- •1. Предмет і метод курсу.
- •2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •3. Еволюція гос-ва в давньому Єгипті та його відображення в памятках економчної думки.
- •4. Господарський роз-к та економіч. Думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •6. Особливості госп-го роз-ку та ек.Думки Давнього Китаю.
- •7. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
- •8. Загальна характеристика Сх. Та Зх. Цивілізацій в осьовий час.
- •10. Господарський роз-к Китаю в осьовий час та його ек.Думка.
- •11. Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Економічні погляди
- •13.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації доби Середньовіччя. Особливості господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації у V -х ст.
- •18.Передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи (кінець ху-хуі ст.).
- •19.Передумови та сутність Великих географічних відкриттів. Роль та наслідки Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства суспільств Європейської цивілізації.
- •20.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •21. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях
- •22.Господарська система Голландії у XVI – XVII століттях та причини її занепаду.
- •23. Піднесення Англії та створення ринкового устрою її економіки (XVI-XVII ст.)
- •1. Ранній, 2. Пізній.
- •25. Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження ринкового господарства.
- •Французький меркантилізм:
- •26.Особливості господарського розвитку українських земель у 16-18 століттях.
- •28. Суть та значення демократичної , індустріальної та освітньої революції для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •29. Роль і місце національної держави, в ринкових перетвореннях країн Європейської цивілізації (середина хуп - середина XIX ст.).
- •33. Розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •34. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •35.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (середина хуп - середина XIX ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи та марксизму.
- •36.Історичні та соціально-економічні умови утворення сша. Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні .
- •37. Теорії відносних (а.Сміт) і абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •38. Господарський розвиток німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії. Історична школа: причини виникнення, сутність, етапи розвитку.
- •39. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша в кінці XIX - початку XX ст.
- •40. Маржинальний напрям економічної думки
- •41. Промислове піднесення Німеччини та розвиток економічної думки наприкінці XIX - початку XX ст.. (р.Штольцман,р.Штаммлер, о.Шпанн, ф.Оппенгеймер )
- •42. Нові форми господарювання у сша наприкінці XIX – початку XX ст. Виникнення Інституціоналізму та його напрямки.
- •43.Розвиток господарства Англії наприкінці XIX – на початку XX ст.. І формування неокласичного напряму економічної думки. А. Маршалл.
- •44. Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX – початку XX ст.
- •45. Роль реформ 1848 р. Та 1861 р. У становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.
- •46. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 – 70-ті роки XIX ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці.
- •47. Становлення Інституціональної наукової традиції в українській економічній думці.
- •48. Вплив німецької історичної школи на розвиток економічної думки в Україні.
- •49. Київська соціально – психологічна школа (м.Х.Бунге, м.І. Туган – Барановський, в.Я.Желєзнов, д.І.Піхно) про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні.
- •50. Особливості промислового розвитку України на межі XIX – XX ст. Українська економічна думка про становлення та суть монополій.
- •51. Становлення світового господарства. Концепції Імперіалізму як відображення зовнішньополітичної політики країн Західної Європи.
- •52. Причини виникнення та наслідки економічної кризи 1929 – 1933 років для країн Європейської цивілізації.
- •53.Криза світового господарства(1929-1933рр.)та шляхи виходу з неї.Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •54. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 -30 рр. XX ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж.М.Кейнса.
- •55. Економічна криза 1929 – 1933 років та особливості її прояву в Англії, Франції та Німеччині.
- •56. Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно – монополістичного розвитку. Теорії конкуренції е. Чемберлена, Дж. Робінсона.
- •57. Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50 – 70-ті роки XX ст.
- •58. Посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його аргументація в економічній думці в 50 – 70-ті роки XX ст.
- •59. Вплив військово – конверсійних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи після Другої світової війни. План Дж.Маршалла.
- •60. Вплив інноваційно – технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50 – 70-ті роки XX ст.. Концепції нтр.
- •61. Вплив наднаціональних організацій (оон, моп, мвф)на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50 - -70-ті роки XX ст..
- •62. Зростання національних економік провідних країн світу у 50-70-ті рр. Хх ст.Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
- •63. Вплив державного регулювання на роз-к національної економіки Англії та Франції у 50-70 рр.Хх ст.
- •64. Німецьке економічне „диво” та роль представників німецького лібералізму в його підготовці.
- •65. Економічне зростання у сша в 50-70-ті рр хх ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •66. Економічний розвиток Японії в 50-70-ті рр.. Хх ст. Економ зрост. Інституціональної теорії.
- •67. Інтернаціоналізація та глобалізація світового гос-ва останньої третини хх-почат.ХхІст. Та її відображення в економічній думці.
