
- •1.Цільові характеристики виробничих систем
- •2.Актуальність оптимального планування виробництва
- •3.Використання економетричних методів в моделюванні.
- •4.Особливості застосування методу моделювання в прогнозуванні соціально-економічного розвитку.
- •5. Обгрунтування моделей попиту і споживання.
- •6. Класифікація моделей
- •7. Етапи моделювання
- •8.Моделювання економічних процесів
- •9.Задачі оптимального використання невзаємозамінних ресурсів
- •Задачі оптимального використання взаємозамінних ресурсів
- •11. Задача про призначення
- •12. Асортиментна задача
- •13.Задача календарного планування
- •14. Задача виробничого планування.
- •15.Задачі оптимального розкрою матеріалів.
- •16. Економічна інтерпретація двоїстих оцінок
- •17.Властивості Функції корисності
- •18. Рівняння Слуцького
- •19. Неокласична задача фірми
- •Для цього необхідно, щоб виконувались умови Куна—Теккера:
- •20.Особливості моделювання задачі розміщення виробництва
- •21. Варіантна постановка здачі розміщення виробництва
- •22. Однопродуктова задача оптимального розміщення виробництва.
- •23.Однопродуктова задача розміщення виробницва з нелінійною цільовою функцією та особливості її розв`язування
- •24.Багатоетапна задача розвитку і розміщення виробництва
- •25. Багатопродуктова задача розміщення виробництва.
17.Властивості Функції корисності
Нехай
х=(х1,…,хn)
– вектор споживчих товарів, що їх придбав
споживач за певний термін. Простір
товарів – це множина різноманітних
наборів товарів х з невід’ємними
координатами. Припускається гіпотеза,
що споживач має пріоритети на певній
підмножині простору товарів: Х с {х:
х≥0}. Це означає, що для кожної пари х є
Х, у є У має місце одне з відношень:
- набір х привабливіший за у,
– набір у привабливіший за набір х,
– обидва набори еквівалентні. Теорема
Дебре: Якщо множина Х зв’язана без дір
, а відношення переваг неперервні, то
функція корисності існує. Переваги
споживача можна подати у формі індикатора
переваг, тобто такої функції корисності
u(x),
що з
випливає u(x)>u(y),
a
з
випливає u(x)=u(y).
Властивості
функції корисності:
1)
– зі зростанням споживчих благ корисність
зростає, 2)
невеликий приріст блага за його початкової
відсутності різко збільшує корисність;
3)
– зі зростанням споживання блага
швидкість зростання корисності
зменшується, ця умова зазвичай
використовується у більш широкому
трактуванні як матриця Гессе; 4)
– коли дуже великий обсяг блага, його
подальше зростання не призводить до
зростання корисності.
18. Рівняння Слуцького
Задача споживача полягає у виборі наборів товарів та послуг при заданому відношенні переваги(функції корисності) і бюджетному обмеженні, яке відносить споживача до деякої підмножини простору товарів.
-
ціна і-го товару, і=1,n
І – дохід споживача
х – вектор товарів з простору С
U(x)
max
(1)
Запишемо функцію Лагранжа:
L=U(
(2)
(3)
Розв’язавши
систему (3) отримуємо (
при
чому
,
але якщо строго менше, то
=0;
,
якщо строго більше, то
.
,
якщо
,
тобто відношення граничної корисності
до ціни має бути однаковим для всіх
закуплених товарів.
(4)
Умови другого порядку для задачі (1) буде обернена матриця Гессе:
Умови полягають у тому, що останні n-1 головних мінорів повинен змінити знак. Ці умови виконуються, оскільки матриця є від’ємновизначеною.
Отже, розв’язком задачі (1) буде функція:
функція від ціни і від доходу.
Запишемо умови першого порядку для оптимального розв’язку і отримуємо:
(5)
Показники
можна отримати якщо продиференціювати
цю n+1тотожність
за параметрами
1). Дослідимо вплив зміни доходу, диференціюємо систему (5) по І:
=0
Запишемо у векторно-матричній формі:
2). Розглянемо вплив зміни ціни на один товар, диференціюємо по р:
,
де
– символ
Кронекера, який дорівнює 1, якщо j=l
і
дорівнює 0, якщо j≠l
E- одинична матриця.
3). Розглянемо вплив компенсованої зміни ціни при якій дохід компенсується таким чином, що корисність залишається незмінною.
-
зміна ціни, коли дохід був компенсований
до поки не змінилася ціна.
Матрична форма:
(6)
(6)- це основне матричне рівняння теорії споживання.
Розв’язуємо рівняння (6):
Де
-
коефіцієнт спадання граничної корисності
грошей.
(7)
(8)
(9)
(10)
(10)- це рівняння Слуцького.
-
загальний ефект від впливу ціни на попит
-
плив заміни, тобто компенсованої зміни
ціни на попит
-
вплив зміни доходу на попит.