Вказівки до виконання контрольної роботи

Контрольну роботу студент виконує індивідуально в письмовій формі.

Варіант контрольної роботи студент вибирає за першою літерою свого прізвища (див. таблицю).

Перша літера прізвища студента Номер варіанта контрольноїроботи

А,Б 1

В,Г 2

Д,Е,Є 3

Ж,З 4

И,І,Ї,Й,К 5

Л,М,Н 6

О,П,Р 7

С,Т,У 8

Ф,Х,Ц,Ч 9

Ш,Щ,Ю,Я 10

Контрольна робота складається:

- з теоретичного завдання, виконанню якого має передувати вивчення студентом рекомендованих спеціальних літературних джерел, законодавчих та підзаконних актів, узагальнень судової, господарської, прокурорської практики, практики органів державної влади і місцевого самоврядування застосування законодавства у сфері інтелектуальної власності;

- з практичного завдання, де необхідно вирішити наведену ситуацію опираючись на діюче законодавство у сфері інтелектуальної власності.

Варіанти контрольних робіт

Варіант 1

1. Поняття та зміст інтелектуальної власності.

2. Правова охорона корисної моделі.

3. Судовий захист прав інтелектуальної власності.

4. Задача

Даниленко звернувся до суду з позовом до видавництва “Радуга” з вимогами припинити виробництво і розповсюдження книги “Життя тварин” та просив суд вилучити у відповідача примірники книги, а також стягнути з видавництва понесені збитки. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він, як автор цієї книги, права на її відтворення і розповсюдження видавництву “Радуга” не надавав.

Представник видавництва “Радуга” проти позову заперечував та пояснив, що авторських прав Даниленка видавництво не порушувало, оскільки тиражувало та розповсюджувало книжки на умовах договору з видавництвом “Цікавий світ”, яке надало йому права на перевидання даного твору.

У суді було встановлено, що Даниленко видав видавництву “Цікавий світ” невиключну ліцензію на відтворення і розповсюдження цієї книжки. Останнє вирішило, що воно здобуло виключні авторські права і вказало на всіх примірниках знак “копірайт”, після якого зазначалося найменування видавництва.

Чи є правомірними дії видавництва “Цікавий світ” та видавництва “Радуга”? Як слід вирішити справу?

Варіант 2

1. Загальна характеристика основних теорій у сфері інтелектуальної власності.

2. Права виконавців та їх зміст.

3. Винахід як об’єкт інтелектуальної власності.

4. Задача.

2. Акціонерне товариство “Владібор” на комерційній основі здійснювало розповсюдження на дискетах комп’ютерної програми для автоматизації бухгалтерського обліку “Влад”. Товариство з обмеженою відповідальністю “Парус” звернулося до суду з позовом до АТ “Владібор”, в якому просило припинити продаж даної продукції та стягнути з відповідача компенсацію за порушення авторських прав. Свої вимоги ТОВ “Парус” мотивувало тим, що воно є розробником цієї програми і як такий розповсюджує програму під назвою “Парус”, а АТ “Владібор” вкрало програму та поширює її під іншою назвою. Представники ТОВ “Парус” стверджували, що програма “Влад” містить явну подібність з програмою “Парус”, і висловили думку про те, що опис та тексти програми були скопійовані.

АТ “Владібор” проти висунутих вимог заперечувало, посилаючись на те, що програма “Влад” була розроблена її співробітником Петровим. Авторські права на цю програму зареєстровані 30.05.2004р. в Агентстві з авторських та суміжних прав на його ім’я, після чого Петров передав права на розповсюдження програми АТ “Владібор”.

Судова експертиза встановила, що програми “Влад” та “Парус” являють собою один і той же програмний продукт під різними назвами і мають неістотні відмінності. З представлених до суду письмових доказів (договорів ТОВ “Парус” зі своїми замовниками–користувачами програми) з’ясувалося, що програмний продукт “Парус” реалізовувався ТОВ “Парус” починаючи з квітня 1993р.

Чи має місце порушення авторських прав ТОВ “Парус”? Яке рішення повинен прийняти суд?

Варіант 3

1. Види інтелектуальної власності.

2. Об’єкти авторських прав та їх загальна характеристика.

3. Компонування інтегральної мікросхеми як об’єкт інтелектуальної власності.

4. Задача.

