Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpory_na_50_balov_33__33__33__33__33_Prosto_su....doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.04.2019
Размер:
811.01 Кб
Скачать

26.Особливості господарського розвитку українських земель у 16-18 століттях.

У період з XVI по першу половину XVIII ст. український на­род існував без своєї держави, господарський розвиток українських земель визначався економічними системами Речі Посполитої та Мос­ковської держави, до яких вони належали. В Україні утвердилася панщинно-кріпосницька си­стема.

З'яви­лися величезні магнатські латифундії із сотнями сіл, міст, мі­стечок, тисячами господарств селян та міщан. Це були держави в державі, з якими мусили рахуватися королі, віддавати їм час­тину державних доходів..

Відбувається процес соціального розшарування селянства.

Зростає прошарок заможного селянства, яке займалося торговель­ним землеробством, промислами, використовувало найману пра­цю, проте розвиток капіталістичних відносин стримувався пану­ванням феодальних. Мануфактурне виробництво в Україні мало свої особ­ливості. Основними видами мануфактур були кріпосна та капіталістична мануфактури. У 1667р відбувся розподіл України: Правобережжя залишилося під владою Польщі, Лівобережна Україна - під Росією Особливо важливим етапом у формуванні певної структури народного господарства України стали роки правління Петра І. Він спрямовував свою політику щодо України на перетворення її у ринок збуту та сировинний придаток Росії. Великої шкоди петровська політика завдала українській торгівлі — як зовнішній, так і внутрішній. Дуже дошкульною для українського купецтва була й митна політика, внаслідок якої значно зросли митні збори на українські товари, а для деяких товарів вивіз на певний час зовсім заборонявся. У період правління Катерини II відбувається перетворення на кріпаків більшості насе­лення українських земель, скасовується гетьман­ство в Україні, знищується За­порізька Січ, законодавчо утверджується поділ українського суспільст­ва на стани. Для другої половини XVIII ст. характерним було: збільшення питомої ваги мануфак­тур, що використовували вільнонайману працю. Унаслідок трьох поділів Польщі (1772, 1793 та 1795 рр.) Пра­вобережна Україна увійшла до складу Російської імперії, а біль­шість західноукраїнських земель — Галичина, Північна Букови­на, Закарпаття — опинилися під владою Австрії. На цих землях тривали такі самі процеси, як і в Наддніпрянській Україні: обез­земелення селян, їх покріпачення, зростання експлуатації.

27.Економічні погляди В.Петті та П.Буагільбера. ( можно постмотреть еще у Таміли, але мені це сподобалось більше. Тому вирішуйте)))

Класична політекономія зародилась у Франції на поч. 18ст, прийшовши на зміну меркантилізму. Особливості економічного розвитку Франції позначилися на формуванні економічних поглядів Буагільбера:

- гостро критикує меркантилістів;

- джерело багатства – не обіг, а виробництво, зокрема в с/г;

- виступає проти державного втручання в економічне життя;

- розуміє об’єктивну суть економічних законів.

Теорія вартості.

- виділяє ринкову ціну і “істинну” вартість товару. - стоїть на позиціях еквівалентного обміну;

- для нормального ек. розвитку потрібен вільний обмін між галузями в-ва і відшкодування витрат виробників. Ці проблеми вирішуються міжгалузевим поділом праці за умов вільної конкуренції. Робочий час на одну одиницю товару за умов такого поділу і становить його “істинну” вартість;

- мета товарного в-ва – споживання, основну увагу звертає на споживчу вартість;

- висловлює думку про необхідність рівноваги в ринковій економіці.

Теорія грошей.

- бере за основу прямий товарообмін;

- гроші порушують природну рівновагу товарного обміну відповідно до “істинної” вартості;

- єдина корисна функція грошей – полегшення обміну – отже, золото і срібло можна замінити паперовими знаками.

Петті вважають засновником трудової теорії вартості. Він є засновником класич­ної політичної економії в Англії. Вартість Петті трактує з позиції пропорційного обміну, що визначається затратами праці на виро­бництво товарів і залежить від її продуктивності в різних галузях. Він використовує термін «природна ціна».

Вартість, на думку Петті, створює не будь-яка праця, а лише та, що витрачаєть­ся на видобуток золота і срібла. У нього немає чіткого розмежу­вання вартості й споживної вартості. А оскільки у виробництві споживної вартості бере участь не лише праця, а й природа, то Петті поширює її дію на створення вартості.

Заробітну плату він розуміє як ціну праці, величина якої визначається вар­тістю засобів існування. Він прихильник мінімальної заробітної плати, яка б забезпечувала лише фізіологічний прожитковий мі­німум, щоб примусити робітників працювати. Рента в Петті є продуктом праці, її величина — це різниця між вартістю сільсь­когосподарських продуктів і витратами виробництва. Процент Петті називає грошовою рентою» і визначає його як щось похід­не від ренти. Його величина залежить від розмірів земельної рен­ти і кількості грошей в обігу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]