- •2. Основні положення ергономіки
- •3. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища
- •5. Дія шуму і вібрації на організм людини
- •6. Вражаючі, шкідливі та небезпечні фактори навколишнього середовища.
- •7. Ризик як оцінка небезпеки.
- •8. Концепція прийнятного ризику.
- •9. Складові частини біосфери (атмосфера, гідросфера, літосфера) та їх значення в життєдіяльності людини
- •10. Органи чуття як складова частина аналізатора.
- •11. Психофізіологічний закон Вебера-Фехнера.
- •12)Безпека харчування і водопостачання
- •13. Оцінка сучасного радіаційного стану в Україні
- •14. Природні і штучні джерела іонізуючого випромінювання
- •15. .Вплив електричного струму на організм людини
- •16. Вплив ядерного випромінювання на організм людини.
- •17. Зміст поняття «катастрофа», «надзвичайна ситуація», «надзвичайний стан»
- •18. Характеристика природних небезпек
- •19. Характеристика техногенних небезпек
- •20. Характеристика метеорологічних небезпек
- •21. Характеристика топологічних стихійних лих
- •22. Характеристика надзвичайних ситуацій природного походження.
- •23. Характеристика надзвичайних ситуацій за причинами їх виникнення
- •24. Характеристика тектонічних катастроф
- •25. Характеристика техногенних аварій
- •26.Характеристика соціально-політичних надзвичайних ситуацій.
- •27.Особливості аварій на транспорті.
- •28.Характеристика радіаційного стану на Україні після аварії на Чорнобильській аес
24. Характеристика тектонічних катастроф
Тектонічні катастрофи: землетруси, моретруси, виверження вулканів.
Історія знає трагічні землетруси, які завдали великого лиха.
Землетруси — підземні поштовхи у земній корі або верхній частині мантії, які спричиняють коливання земної поверхні, її дефорамацію або руйнування інженерних споруд.
Землетрус – один з найстрашніших видів стихійного лиха, який супроводжується людськими жертвами. В європейських країнах для визначення інтенсивності землетрусів використовується 12-бальна шкала MSK-64. Умовно землетруси за цією шкалою поділяються на:
• слабкі — 1-3 бали;
• помірні — 4 бали;
• достатньо сильні — 5 балів;
• дуже сильні — 7 балів;
• руйнуючі — 8 балів;
• спустошуючі — 9 балів;
• знищуючі — 10 балів;
• катастрофічні — 11 балів;
• дуже катастрофічні — 12 балів.
Інтенсивність землетрусу — це міра величини стану ґрунту. Визначається вона ступенем зруйнувань будинків, споруд, характером зміни земної поверхні. Підземні поштовхи, удари і коливання поверхні землі, звичайно, охоплюють великі території. При сильних землетрусах порушується цілісність ґрунту, руйнуються будинки і споруди (мости, шляхи), виходять з ладу комунально-енергетичні мережі (водопровідні каналізація, газ, електрика, опалення). На Земній кулі щороку виникає понад 100 землетрусів, які призводять до різних руйнувань і загибелі людей. Виникають землетруси несподівано, і хоча головний поштовх продовжується кілька секунд, його наслідки є трагічними. Землетруси бувають тектонічні, вулканічні, обвальні та інші. Моретруси і землетруси можуть виникати також внаслідок падіння метеоритів або зіткнення нашої планети з іншими космічними тілами.
Найчастіше бувають тектонічні землетруси. Особливістю цього стихійного лиха є те, що руйнуються будівлі і споруди, виникають гірські обвали, лавини, інколи запруджуються річки. Так, наприклад, 6 жовтня 1948 року о 1 год. 12 хв. землетрус в Ашгабаді (Туркменія) силою до 10 балів призвів до загибелі 100 тисяч людей (із 130 тис. жителів, які проживали в Ашгабаді). Уціліло лише декілька будинків.
Кожен рік у світі стається більше 57 тисяч землетрусів: один над потужний (вище 8 балів); 18 — від 6 до 6,9 балів (дуже потужні -J від 6 до 8 балів); 800 — від 5 до 5,9; 6200 — від 4 до 4,9; 49 тисяч -J від 3 до 3,9 балів.
Надпотужні та потужні землетруси сейсмографи фіксують по всьому світу, незалежно від географії стихії. Решта землетрусів вважаються слабкими або невідчутними на поверхні і практично не завдають ніякої шкоди. Крім наземних землетрусів бувають ще й підводні, океанічні. Наслідком таких землетрусів є дуже потужні цунамі.
Якщо передбачається землетрус, то необхідно продумати свої дії за різних обставин — вдома, на роботі, на вулиці, в магазині, театрі і т.п. Визначити найбільш безпечні місця в квартирі, на роботі, де можна перечекати поштовхи. Це можуть бути прорізи капітальних стін, кути, утворені капітальними стінами, місій біля колон і під балками каркасу будівлі. Закріпити шафи, етажерки, полиці, стелажі. Меблі розташувати так, щоб у випадку їх падіння вони не загородили вихід і не закрили двері. З полиць, шаф забрати важкі речі, посуд і все, що може впасти і нанести травму. Надійно закріпити люстри та інші освітлювальні прилади. Ємкості, в яких зберігаються отруйні рідини і горючі речовини, винести з квартири. Спальні місця необхідно розташувати на віддалі від великих вікон, скляних перегородок. Над ліжками і диванами не повинно бути тяжких картин, полиць та інших предметів.
Запас консервованих продуктів та води потрібно розрахувати на перші 3-5 днів. Все це покласти в рюкзак і зберігати його на видному місці. Аптечку першої медичної допомоги з набором перев'язочних засобів, а також документи, гроші, електричний ліхтарик, сірники, відро з піском і вогнегасник тримати біля себе. Необхідно пам'ятати, де і як вимкнути електрику, перекрити воду і газ. Якщо є присадибний будинок або гараж, то підготувати їх для тимчасового перебування в перші дні після землетрусу. Для цього в них зробити запас продуктів харчування, одягу, взуття, води. Доцільно мати постільні речі і аптечку. Радіотрансляція повинна бути постійно включена. Необхідно потренуватись в наданні медичної допомоги при переломах, кровотечі та ін. Дії при землетрусі
Якщо землетрус застав вас в будинку, найкраще протягом 15-20 сек. вибігти на відкриту місцевість. Небезпечно стояти поблизу будівель, високих стін. Не створюйте давку у дверях. Не користуйтесь ліфтом — він може застрягти. Якщо неможливо вибігти на вулицю, сховайтесь у відносно безпечному місці - відчиніть двері і станьте у дверний отвір. Можна сховатися під стіл, в шафу. Лице закрити руками, щоб не поранитись склом, посудом, картинами, світильниками. У всіх випадках триматись подалі від вікон, скляних перегородок. Найбільш безпечне місце біля капітальних стін. Якщо підземні поштовхи застали вас на вулиці — відійдіть далі від будівель, ліній електропередач. Не торкайтесь обірваного дроту — він може бути під напругою. Якщо ви на автомобілі або іншому транспорті, ліпше зупинитись і залишатись на місці до кінця поштовхів землі. В автобусі не потрібно бити вікна, рватись до дверей, робити паніку. Водії автобусів, трамваїв, тролейбусів повинні зупинити свій транспортний засіб і відчинити двері.
Після сильного землетрусу по можливості надати медичну допомогу людям, які її потребують і вивільнити людей, які опинилися в невеликих завалах. Обов'язково увімкнути радіотрансляцію, радіоприймач, телевізор і прослухати вказівки і рекомендації штабу цивільної оборони. Потрібно перевірити електропроводку, якщо є пошкодження — відремонтувати або вимкнути електрику в цеху, квартирі, перевірити справність водо-та газопостачання. Забороняється користуватись відкритим вогнем. При переміщенні триматись подалі від напівзруйнованих будівель і ні в якому разі не заходити в них. Необхідно пам'ятати, що після першого поштовху може бути другий і третій поштовх. Вони можуть бути через кілька годин, а інколи і діб.
Вулкан — геологічне утворення, що виникає над каналами і тріщинами в земній корі, по яких на поверхню викидаються лава, попіл, гарячі гази, пари води й уламки гірських порід. Звичайно мають конічну форму, з воронкоподібним заглибленням на вершині, називаним кратером. Деякі вулкани, наприклад, Стромболі і Везувій в Італії, вивергаються з вибухом, несучи великі руйнування, інші ж, наприклад, на Гаваях, «тихі»: лава просто піднімається по кратеру і переливається через край.
Залежно від складу і в'язкості продуктів виверження розрізняють конусо- та куполоподібні, щитові й масивні вулкани. Основною причиною виверження вулкана є тиск газів у магмі. Вулкани поділяють на діючі (виверження чи прояви діяльності мали місце за останні 3500 років), потенційнодіючі (виверження 3500—13500 років тому), умовно згаслі (зберегли свої зовнішні форми) і згаслі.
Щорічно на Землі спостерігається близько 50 вивержень вулканів. Залежно від форми підвідних каналів розрізняють вулкани центральні й тріщинні, за глибиною магматичних вогнищ — мантійного (30—70 км і більше), корового (5—45 км) і мішаного живлення. Вулкани частіше за все розташовані в тектонічно активних областях, найбільше їх — на острівних дугах і в горах.
Всього на Землі відомо понад 1340 вулканів, з них близько 950 діючих. На думку деяких дослідників, найбільшим вулканом Землі є Єллоустонський (шт. Вайомінг, США), який належить до згаслих (останнє потужне виверження відбулося 600 тис. р. тому). Але за останні 100 років зафіксовано підняття центру кальдери цього вулкана на 8 м, що свідчить про збільшення внутрішнього тиску.