Погуляєв звернувся до суду з позовом до ТОВ “НАК” та Єрьоменко про захист авторських прав. У позові він просив заборонити тиражування, розповсюдження аудіокасет, на яких були записані моноспектаклі позивача, а також вилучити та знищити усі примірники з торгового обігу та стягнути з відповідачів компенсацію за порушення авторського права у розмірі 7000 грн. і моральну шкоду у розмірі 700 грн. Позивач мотивував свої вимоги тим, що він є автором усних творів, зафіксованих на касетах, володіє виключними правами відносно їх використання та нікому цих прав не передавав.

Під час розгляду справи було встановлено, що ТОВ “НАК” виготовило 500 примірників аудіокасет із записом моноспектаклів Погуляєва. На касетах були розміщені знаки охорони авторських прав та суміжних прав із зазначенням їх володільця - ТОВ “НАК”. Представники відповідача пояснили, що ці записи були випущені на замовлення Єрьоменко, який передав їм оригінал фонограми та видав дозвіл на відтворення її примірників. Частина касет (250 примірників) була передана ТОВ “НАК” в якості оплати за тиражування фонограми з правом їх розповсюдження. У суді Єрьоменко пояснив, що авторських прав Погуляєва він не порушував, а запис усних творів, які передавалися в радіоефірі, зробив самостійно на власній апаратурі. Тому він вважає себе виробником фонограми і особою, що має суміжні права на її використання.

Як слід вирішити справу? Чи є в даному випадку порушення авторських прав? За яких умов охороняються суміжні права виробників фонограм?

Варіант 4

1. Держава як володілець прав інтелектуальної власності.

2. Майнові права автора.

3. Раціоналізаторська пропозиція як об’єкт права інтелектуальної власності.

4. Задача.

Редакція газети "Відомості сьогодення" пред'явила до ТОВ «Інформ» позов про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав. Підставою для звернення до суду було розміщення на сайті відповідача в мережі Інтернет матеріалу, що був опублікований у газеті позивача. Майнові авторські права на цей матеріал були передані редакції газети автором надрукованої статті Тихим на підставі авторського договору. У зв'язку з цим позивач вважає свої авторські права порушеними і вимагає від ТОВ "Інформ" компенсації в розмірі 10000 грн.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи це тим, що розміщення матеріалу на сайті у системі мережі Інтернет не є використанням твору, оскільки воно не належить ні до відтворення, ні до показу, ні до сповіщення твору, у зв'язку з чим не потребує дозволу особи, яка має авторське право.

Чи має редакція авторські права на опубліковану статтю?

Чи вірні доводи відповідача?

Вирішить справу.

Варіант 5

1. Теорії права інтелектуальної власності.

2. Особисті немайнові права автора.

3. Види ліцензійних договорів та їх загальна характеристика.

4. Задача.

Лавренко у березні 2004 р. звернулась до місцевого суду з позовом до рекламно-інформаційної компанії “Одекс”. За матеріалами справи Лавренко працювала у цій компанії головним редактором і директором проекту по випуску довідника “Будівельні компанії Києва”. Довідник був виданий “Одекс” двічі: один раз за часи праці Лаврінко у компанії у квітні 1999р., а вдруге - після її звільнення – у січні 2004р. Позивачка вважає, що саме вона є автором довідника, оскільки вона збирала, обробляла матеріали, покладені в його основу, створила назву та інші складові довідника. Крім того, ця робота не входила до її службових обов'язків як головного редактора і директора проекту. За трудовим договором вона зобов'язана була організовувати роботу творчого колективу та видавничого процесу. Після звільнення Лавренко зареєструвала свої авторські права у Державному департаменті інтелектуальної власності і отримала свідоцтво. На підставі цього позивачка вимагала:

визнати за нею авторські права на довідник;

зобов'язати відповідача припинити використання її твору у довіднику 2004р, який був виданий без її згоди;

сплатити авторську винагороду за використання довідника в обох виданнях -1999р і 2004р.

відшкодувати моральну шкоду.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивачки, зазначив, що, по-перше, із Лавренко не було укладено авторську угоду, в якій би визначалась авторська винагорода. По-друге, позивачка отримувала заробітну плату, а створення довідника було головною умовою прийняття її на роботу.

Чи правомірні вимоги позивача? Вирішіть справу.

Варіант 6

1. Правонаступники прав інтелектуальної власності.

2. Об’єкти суміжних прав.

3. Товарний знак як об’єкт права інтелектуальної власності.

4. Задача.