- •До ідейно-теоретичних ідей посткейнсіанства можна віднести:
- •69. Проблеми функціонування господарської системи та загальна характеристика нового кейсіанства у 80-ті рр.Хх ст.
- •71. Грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М.Фрідмен.
- •73. Зміна ролі факторів економічного роз-ку та еволюція інституціоналізму у другій половині хх-Ххі ст. Зміна галузевої структури вир-ва та становлення і роз-к теорії постіндустріального сус-ва.
- •74. Інтеграція Європи та особливості економічного роз-ку в її умовах.
- •75. Становлення господарської системи радянського типу та теоретичне осмислення її засад в працях українських економістів. Основні етапи розвитку радянської господарської системи. (1917-1991).
3. Еволюція гос-ва в давньому Єгипті та його відображення в памятках економчної думки.
Господарство Єгипту було державним і централізованим. Існували приватні господарства окремих заможних людей. Багатство не визначало становищ людини в сусп( людина могла бути багатою лише в тому випадку якщо вона обіймала певну посаду). Головним в госп. було землеробство, де застосовувалась зрошувальна система. Землю обробляли мотикою. Ремесло було представлене невеликими ремісничими майстернями в містах та великими держ. майстернями де інував чіткий розподіл праці(виготовлення скляних виробів,текстильних, обробка продуктів харч) В ремісництві використовувався камінь, бронзу, золото, і на прикінці залізо. Спочатку рабів використовували як слуг, але згодом почали ще використовувати у виробництві матеріальних благ. Мірою вартості виступає зерно (функції грошей — загального еквівалента ще не було).
У 4 тис до н. е у Єгипті утвор. деспотична, рабовласницька держава з бюрократичною ієрархією управління, представлена великим чиновницьким апаратом(найбільше було писців) внаслідок цього утвор. велика кількість писемних джерел(біографії, переписи, закони,інструкції)
Одним з перших почань є «Повчанні гераклеопольського царя своєму синові Мерікара» (XXII ст. до н.е.), написаного в формі порад батька синові, підкреслюється важливість і корисність централізованої влади та контролю за виробництвом і розподілом. А для цього правитель повинен був дбати про матеріальне заохочення чиновників та жерців. Згуртованість підданих, підпорядковане функціонування системи управління розглядається як запорука стійкого владарювання.
“Повчання Ахтоя, сина Дауфа, своєму синові Піоні» в цьому творі: подоаються поради молодим людям, які мріють зробити кар’єру, прославлються мудрі правителі , наводяться правила поведінки з оточуючими , наголощуються переваги професії писця
«Повчання фараона Аменепхета своєму сину» тут подаєтються варіанти взаємодії фараона з підлеглими, автор стверджує: всі підлеглі є рабами фараона і що вони не заслуговують на довіру.
Про наслідки руйнації централізованої системи управління, що порушує сувору регламентацію господарського життя та необхідності відродження деспотично-бюрократичного механізму регулювання господарства і повернення до системи трудових повинностей для будівництва пірамід та іригаційних систем, ідеться в таких документах, як «Речення Іпусера» (XVIII ст. до и.е,) і «Пророцтво Нефертіті» (XV ст. до н.е.).
4. Господарський роз-к та економіч. Думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.
Месопотамія-територія, що розташовувалась між двома річками -Тигр і Євфрат, тому часто ця назва перекладається як Межиріччя. Зародженню господарської діяльності на цій території сприяла низка факторів, серед яких: 1)надзвичайна родючість ґрунтів, особливо придатна для розвитку землеробства;2)географічне розташування (центр Близького Сходу), що забезпечувало провідну роль у розвитку міжнародної торгівлі; 3)природні ресурси [глина, поклади металів(олово,залізо)],що сприяло розвитку різних ремесел. На території Месопотамії з VII по IV тисячоліття до н.е. відбувався процес розподілу первісного суспільства та виникнення суспільств ранніх цивілізацій. На початку III тисячоліття до н.е. утворюються перші невеликі держави в історичній місцевості Шумер (держава Давній Шумер). Економічною основою цієї першої цивілізації було високопродуктивне сільське господарство, рівень продуктивності якого визначався природною родючістю ґрунтів. Ця технологія вимагала організаційних зусиль зі зрошування, а це, в свою чергу, потребувало багаточисельної і дисциплінованої робочої сили, кваліфікованого управління та нагляду. У ролі керівників, ініціаторів і координаторів колективних дій виступали жерці та воїни. Цивілізація шумерів була цивілізацією міст. Глиняні таблички з одного давньошумерського міста оповідають про те, що землю і врожай у цьому місті було поділено на три категорії: 1) лани, які належали богові та оброблялися від його імені; 2) лани, що орендувалися окремими жителями на рік; 3) лани, віддані жителям безплатно в постійне користування. Вирощували:ячмінь,чечевицю, квасолю,льон,овочі, фінікову пальму, яблука. Найбільш розвинені ремесла: гончарне, різьблення по каменю, ювелірне виробництво. Форми землеволодіння: царські, територіальних громад , індивідуальне. Існував фонд храмової землі. Госп мало централізований характер, ле заохочувалось общинно приватний сектор. Раби мало використовувались, в основному на будівництві.
