізитами документів є:
зображення Герба України;
емблема установи, підприємства тощо;
зображення урядових нагород;
коди;
найменування міністерства (відомства);
назва структурного підрозділу;
адресат;
резолюція;
гриф затвердження;
індекс підприємства зв’язку, поштова й телеграфна адреси, номер телефону й факсу, номер рахунку в банку;
назва виду документа;
дата;
індекс;
посилання на дату та індекс вхідного документа;
місце складання або видання;
відмітка про контроль;
заголовок до тексту;
текст;
відмітка про наявність додатків;
підпис;
гриф погодження;
відмітка про завірення копії;
візи;
печатка;
відмітка про виконання документа й відсилання його до справи;
відмітка про надходження.
Класифікація документів. Формуляр документа
Документи виконують офіційну, ділову й оперативну функції, оскільки вони – писемний доказ, джерело відомостей довідкового характеру.
Види документів визначають за такими ознаками:
найменуванням – заява, лист, довідка, інструкція, акт і т. д.
походженням – службові (офіційні) й особисті
місцем виникнення – внутрішні та зовнішні
призначенням – організаційні, розпорядчі, довідково-інформаційні, обліково-фінансові, господарсько-договірні, щодо особового складу
напрямком – вхідні й вихідні
формою – стандартні (типові) й індивідуальні (нестандартні)
за строками виконання – звичайні безстрокові, термінові, дуже термінові
ступенем гласності – секретні й несекретні
стадіями створення – оригінальні, копії й виписки, дублікат
строками зберігання – постійного, тривалого (понад 10 років) і тимчасового (до 10 років) зберігання
технікою відтворення – рукописні й відтворені механічним способом
носієм інформації – оформлення на папері, диску, фотоплівці, перфострічці
за структурними ознаками – стандартні й нестандартні
Документи за різними ознаками поділяють на групи:
За спеціалізацією: Загальні
З адміністративних питань
Спеціалізовані з фінансових, комерційних питань тощо.
За призначенням: Організаційні
Розпорядчі
Обліково-фінансові
Господарсько-договірні
Щодо особового складу
Інформаційні
За походженням: Службові (офіційні)
Особисті
За місцем виникнення: Внутрішні
Зовнішні
За джерелами виникнення: Первинні
Вторинні
За напрямком: Вхідні
Вихідні
За формою: Стандартні (типові)
Індивідуальні (нестандартні)
За складністю: Прості (односкладні)
Складні
За стадіями створення: Оригінали
Копії
За технікою відтворення: Рукописні
Відтворені механічним способом
За терміном виконання: Звичайні безстрокові
Термінові
Дуже термінові
За терміном зберігання: Постійного зберігання
Тривалого зберігання (понад 10 років)
Тимчасового зберігання (до 10 років)
За секретністю: Загальні
Для службового користування
Секретні (таємні)
Цілком секретні
За найменуванням: Заяви, листи, телеграми, довідки, службові записки, інструкції, протоколи та ін.