Приватний підприємець Міщенко, отримавши патент на винахід «Пристрій для виготовлення морозива», виготовив партію таких пристроїв. Частину з них він продав ТОВ “Пошук”, а інші почав використовувати у своїй діяльності. Довідавшись, що ТОВ “Пошук” продало два пристрої без дозволу патентовласника іншим особам, Міщенко заявив позов про визнання цих договорів недійсними у зв’язку з порушенням його прав і стягнення плати за використання тих пристроїв, що залишилися у ТОВ “Пошук”. У випадку невиконання його вимог він погрожував забрати усі передані ним пристрої, що змусить ТОВ “Пошук” відмовитися від прибуткового бізнесу по виготовленню морозива.

ТОВ “Пошук” вважає дії Міщенко неправомірними, хоча і не бачить загрози для своєї підприємницької діяльності, оскільки може придбати такі ж пристрої у АТ “Світанок”, яке виготовляє і реалізує їх на території Росії у м. Бєлгороді.

Міщенко звернувся до АТ “Світанок” з вимогою припинити незаконні дії і відшкодувати йому завдані збитки. Керівництво АТ “Світанок” вважає, що виключні права Міщенко не поширюються на територію Росії, тому вони можуть вільно використовувати його винахід.

Проаналізуйте ситуацію. Які права має патентовласник? Що таке «вичерпання прав патентовласника»? Чим відрізняється право на винахід від права на матеріальний носій, у який втілено винахід?

Варіант 7

1. Поняття правового захисту прав інтелектуальної власності.

2. Права виробників фонограм та їх зміст.

3. Сорти рослин і породи тварин як об’єкти права інтелектуальної власності.

4. Задача.

При виконанні трудових обов’язків працівник Шеремет створив винахід “Пристрій для виміру електроструму”. Вважаючи, що йому належать особисті немайнові і майнові права інтелектуальної власності, він подав заявку з метою отримання охоронного документу на зазначений об’єкт. Довідавшись про це, роботодавець, оскільки в трудовому договорі не було вирішено питання розподілу прав на створені винаходи, звернувся до юриста з проханням дати роз’яснення, які права він має на цей об’єкт і яким чином він може їх реалізувати та захистити.

Дайте аргументовану відповідь. Який винахід визнається службовим? Як розподіляються права між працівником і роботодавцем на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору?

Варіант 8

1. Американська система права інтелектуальної власності.

2. Права організацій мовлення та їх зміст.

3. Юридична відповідальність за порушення законодавства у сфері інтелектуальної власності.

4. Задача.

ТОВ “Альфа” у квітні 2003 р. отримало патент на промисловий зразок “Поліетиленова плашка” (дата подачі заявки – вересень 2002 р.) і почало їх виробництво з метою використання для розливу і продажу безалкогольних напоїв. Довідавшись, що АТ “Омега” виробляє такі ж поліетиленові пляшки, ТОВ “Альфа” звернулося до нього з позовом про припинення дій, які порушують права на промисловий зразок. АТ “Омега” проти позову заперечувало, оскільки такі поліетиленові пляшки вони в невеликих масштабах випускають ще з червня 2001 р., і пояснило, що з липня 2002 р. проводять серйозні підготовчі дії з метою випуску такої продукції в значних масштабах.

ТОВ “Альфа” з такою аргументацією не погодилося і вимагає або припинити використання промислового зразка, або укласти ліцензійний договір.

Проаналізуйте ситуацію. Що таке право попереднього користувача? Чи можна передати це право ін­шим особам?

Які дії може застосувати АТ “Омега” з метою захисту своїх прав? Чи були підстави для видачі охоронного документу на промисловий зразок?

У яких випадках існує потреба отримувати ліцензію на використання об’єкту патентного права? Які є види ліцензій?

Варіант 9

1. Поняття та засоби охорони суміжних прав.

2. Суб’єкти права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію.

3. Правова характеристика промислового шпигунства та підкупу покупців конкурента.

4. Задача.

На ринку України з’явився у продажу апельсиновий напій “ФАНТАзія”, розлитий у пластикові прозорі пляшки, виробником якого є СП “Логос”. Довідавшись про це, компанія “Кока-Кола” звернулася до СП “Логос” з позовом про припинення порушення прав інтелектуальної власності і відшкодування завданих збитків. Свої вимоги вона аргументувала тим, що домінуючою частиною назви напою “ФАНТАзія”, розташованої на етикетці напою у дві строки, є слово “ФАНТА”, і лише уважно придивившись до етикетки, можна розгледіти іншу частину “зія”, виконану маленькими буквами у другій строчці.

СП “Логос”, не вбачаючи у своїх діях порушень прав інших осіб, позовні вимоги не визнало, а подібний дизайн етикетки пояснило зручністю читання і розміщення назви напою на пляшці. До того ж СП “Логос” вирішило зареєструвати знак “ФАНТАзія” і подало заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності з метою отримати охоронний документ.

