![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Характеристика біоритмів як основу раціональної життєдіяльності.
- •2. Основні положення ергономіки
- •3. Процес адаптації людини до навколишнього середовища
- •5. Вплив шуму і вібрації на організм людини
- •11. Психофізіологічний закон Вебера-Фехнера.
- •12)Безпека харчування і водопостачання
- •13. Оцінка сучасного радіаційного стану в Україні
- •14. Природні і штучні джерела іонізуючого випромінювання
- •15. .Вплив електричного струму на організм людини
- •16. Вплив ядерного випромінювання на організм людини.
- •17. Зміст поняття «катастрофа», «надзвичайна ситуація», «надзвичайний стан»
- •18. Характеристика природних небезпек
- •19. Характеристика техногенних небезпек
- •20. Характеристика метеорологічних небезпек
- •21. Характеристика топологічних стихійних лих
- •22. Характеристика надзвичайних ситуацій природного походження.
- •23. Характеристика надзвичайних ситуацій за причинами їх виникнення
- •24. Характеристика тектонічних катастроф
- •25. Характеристика техногенних аварій
- •26.Характеристика соціально-політичних надзвичайних ситуацій.
- •27.Особливості аварій на транспорті.
- •28.Характеристика радіаційного стану на Україні після аварії на Чорнобильській аес
- •Основні положення міжнародного права з питань захисту людей.
- •2. Роль, місце і завдання цивільної оборони в структурі заходів по забезпеченню життєдіяльності населення, держави.
- •3. Організаційна структура цивільної оборони України, сили і засоби цивільної оборони, формування війська цивільної оборони України.
- •4. Надзвичайні ситуації та їх класифікація.
- •5. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •6. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •7. Ядерна зброя. Осередок ядерного ураження.
- •8. Хімічна зброя. Осередок хімічного ураження.
- •9. Біологічна зброя. Осередок біологічного ураження.
- •10. Нові види зму.
- •12.Організація цивільної оборони на огд.
- •13. Принцип и захисту об'єкта, що випливають з основних положень Женевської конвенції.
- •14.Заходи для зниження виникнення надзвичайних ситуацій на обєкті.
- •15.Суть поняття"стійкості роботи" об"єктів господарської діяльності.
- •16. Комплекс заходів, що проводяться для підвищення стійкості підприємства.
- •17. Вимога до проектування й побудови промислових підприємств
- •21.Принципи захисту виробничого персоналу і способи забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях.
- •22.Система оповіщення про загрозу в надзвичайних ситуаціях.
- •23.Засоби індивідуального, медичного та колективного захисту.
- •24. Організація і проведення евакуаційних заходів.
- •25.План дій органів управління і сил цо із запобігання та усунення надзвичайних ситуацій на об’єкті.
- •26.Основні вихідні дані та довідкові матеріали, що використовуються при планування.
- •27.Сили і засоби що залучаються до проведення робіт з ліквідації наслідків нс.
- •28.Осн. Завдання аварійно-рятувальних служб
- •29.Сукупність рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •30.Етапи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •Умови праці. Класифікація факторів, які впливають на умови праці.
- •2.Гігієнічна класифікація умов праці.
- •3.Санітарні норми умов праці.
- •4.Атестація робочих місць та оцінювання умов праці.
- •5.Категорія важкості робіт та засоби компенсації негативного впливу на працівників несприятливих умов праці.
- •6.Поняття про травми та професійні захворювання.
- •7.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •8.Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві.
- •9.Причини травматизму.
- •10.Методи аналізу травматизму.
- •Визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань,
- •Поняття та завдання техніки безпеки.
- •Характеристика стандартів безпеки праці.
- •Система колективних засобів захисту від шкідливих умов праці.
- •16.Законодавчі акти по охороні праці на виробництві.
- •17.Державні нормативні акти з охорони праці.
- •18.Особливості охорони праці жінок.
- •19.Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •20.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •21. Суть і завдання управління охороною праці
- •22. Центри управління охороною праці.
- •23.Органи державного управління охороною праці.
- •24.Профспілковий та громадський контроль за додержанням законодавства.
- •25.Визначення витрат (доцільних, частково доцільних та не доцільних) на поліпшення умов та охорони праці на підприємстві.
- •26.Адміністративний нагляд та контроль за станом охорони праці.
- •27.Економічне і соціальне значення поліпшення виробничих умов та охорони праці в ринковій системі господарювання.
- •28.Капітальні вкладення і поточні витрати на поліпшення умов та охорону праці на виробництві.
- •29.Методики оцінки соціальної та економічної ефективності заходів щодо щодо вдосконалення умов і охорони праці
29.Методики оцінки соціальної та економічної ефективності заходів щодо щодо вдосконалення умов і охорони праці
Для оцінки результатів проведення заходів щодо поліпшення умов та охорони праці згідно з методиками, розробленими ВЦНДІОП ВЦРПС та ННДІОП України запропоновані чотири групи показників:
зміна стану умов і охорони праці;
соціальні;
соціально-економічні;
економічні.
Зміна стану умов і охорони праці характеризується підвищенням рівня безпеки праці, поліпшенням санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних показників.
Підвищення рівня безпеки праці супроводжується збільшенням кількості машин і механізмів, виробничих будівель, приведених у відповідність до вимог стандартів безпеки праці та інших нормативних актів.
Поліпшення санітарно-гігієнічних показників характеризується зменшенням вмісту шкідливих речовин у повітрі, поліпшенням мікроклімату, зниженням рівня шуму й вібрації, посиленням освітленості.
Зростання психофізіологічних показників визначається скороченням фізичних і нервово-психічних навантажень, у тому числі монотонності праці.
Поліпшення естетичних показників характеризується раціональним компонуванням робочих місць та машин, упорядкуванням приміщень і території, поєднанням кольорових відтінків тощо.
Соціальні результати заходів щодо поліпшення умов та охорони праці визначаються наступними показниками:
збільшенням кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам (як у комплексі, так і за окремими факторами), й скороченням чисельності працюючих у незадовільних умовах праці;
зниженням рівня виробничого травматизму;
зменшенням кількості випадків професійної захворюваності, пов’язаною з незадовільними умовами праці;
скороченням кількості випадків інвалідності внаслідок травматизму чи професійної захворюваності;
зменшенням плинності кадрів через незадовільні умови праці.
Економічні результати заходів щодо поліпшення умов та охорони праці виражаються у вигляді економії за рахунок, зменшення збитків унаслідок аварій, нещасних випадків і професійних захворювань як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві.
Згідно з методикою визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці для оцінки соціальної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці використовуються такі показники:
30.Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці.
Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці (табл. ) складається з:
економії від зниження професійної захворюваності;
економії від зменшення випадків травматизму;
економії від зниження плинності кадрів;
економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.
Табл. Структура річної економії підприємства від поілпшення безпеки праці
Показники економії |
Складові річної економії |
Економія від зниження професійної захворюваності |
Заробітна плата; зниження собівартості продукції; кошти за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності |
Економія від зменшення випадків травматизму |
Заробітна плата; зниження собівартості продукції; кошти за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності |
Економія від зниження плинності кадрів |
Зниження собівартості продукції; збільшення прибутку у витратах на підготовку кадрів |
Економія від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах |
Заробітна плата; витрати на лікувально-профілактичне харчування; витрати на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів |