Контрольна робота №7 Міжнародне право та мораль у міжнародних відносинах

План

1. Право як чинник регулювання міжнародних відносин.

2. Основні принципи міжнародного права.

3. Мораль та її дієвість у міжнародних відносинах.

Література

1. Арбатов А. Идеалистом в политике быть глупо / А. Арбатов; М. В. Довженко // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 18. Социология и политология. – 2004. – № 3. – С. 3–11.

2. Арендт Х. О насилии / Арендт Х. // Мораль в политике: Хрестоматия. М.: КДУ:Изд-во МГУ,2004

3. Буткевич В. Г. Міжнародне право: основи теорії / Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. – К.: Либідь, 2002.

4. Всеобщая декларация прав человека [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: http: //www.un.org/russian/documen/declarat/declhr.htm.

5. Дмитриева Г. К. Мораль и международное право / Дмитриева Г. К. - М., 1991.

6. Капустин Б. Г. Моральный выбор в политике / Б. Г. Капустин. – М.: Изд-во МГУ, 2004. – 495 с.

7. Ключников Ю. В. Мораль, право, политика как этическая среда / Ключников Ю. В. // Полис. – 1992. – № 1,2.

8. Куклина И. Н. Права человека и гуманитарное измерение / Куклина И. Н. // Мировая экономика и международние отношения. – 2000. – № 11. – С. 21-30.

9. Кукулка Ю. Проблемы теории международных отношений [пер. с польск.] / Кукулка Ю. – М., 1980.

10. Маддісон в. В. Політологія міжнародних відносин / Маддісон в. В., Шахов в. А. – к., 1997.

11. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Мальський М. З., Мацях М. М. – 2-ге вид, доп. та випр. – К.: Кобза, 2003. – 528с.

12. Мораль в политике: Хрестоматия / [Сост., общ. ред. Б. Г. Капустина]. – М.: Изд-во МГУ: Кн. дом «Университет», 2004. – 479 с. – (Политический разум и практика политики).

13. Нешатаева Т. Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании / Нешатаева Т. Н. - М., 1998.

14. Цимбалістий В. Ф. Теорія міжнародних відносин: Навч. посібн. / Цимбалістий В. Ф. – 2-ге вид, доп. та випр. – Львів: Новий світ-2000, 2005. – 324с.

15. Цыганков п. А. Теория международных отношений / Цыганков п. А. – м.: Гардарики, 2004. – 590с.

16. Шепелєв м. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Шепелєв м. А. – к.: Вища школа, 2004. – 622с.

Методичні рекомендації

У міжнародних відносинах сторони не завжди мають потребу у застосуванні сили, а керуються у своїй діяльності міжнародним правом та загальноприйнятими нормами моралі. Дослідники стверджують, що проблема моральних цінностей та норм у міжнародних відносинах є однією з найскладніших та суперечливих. Однак всупереч цій відностності, роль моралі та права у регулюванні взаємодій акторів на міжнародній арені зростає, що сприяє пошуку більш ефективних шляхів співробітництва, подолання конфліктів, інтеграції у міжнародних відносинах. У першому питанні слід проаналізувати основні концепції міжнародного права, визначити право як певний засіб, який дає змогу підкорити політичне життя певним свідомим правилам, як систему елементів, таких як правова свідомість, правові норми, правові відносини та правові інститути [3; 4; 5; 7; 9; 10; 13; 14; 15; 16].

Друге питання присвячене мирному співіснуванню, яке грунтується на дотриманні сторонами основних принципів міжнародного права, які вважають і принципами міжнародного співіснування. До таких принципів належать: принцип суверенної рівності держав, незастосування сили, мирного розв′язання спорів, невтручання у внутрішні справи держав, територіальної цілісності держав, принцип непорушності кордонів, поваги до прав людини, рівноправності та самовизначення народів, співробітництва, добросовісного виконання зобов′язань згідно з міжнародним правом тощо. Дотримання державами цих принципів є основою для розвитку рівноправного та взаємовигідного співробітництва між учасниками міжнародних відносин [3; 8; 10; 11, с. 488-499; 14; 15; 16].

У третьому питанні слід розглянути співвідношення міжнародного права та моралі, визначити їх спільні та відмінні риси та значення у міжнародних відносинах. Важливо відмітити, що учасники міжнародних відносин спираються не тільки на правові, але й моральні норми, що склались в практиці міжнародного співіснування. Окреми слід прааналізувати, які саме універсальні зразки поведінки і взаємодій соціальних спільнот та індивідів, що вироблені впродовж всієї історії людської цивілізації, мають вирішальне значення у міжнародних відносинах [1; 2; 5; 6; 7; 9; 10; 12; 14; 15; 16].