Компанія “Кока-Кола” вважає, що ніхто не може отримати право інтелектуальної власності на знак “ФАНТАзія” для безалкогольних напоїв, оскільки знаки “Fanta” і “Фанта” зареєстровані на території України.

На думку патентного повіреного, до якого звернулися за консультацією, торгівельна марка Компанії “Кока-Кола” підлягає охороні на території України навіть без реєстрації, оскільки апельсиновий напій “Фанта” реалізується на ринку України з 1996 р.

Яке рішення повинен прийняти суд? Які дії визнаються порушенням права на торгівельну марку? Які існують способи захисту порушених прав?

Чи змінилося б рішення, коли б СП “Логос” використовувало знак “ФАНТАзія” чи “ФАНТА” для тканини?

Варіант 10

1. Порядок та умови патентування сортів рослин та порід тварин.

2. Право слідування та терміни охорони авторських прав.

3. Правова характеристика недобросовісної реклами та демпінгу.

Назва мінеральної води «Боржомі» включена Патентним відомством Грузії до переліку географічних зазначень Грузії. Міністерство охорони навколишнього середовища і природних ресурсів Грузії видало АТ «Орієнтир» генеральну ліцензію строком до 2007 р. на розлив «Боржомі» і на використання найменування «Боржомі» для промислової експлуатації Боржомських джерел міне­ральної води, а дванадцять підприємницьких товариств Грузії отримали тимчасові ліцензії без права їх передачі іншим підприємцям.

На території м. Харкова один з хлібокомбінатів використовує позначення «Боржомі» на етикетках своїх хлібобулочних виробів, а товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Джерело» випускає мінеральну воду «Боржомі». Анти­монопольний комітет України вважає, що ТОВ «Джерело» своїми діями вводить споживача в оману відносно дійсного місця добування і розливу цієї мінеральної води і, особливо, відносно її лікувальних властивостей. З точки зору ТОВ «Джерело» оскільки в Україні відсутня торговельна марка «Боржомі», то його дії не суперечать чинному законодавству України. До того ж ТОВ «Джерело» подало заявку на отримання у встановленому законом порядку охоронного документу на торговельну марку “Боржомі”.

Як повинна бути вирішена ця справа? Як співвідносяться між собою географічне зазначення і торгівельна марка?

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна

1. Цивільний кодекс України // ВВР України. — 2003.

2. Закон України “Про авторське право і суміжні права” // ВВР України. — 1994. — № 13. — Ст. 6 .

3. Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” // ВВР України. — 1994. — № 7. Ст. 32.

4. Закон “Про охорону прав на промислові зразки” // ВВР України. — 1994. — № 7. Ст. 34.

5. Закон України “Про географічні назви” вiд 31.05.05 № 260 -IV.

6. Інструкція щодо підготовки опису до патенту на винахід (корисну модель) до публікації вiд 17.11.94№ 132: Зареєстровано Мін’юстом України вiд 27.12.9 № 319/529.

7. Наказ “Про затвердження Інструкції про порядок ознайомлення з матеріалами заявки на винахід (корисну модель) та відомостями, що занесені до Державного реєстру патентів України на винаходи і Державного реєстру патентів України на корисні моделі” вiд 09.03.95№45. Зареєстровано Мін’юстом України вiд 21.03.95 № 76/612.

8. Наказ “Про затвердження Порядку розгляду заявки на ви-нахід (корисну модель)” вiд 29.11.96 №244: Зареєстровано Мін’юстом України вiд 20.12.96 № 730/1755.

9. Андрощук Г. К., Работягова Л. I. Патентне право: правова охорона винаходів. Навч. посіб. — К.: МАУП, 1999.

10. Варфоломеева Ю. А. Интеллектуальная собственность в условиях инновационного развития: Моногр. — М.: Ось-89, 2006. — 144с.

11. Гражданское право: В 2 т. Т. II. Полутом 1: Учебник /Отв. ред. проф. Е. А. Суханов — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: БЕК, 2000. — 704с.

12. Гришаев С. П. Интеллектуальная собственность: Учеб. пособие. — М.: Юность, 2003. — 238 с.

13. Дзера І. О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — 256 с.

14. Довгерт А. С. Байбарза В. І. Охорона авторських прав. — К.,1987. —48 с.

15. Дробязко В. С., Дробязко Р. В. Право інтелектуальної власності: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 512 с.

16. Охорона інтелектуальної власності в Україні / С. О. Довгий, В. О. Жаров, В. О. Зайчук та ін. — К.: Форум, 2002. —320 с.

