38. Господарський розвиток німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії. Історична школа: причини виникнення, сутність, етапи розвитку.

У 1815р. «Священну Римську імперію» учасники Віденського конгресу замінили на Німецький союз, що був формальним об'єднанням 38 самостійних німецьких держав. Між ними не бу­ло єдиного законодавства, спільних армії, фінансів, єдиної гро­шової системи. Замість обіцяної конституції, навколо якої повин­на була об'єднатися держава, прусський король проводив по­літичні репресії, чим примусив багатьох демократичних політи­ків залишити Німеччину.

У 30-х рр. XIX ст. у Німеччині розпочинається промислова революція, яка пройшла три етапи. Кожному з них передувала певна політична подія.

У 1833 р. було створено Німецький митний союз, який скасував внутрішні кордони між більшістю німе­цьких держав з населенням 25 млн жителів. Його створення сприяло формуванню загальнонімецького внутрішнього ринку і прискоренню економічного розвитку.

Традиційно промисловий переворот охопив, перш за усе, тек­стильну промисловість. Розпочалося піднесення у важкій промисловості, а з появою і використанням парових двигунів зріс попит на вугілля. Найбіль­шим розвитком характеризувався Рейнсько-Вестфальський про­мисловий район. Стрімкого розвитку набувало будівництво залізниць, довжина яких 1835 р. становила 12 км, а вже наприкінці 40-х— 2,5 тис. км. У 30—40 рр. пожвавилося сільськогосподарське виробництво.

Наступному етапу промислової революції (1850—1860 рр.) передувала буржуазно-демократична революція 1848 р. її резуль­татом стало об'єднання Німеччини навколо Прусії, більшість на­селення якої були німці.

І все ж після революції 1848 р. промисловий переворот відбу­вався більш швидкими темпами, що було зумовлено рядом чин­ників. У 1850 р. був прийнятий закон, за яким селянин ставав власником ділянки землі, яку він обробляв у поміщика. Було здійснено перехід від мануфактурного до заводсько-фабричного виробництва.

Політичною передумовою третього етапу промислової рево­люції (70-ті роки XIX ст.) стала франко-прусська війна (1870— 1871), яка завершилась перемогою Німеччини та її політичним об'єднанням у Німецьку імперію (1871).

Реалїї ринкового розвитку на новому етапі досліджувалися представниками історичної школи.

До причини виникнення історичної школи віносять:

1)Економічна відсталість країни

2)Нерозвиненість індустрії

3)Збереження залишків феодалізму

4) Промисловий переворот відбувся у Німеччині на півстоліття пізніше, ніж Англії та Франції

5) Загальмованість соціально-економічного розвитку країни була зумовлена слабкістю національної буржуазії, економічним та політичним пануванням великих земельних власників

6) Економічно-територіальна роздробленість країни

7) Відсутність єдиного внутрішнього ринку, єдиної грошової одиниці, нерозвиненість системи транспорту, зв'язку

Усі ці фактори засвідчували непридатність для практичного застосування в Німеччині рекомендацій класичної політичної економії, зорієнтованої на свободу зовнішньоекономічної діяльності і фритредерство. У пошуках альтернативи класичній політ економії виникла Німецька історична школа

На своєму шляху становлення та розвитку пройшла 2 етапи: стара (Рошер, Гільденбранд, Кніс), нова (Шмоллер, Бюхер, Брентано).

Попередником історичного напрямку був Ф.Ліст

Представниками старої історичної школи є Рошер і Кніс:

1)Виступали проти космополітичної політекономії Рікардо

2)Економіка окремих країн розвивається за власними законами, спираючись на почуття патріотизму, яке є більш щедрим, ніж егоїстичний індивідуалізм

3)Захищали приватну власність; поділ суспільства на робітників і керівництво; тільки еволюційний шлях розвитку вважали законним

4)Рошер підтримав теорію 3 факторів виробництва Сея

5)Вартість товару зводиться до його корисності

Нова історична школа (Шмоллер, Британо)

1)Виступили проти марксизму

2)Заперечували роль наукових абстракцій

3)Вважали, що господарське життя визначається природними, технічними та моральними факторами

4)Пропонували класовий мир, основою якого вважали профспілковий рух

5)Представники соціальної школи створили школу, в основі якої лежить етико-правових підхід до економічних явищ

6)Вихід з протиріч капіталізму вбачали в державному монополістичному регулюванні

7)Підтримували теорію цінності, причиною якої є корисність

8)На цінність впливає праця та інші фактори виробництва

Отже, Політична економія Німеччини тієї доби була пронизана ідеями національної єдності, характерними для всіх аспектів суспільного життя. Досягненням історичної школи було те, що вчені цієї шко­ли широко користувалися історичним та статистичним матеріалом, а також висновками конкретних економічних досліджень.