Економ думка
«Закони Ешнуни»- 50 статей
1.Ціни на товари 2.Мат відповідальність робітників за невиконану роботу 3.срібло визн осн товарним еквівалентом 4. Ціни на товари повязувались з рівнем орендної плати
«Закони Ліпідіштара»
1. Документ передбачав періодичне збільшення боржників від біржових забовязань 2. Встановлюється торг. еквівалент срібло 3.регламентація орендних відносин
«Закони Хамурапі» свідчать про розвинутість економічних відносин та відповідне економічне мислення, в системі якого відображено широкий спектр процесів і явищ господарського життя. Численні закони свідчать про розвиток товарно-грошових відносин, тенденцій зародження ринкового господарства та намагання влади їх обмежити. Вільні громадяни мали повне право розпорядження своїм майном, зокрема землею. Був заборонений продаж службових наділів. Обмежувалося лихварство та боргове рабство. Оренда землі, як правило, була короткостроковою (один-два роки) і відносини оренди оформлялися договором, у якому вказувався термін, об'єкт, розмір і час сплати. Закони Хаммурапі передбачали встановлення норми грошової винагороди найманим робітникам, форми і строки найму (10— 20 років). Тож можемо зробити узагальнення про те, що закони Хаммурапі визнавали існування товарно-грошових відносин та інституту приватної власності, проте були спрямовані на гальмування їх розвитку і зростання ролі держави, формування традиційних підвалин східного суспільства та його соціальної стабільності.
5. Особливості господарського роз-ку Давньої Індії та його відображення в пам’ятках ек.думки.
Індійці використовували знаряддя з міді та бронзи, також з каменю. Жителі замались землеробством, але при цьому використовувались досить прості знаряддя праці: мотика, плуг. Вирощували: ячмінь, пшениця. Не існувало складних зрошувальних систем. Займались тваринництвом було розвинуте ремесло, високого рівня досягло будівельне мистецтво, високого рівня досягло мистецтво взагалі. Ремісники навчилися добре обробляти метали – мідь, олово, бронзу, золото, срібло, але при цьому абсолютно не знали заліза. Писемність складалася з малюнків (піктограм) Використовували десятинну систему обрахування. Економічна думка Стародавньої Індії, як правило, була оповита релігійною оболонкою. Економічні проблеми окремо не досліджувалися, а розглядалися в давньоіндійській літературі лише у зв’язку зі спробами вирішення соціальних та політичних завдань. Давньоіндійська економ думка представлена «Рігведою». Ця памятка засвідчує існування рабовласницьких відносин в давній Індії. Також в основі староіндійських уявлень про суспільство лежала концепція станової ієрархії та кастової визначеності професійних занять. Писемними джерелами середини I тисячоліття до н.е. є переважно релігійні трактати буддійські та брахманістські. Вони дають уявлення про соціальну структуру суспільства і містять цікавий матеріал, що характеризує специфіку сприйняття окремих економічних категорій, зокрема власності, майна.
Буддійське вчення проповідує відмову від власності як необхідну умову досягнення кінцевого спасіння — нірвани. Рабство розглядається як перешкода до досягнення нірвани, а боргова кабала визнається за страшне лихо. Тому сповідується необхідність всіляко уникати заборгованості та своєчасно сплачувати борги.
Велика кількість брахманістських творів ґрунтується на концепції трьох цілей життя людини — релігійного обов’язку, матеріальної вигоди та чуттєвої любові. Кожній із цих цілей присвячено відповідну літературу. Найвідомішими книжками про обов’язок (дхарму) є «Закони Ману», про вигоду (артху) — «Артхашастра.
«Закони Ману»
1. В документі визначалось три касти(брахмани, кшатрії і вайшії); 2.Повідомляється про жертвоприношення та даріння майна богам 3. Ідеалом вважалась самостійність та економ. незалежність. 4.В документі подається трактування поняттям «власність» та «володіння», також приділяється увага охороні приватної власності
Отже, у давньоіндійській літературі вже наявні відомості про економічний лад держави, а також відображено практичні знання в галузі ведення господарства, подано рекомендації щодо управління ним, зокрема щодо організації оподаткування та з інших питань економічної політики.