17. Панкеев И. А. Авторское право: Курс лекций. — М.: ВК,2005. — 270 с.

18. Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України: Навч. посіб. для студ. юрид. вузів і фактів. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 336с.

19. Право інтелектуальної власності в Україні: Підручник / За ред. О. А. Підопригори. — К., 2002.

20. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / Д. В. Боброва, О. В. Дзера, А. С. Довгерт та ін.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — Кн. 2 — 784с.

21. Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є. О. Харитонова, О. М. Калітенко. — Одеса, 2003. — 856 с.

22. Цивільний кодекс України: Наук.-практ. коментар: У 2 ч. /За заг. ред. Я. М. Шевченко. — К.: Ін Юре, 200 . — Ч.2. —896 с.

Додаткова

23. Абельдяев Л. С., Лагутин А. Ф. Защита прав изобретателей и рационализаторов. — М.: Юрид. лит., 1987.

24. Авторское право и смежные права / Авт. аналит. текста и сост. И. В. Попова; Под ред. Чигира В. Ф. — Минск: Амалфея, 1999.—448 с.

25. Азбука авторского права: Пер. с англ. –М.: ЮНЕСКО, 1982. - 232 с.

26. Азимов Ч. Н. Договорные отношения в области научно-технического прогресса.— Xарьков, 1981. — 136 с.

27. Азимов Ч. Н. Основы патентного права Украины. — Xарьков, 1994.

28. Антимонов Б. С., Флейшиц Е. А. Авторское право. — М.: Юриздат, 19 7. — 268 с.

29. Антимонов Б. С., Флейшиц Е. А. Изобретательское право. —М.: Юриздат, 1960. – 228 с.

30. Бакай І. М., Костицький В. В. Захист авторських і суміжних прав. — К., 1997. — 52 с.

31. Батурин Ю. М. Проблемы компьютерного права. — М.,1991.

32. Богуславский М. М. Международная охрана промышленной собственности (Парижская конвенция). — М.: ЦНИИПИ, 1967.

33. Богуславский М. М. Патентные вопросы в международных отношениях.— М., 1962.

34. Богуславский М. М., Червяков И. В. Международное сотрудничество в области охраны промышленной собственности. — М.:ЦНИИПИ, 1972.

35. Боденхзаузен Г. Парижская конвенция по охране промышленной собственности: комментарий. — М., 1977.

36. Дворянкин О. А. Защита авторских и смежных прав. Ответственность за их нарушение. Уголовно-правовой аспект /Предисл. Э. П. Гаврилова. — М.: Весь мир, 2002. —464с.

37. Дрішлюк А. І. Агентський договір: цивільно-правовий аспект: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03. — Одеса, 2003.

38. Жуков В. И. Правовая охрана объектов научно-технического творчества: Учеб. пособие. — Харьков 1983.

39. Загороднюк А. Н. Міжнародний захист авторського права. — К., 1997. — 152 с.

40. Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика. — К., 1999. — Т. 1. Право интеллектуальной собственности.

41. Калятин В. О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права): Учебник для вузов. — М.: НОРМА;ИНФРА-М., 2000. —480 с.

42. Кузнецов М. Н. Охрана результатов творческой деятельности в международном частном праве. — М., 1988.

43. Ланцик Д. Авторское право и смежные права: Пер. с фр. — М.: ЮНЕСКО, 2002. — 788 с.

44. Линет Оуэн. Приобретение и продажа авторских прав на литературные произведения. — М.: Статут, 2000. –216 с.

45. Матвеев Ю. Г. Международная охрана авторских прав. — М., 1987.

46. Международное сотрудничество в области охраны промышленной собственности. — М.: ВНИИПИ, 1991.

47. Право интеллектуальной собственности: Конспект лекций в схемах /Ред.-изг. Д. И. Платонов. — М.: Приор, 1999. —114с.

48. Селіванов М. В. Захист права на комп’ютерні програми (авторсько-правовий аспект): Дис. ... канд. юрид. наук. — Х.,2002.

49. Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской федерации: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. — М.:Проспект, 1999. — 752 с.

50. Чобіт О. А. “Ноу-хау” та договір на його передачу: Автореф.дис. ... канд. юрид. наук. — Х., 1994.

51. Шишка Р. Б. Правова охорона інтелектуальної власності: авторсько-правовий аспект. —X., 2002. — 354с.

52. Яркіна Н. Є. Суміжні права в авторському праві: Автореф.дис. … канд. юрид. наук. — Х., 2000.