- •Передмова
- •Розділ 1 Світова валютна система
- •Мета розділу:
- •Формування світової валютної системи
- •Європейська валютна система
- •Міжнародний валютний ринок
- •Валютний курс
- •Регулювання валютного курсу
- •Висновки
- •Література:
- •Розділ 2. Система міжнародних валютних розрахунків
- •Мета розділу:
- •2.1 Суть та особливості міжнародних розрахунків
- •2.2 Акредитивна форма розрахунків
- •Інкасова форма розрахунків
- •2.4. Інші форми та інструменти міжнародних розрахунків
- •Висновки
- •Література:
- •Розділ 3. Платіжний баланс
- •Мета розділу:
- •Економічна сутність платіжного балансу
- •Структура платіжного балансу
- •А. Поточні операції
- •Підсумок: а - Баланс поточних операцій
- •3.3 Чинники впливу на стан платіжного балансу
- •1. Нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція.
- •2. Циклічні коливання економіки.
- •3. Закордонні державні витрати, пов’язані з мілітаризацією економіки і військовими потребами.
- •4. Посилення міжнародної фінансової взаємозалежності.
- •5. Валютно-фінансові чинники.
- •6. Розвиток міжнародної торгівлі та зміни в ній.
- •7. Інфляція.
- •8. Торговельно-політична дискримінація окремих країн.
- •9. Надзвичайні обставини.
- •Висновки
- •Література:
- •Розділ 4. Світовий ринок золота.
- •Мета розділу:
- •4.1 Формування та розвиток світового ринку золота
- •4.2 Суб’єкти ринку та механізм торгівлі золотом
- •4.3 Міжнародний валютний фонд та інші міжнародні фінансові установи на ринку золота
- •4.4 Ринок золота України та перспективи його розвитку
- •Висновки
- •Література:
- •Розділ 5 Світовий ринок позичкових капіталів
- •Мета розділу:
- •Зміст світового ринку позичкових капіталів
- •5.2 Структура світового ринку капіталів
- •5.3 Види кредитних операцій
- •5.4 Вартість кредиту
- •5.5 Значення міжнародного кредиту
- •Висновки
- •Література:
- •Розділ: 6. Міжнародні банки і фінансові центри
- •Мета розділу:
- •6.1 Транснаціональні банки (тнб) – міжнародні фінансові посередники
- •6.2 Світові фінансові центри
- •6.3 Перебудова міжнародної фінансової системи
- •6.4 Небанківські фінансові структури
- •6.5 Міждержавні фінансові інститути
- •Висновки
- •Література:
- •Розділ 7. Світовий ринок цінних паперів
- •Мета розділу:
- •Основні інструменти фондового ринку
- •Найбільші світові фондові ринки
- •Первинне розміщення цінних паперів
- •Торгівля цінними паперами
- •Управління інвестиційним портфелем
- •Висновки
- •8.2 Страхування іноземних інвестицій
- •8.3 Основні інститути міжнародного валютно-фінансового страхування
- •Висновки
- •Література:
- •Розділ 9. Міжнародний валютний фонд
- •Мета розділу:
- •Мета створення фонду і його інституційна структура
- •Формування капітальних ресурсів мвф
- •9.3 Механізм надання кредитів
- •Висновки
- •Література:
- •Литература
Європейська валютна система
Європейська валютна система (ЄВС) є регіональною міждержавною валютною системою і представляє собою зону стабільних валютних курсів. Існує вона з 1979 року і включає три основних елементи: спільну рахункову грошову одиницю ЕКЮ, механізм валютних курсів і механізм кредитування. ЄВС – це угода про взаємні курси валют. Коливання курсу двостороннього валютного обміну допускалося з 2,25 до 15% в той чи інший бік. З виникненням загрози досягнення межі курсів певної валюти обов’язковою була інтервенція за рахунок взаємного надання центральними банками необмежених кредитів. Така форма короткострокового кредитування (на три місяці) дозволяла державам справитись з тимчасовим дефіцитом платіжного балансу. Інтервенція впливала не тільки на валютні курси, але й змінювала кількість грошей в обігу, тобто центральний банк, купуючи валюту іншої країни, скорочував її обсяг в країні-емітенті.
Створення ЄВС було стабілізувальним моментом по відношенню до цін і курсів в рамках ЄС, що сприяло формуванню єдиного ринку. Однак вона не вирішувала проблему проведення єдиної валютної політики. Практично німецька марка стала провідною валютою системи. Інші країни в своїй грошовій політиці вимушені були пристосовуватися до дій Німеччини. Виходом з цього положення було створення валютного союзу, який повинен був покласти край нерівності національних валют і проводити єдину валютну політику ЄС. В якості організаційної структури була використана модель Федеральної резервної системи США і здійснений перехід до єдиної валюти – ЄВРО. Це був якісно новий етап в розвитку світової грошової системи. Перехід до єдиної валюти був зумовлений такими причинами:
ринок ЄС може стати єдиним тільки за умови зникнення різних грошових систем, тобто “євро” стає базою для ринків товарів, послуг, капіталу і робочої сили, які склалися. Буде завершено формування єдиного спільного ринку з власним механізмом регулювання;
необхідність прискорення концентрації та централізації капіталу і посилення позицій європейських компаній. Знизяться накладні витрати як фірм, так і населення, пов’язані з обслуговуванням грошового обігу.
Процес руху до валютного союзу ЄС складається з трьох етапів:
до кінця 1993 року – лібералізація руху капіталів всередині ЄС та уніфікація економічних стандартів;
до кінця 1998 року – розробка юридичної бази і процедур системи центральних банків, установ Європейського валютного інституту;
до 30 червня 2002 року – перетворення Європейського валютного інституту в Європейський централізований банк і введення єдиної валюти.
З 1 січня 1999 року курси валют країн, які ввійшли в Євросоюз, були жорстко прив’язані до ЕКЮ за ринковим курсом, а потім один до одного перераховані в “євро”. Основним критерієм вступу до ЄВС є величина дефіциту бюджету, яка не повинна перевищувати 3% ВВП. Тільки Греція не відповідає цій вимозі. Крім того Великобританія, Данія і Швеція поки що відклали свій вступ до ЄВС.
Однак перехід до єдиної світової валюти є перспективою далекого майбутнього з важко прогнозованими результатами. Сьогодні існує багато ринків євровалют, які хоча і тісно взаємодіють один з одним, але залишаються роздробленими.
Створення єдиної валютної системи в межах Європейського Союзу (ЄС) є прикладом переважання інтернаціонального мислення над національним. Подолання фінансової роздробленості Європи прискорює процес концентрації виробництва і капіталу, ослаблює її залежність від монополії долара та посилює конкурентоспроможність національних економік.